«Кримчани думають, як вижити»: підсумки «російської п'ятирічки» на окупованому півострові

Наближається п'ята річниця так званої «кримської весни», яка поклала початок анексії Росією українського півострова, яку міжнародні організації визнали незаконною. Як ці майже п'ять років вплинули на життєвий рівень і світогляд кримчан, чи посилюються проукраїнські настрої, «Крим.Реалії», проект Радіо Свобода, вирішили з'ясувати у кримських громадських діячів, активістів та блогерів.

Підбиваючи підсумки цієї «п'ятирічки», російський блогер «Ехо Москви» Олександр Горний, який переїхав жити до окупованого Криму, зазначає, що на півострові зростають проукраїнські настрої.

«Проукраїнські настрої в Криму є, і це складно заперечувати. Не всі сприйняли «кримську весну», на те було багато причин, зокрема й особистих, коли по різні боки кордону залишалися родичі або бізнес-інтереси. Через пару років після «повернення» Криму до Росії я почав помічати ностальгію деяких кримчан, особливо серед тих, чиє коріння з України. Це було зрозуміло й очікувано», ‒ розповів «Крим.Реалії» блогер.

Олександр Горний

​Він зазначає, що зараз проукраїнські настрої зростають, адже кримчани порівнюють своє життя до анексії та після неї.

«Але ось що цікаво: зараз я бачу тих, хто ставиться до ситуації прагматично. Вони порівнюють те, як було при Україні й у Росії, з абсолютно різних питань ‒ транспортна доступність, адміністративні бар'єри, вартість продуктів, ведення бухгалтерії та звітності, свобода слова, можливості ведення бізнесу. На жаль, поки «материкова Росія» не змогла компенсувати всіх втрат, хоча незрозуміло, як би тут все було, якби Крим «залишився» в складі нинішньої України. Але люди завжди згадують про хороше, забуваючи про погане. Можливо, в цьому причини того, що вони порівнюють. Але ось що багатьох дратує, так це те, що при «владі» залишилися все ті ж, які «ураганили» при Україні, та ще й нові додалися. Я впевнений, що федеральна влада має жорстко змінювати нинішній кримський «політичний Олімп» та активніше інтегрувати Крим у Росію, інакше розчарування будуть наростати», ‒ зазначив блогер.

Громадська активістка Галина Ломакіна в коментарі «Крим.Реалії» зазначила, що за останні п'ять років дуже багато чого в житті кримчан змінилося на гірше.

«Ми думали, що повернемося додому та заживемо. Але повернувшись, не відразу зрозуміли свого «щастя»... Усвідомлення прийшло трохи пізніше, коли побачили, що українські закони були набагато лояльнішими, ближчими до людей, ціни значно нижчими, малий і середній бізнес мав можливість розвиватися і не нав'язувалася міжнаціональна ворожнеча між ні в чому невинним населенням. Можливо, велика частина жителів Криму потрапила в бідність завдяки місцевому кримському «керівництву», що складається з близьких родичів і перекроює кримську економіку під себе. Бідує інтелігенція, бідують пенсіонери, практично втративши публічну можливість відстоювати свої права. Оптимізму поменшало, надії на світле майбутнє майже не залишилося... Кожен думає не про те, як зажити, а як вижити», ‒ зазначила громадська активістка.

Галина Ломакіна

Активістка руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова вважає, що до анексії півострова Росією кримчани жили краще.

«Проукраїнські настрої зростають в першу чергу серед колишніх проросійськи налаштованих громадян. Причин багато – на мій погляд, це заборона на свободу слова, віджимання бізнесу, бездарне керівництво російського уряду Криму, численні обшуки в активістів, вбивства, викрадення, зникнення людей, ну, і байдужість федеральної влади до звернень кримчан, позбавлення права вибору мерів, відсутність якісної медицини, маленькі пенсії, високі ціни. При вкачуванні мільярдів рублів у Крим населення Криму не відчуває навіть копійчаного покращення життя. Парадокс: при Україні не було таких вкладень у Крим, а жили краще. Наприклад, при Україні особисто я щороку могла дозволити собі поїхати в Москву, а при Росії за п'ять років ‒ жодного разу. Натомість росіяни масово їдуть до Криму, купують нерухомість...» ‒ повідомила активістка.

Еміне Ібраїмова

Прихильник російських опозиційних сил, активіст Олексій Єфремов спостерігає зростання кількості кримчан, які розчарувалися.

«Навколо себе я спостерігаю різні настрої, я не можу їх назвати проукраїнськими чи ні. Це – все частіше втома, розчарування та фрустрація. Все більше незадоволених як місцевими «чиновниками», так і «сонцеликим імператором» в цілому. Від старшого покоління я чую заклопотаність не тільки горезвісним підвищенням пенсійного віку, але щирі здивування надзвичайними кредитами та допомогою іншим країнам, хоча «самі сидимо без штанів». Від молодих хлопців чую нерозуміння, як можна будувати й розвивати, не говорячи, щоб щось заощаджувати, новий осередок суспільства, коли у чоловіка та дружини зарплати по 20 тисяч, а половину треба віддавати за житло, адже 5 років тому таких цін на оренду не було. Підприємці скаржаться на низькі доходи, велику конкуренцію та зростання цін на все, зокрема на комуналку. І список можна продовжувати і продовжувати. Звичайно, є й світлі моменти, але у нас, мабуть, це в крові ‒ постійно на все скаржитися. Немає ідеального часу, є плюси та мінуси. Дивує одне, що в яку б ситуацію ми не потрапили, ми або їдемо, або потихеньку до неї звикаємо, адаптуємося, облаштовуємося в ній», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

Олексій Єфремов

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв вважає, що проукраїнські настрої в Криму дуже залежать від чіткого розуміння, що на кримчан чекає в разі повернення півострова під контроль Києва.

«За весь час після лютого 2014 року Україна в особі свого головного представницького органу, Верховної Ради, про свій намір повернути Кримський півострів у свою гавань офіційно так і не повідомила. Вона так і не оголосила світу, що очікує півострів і його населення, якщо Україна в нього повернеться. Вона так і не оголосила нинішньому населенню Криму, що буде з його пенсіями та іншими соціальними виплатами, зарплатами, нерухомістю, автомобілями, громадянством, стажем, внесками тощо. Вона, Україна, не бере до уваги, що обізнаність нинішнього населення Криму в цих питаннях може кардинально вплинути як на його проукраїнські, так і на проросійські настрої. Висловлювання ж окремих вищих посадових осіб і політиків України, що Крим буде повернений в її юрисдикцію, все частіше сприймаються його жителями не інакше, як піар-акція цих осіб, особливо напередодні президентських виборів. А тому, на мій погляд, проукраїнські настрої населення нинішнього Криму продовжують зменшуватися», ‒ вважає він.

Підприємець та активістка з Судака Наталія Кириченко в коментарі «Крим.Реалії» повідомила, що кримчанам все більше доводиться думати не про політику, а про те, як виживати на тлі погіршення умов життя.

«Я б сказала, на тлі поточних проблем українські питання відійшли на третій план. Люди думають, як жити і виживати. Не до України зараз. Думають, що не стало б гірше, хоча кого ми обманюємо?» ‒ сказала активістка.

Наталя Кириченко

Кримськотатарський активіст Різа Асанов стверджує, що час грає не на користь проукраїнських настроїв у Криму.

«Зараз у Криму про Україну згадують все більше, коли потрібно зробити документи і, відповідно, біометричний закордонний паспорт. Або коли відбувається щось дуже значне, наприклад, арешт українських моряків. Будь-який інший час думають про їжу. Україна втрачає час, коли треба було працювати, 5-річні діти не мають українських свідоцтв про народження. Молодь до 20 років не має українських паспортів. Все це поступово віддаляє Крим від українських берегів», ‒ вважає активіст.

Різа Асанов

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У матеріалі використовується термінологія, що вживається на анексованому Росією українському півострові