«Україна продовжить воювати, доки не виграє цю війну» – міністр оборони Латвії

Латвія – один із найбільших постачальників допомоги Україні щодо ВВП країни. Разом із Україною Латвія заснувала коаліцію дронів, а згодом приєдналась до ініціативи Чехії для закупівлі озброєнь для України. Під час візиту до США міністр оборони Латвії Андріс Спрудс наголошує на важливості безупинної підтримки України у війні проти агресії Росії.

В той же час із візитом у Вашингтоні була прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, яка наголошувала, що Латвія підтримує ідею направлення військ НАТО в Україну для навчання українських солдатів за умови консенсусу в альянсі. На конференції в «Атлантичній раді» 13 березня вона підкреслила, що майже всі дебати в Європі починаються і закінчуються питанням України та військових потужностей. «Якщо Україна зазнає поразки, ми всі відчуємо наслідки», – сказала вона, тому «дуже важливо говорити вголос про те, що ми можемо зробити більше» для допомоги Києву.

«Українці воюють за нашу свободу, незалежність, суверенітет», – переконаний міністр оборони Латвії. Про зброю для України, членство в ЄС і НАТО, ідею відправити в Україну війська НАТО, а також стратегічну поразку Росії – з латвійським міністром поговорив журналіст Української служби «Голосу Америки».

Інтерв’ю скорочене та відредаговане для ясності та плинності.

– Пане міністре, з яким повідомленням для США та американського Конгресу ви відвідуєте Вашингтон?

– У ці важкі часи випробувань дуже важливо підтримувати єдність. Надзвичайно важливо підтримувати Україну, яка воює за свою свободу, демократичні цінності, довіру до трансатлантичної спільноти, до міжнародного порядку, заснованому на правилах. Ось чому під час візиту є низка важливих повідомлень, які треба донести до Конгресу, а також до громадськості.

– Ви зазначили, що Україна бореться не лише за свою свободу, а й за демократичні цінності, євроатлантичну єдність. Що зараз на кону в Україні для Латвії та для Заходу?

– Українці воюють за нашу свободу, незалежність, суверенітет, воюють проти імперіалістичної диктатури. Саме тому ми підтримуємо Україну і у суспільстві, і емоційно, бо нам доводилось пройти через подібний досвід перед обличчям агресора у нашій країні. Україна бореться за цінності демократії, свободи, заснований на правилах міжнародний порядок для малих країн і не тільки. Ставки дуже високі в Україні і підтримка для України абсолютно потрібна.

– США анонсували новий пакет військової допомоги для України на 300 мільйонів доларів. Водночас головний пакет фінансування для України поки застряг у Конгресі. В цей час Латвія приєдналась до Чеської ініціативи закупівлі 800 тисяч артилерійських снарядів для України. Як це вплине на українські потужності на передовій?

– Підтримка України дуже важлива. І США – провідна країна у цьому плані. Ми створили широку коаліцію і роль США у підтримці України незамінна. Ми закликаємо наших колег зі Сполучених Штатів, щоб ця підтримка була постійною.

Вірю, що угода [щодо фінансування для України] буде затверджена, хоча, звичайно, є політична динаміка і внутрішня динаміка в США, де проводиться передвиборча кампанія. Звичайно, це має наслідки для зовнішньої політики. Але принаймні добре, що було затверджене фінансування на 300 мільйонів.

Безумовно, питання боєприпасів дуже важливе. Це важлива частина військових дій. І, звичайно, українцям не вистачає боєприпасів. Ми повинні зробити все можливе, щоб знайти різні формати, щоб забезпечити шлях постачати українцям всі необхідні боєприпаси. Думаю, що ці кроки зараз робляться. Але це також питання нарощування військової промисловості. Йдеться про активізацію мобілізаційних заходів і військової промисловості також у самій Європі.

– Після заяв президента Макрона про те, що Франція не виключає надсилання військ до України, Міністерство оборони Латвії заявило, що теж цього не виключає. Можете прояснити, які могли би бути умови для цього?

– Звичайно, є різні ініціативи, і ми цінуємо ініціативу Франції, бо вона демонструє, що всі країни, в тому числі великі країни, шукають різні рішення, ініціативи, як постійно підтримувати Україну.

Позиція Латвії полягає в тому, що країни самостійно вирішуватимуть, як вони підтримуватимуть Україну, це стосується, наприклад, і відправки військ. Але якщо говорити про спільну відправку військ – дуже важливе колективне рішення НАТО і воно має ухвалюватися колективно.

– Україна і Латвія узгодили створення коаліції дронів під час вашого візиту до Києва. Згодом багато країн приєднались до цієї коаліції. Як ця ініціатива вплинула на стратегічні цілі Україні на полі бою?

– Дрони – дуже важливий елемент на полі бою в Україні. Ми спостерігаємо за технологічними трендами і звичайно, війна стає більш модернізованою. Дрони – це не питання майбутнього, це питання теперішнього. Ціль – підтримувати Україну, постачати Україні необхідне обладнання і дрони частина цього. Це також питання розвитку власного виробництва, виробництва дронів і військового виробництва. В тому числі і щоб мати можливість та потенціал постачати дрони Україні.

– Якщо говорити про військове виробництво, російська економіка зараз – це економіка воєнного часу. Водночас Заходу інколи важко підтримувати виробництво необхідної кількості снарядів та обладнання для України та власної самооборони. Що Захід міг зробити ліпше?

– Це війна волі, але також це війна військового виробництва і економік. Росія, звичайно, пристосовується. Не треба недооцінювати, що Росія робить. І щодо цього, звісно, потрібно зробити багато. По-перше, ми маємо постійно впроваджувати санкції проти Росії. І додавати обладнання, продукти та товари до списку санкцій, щоб ускладнити життя Росії в плані виробництва та підтримці економіки орієнтованої на експорт. Тут є певні результати, але можна зробити ще більше. Звісно, багато речей можна зробити у нас вдома. Тому є розуміння, що ми маємо збільшити виробництво озброєння.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс та міністр оборони України Рустем Умєров (справа). Київ, 12 грудня 2023 року

Військова промисловість – основа для постачання та підтримки України, щоб Україна виграла цю війну, щоб виграла війну проти імперіалістичної диктатури. Йдеться також і про європейську чи навіть більш широку трансатлантичну готовність до різних сценаріїв, коли ми стикаємось з країною, яка порушує всі міжнародні правила та норми.

Звичайно, потрібні фінансові ресурси. Це означає, що витрачати 2% ВВП на оборону – важливо і незамінно, якщо ви хочете збільшити закупівлі та розширити базу військової промисловості.

– Серед світових лідерів, в тому числі на Заході, з’являються голоси, які закликають Україну до початку переговорів з Росією. Дехто говорить навіть про білий прапор. Як міністр оборони країни НАТО, яка ваша відповідь на це?

– Що ж, моя відповідь дуже чітка. Перш за все, має бути прапор із жовтого та синього кольорів. Україна воює за свободу і продовжує воювати за свободу. Українці дуже добре продемонстрували, що Україна продовжить воювати доти, доки не виграє цю війну. І для нас, західних країн, для європейської трансатлантичної єдності, всіх членів альянсу важливо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно всіма можливими способами. Рішення про мирні домовленості – це українське рішення, коли всі українські території будуть звільнені і коли Росія зазнає стратегічної поразки в Україні.

– Латвія відновила військовий призов для чоловіків віком 18-27 років. Як держава-член НАТО вже рівно 20 років чи переймається Латвія про можливість прямої військової конфронтації?

– Ми багато робимо зараз для нашого військового потенціалу. Звичайно, продовжується робота із зміцнення нашої обороноздатності. Ми це робили і будемо робити. Звичайно ж, разом із нашими союзниками по НАТО.

Ми маємо бути готовими до різних сценаріїв. Зараз ми перебуваємо у гібридній війні. Є кібератаки, використання нелегальної міграції, кампанії з дезінформації та інциденти з критичною інфраструктурою.

Фактично ми беремо участь у конфлікті. Якщо подивитись ширше, підтримуючи Україну, ми зараз перебуваємо в конфлікті з Росією в більш концептуальному плані, у політичному, стратегічному плані. Звичайно, ми маємо бути готовими до військових загроз. Росія – загроза, ми разом визначаємо її як загрозу і маємо брати до уваги всі сценарії.

Слід розвивати та зміцнювати культуру готовності у суспільстві та Збройних силах. І це те, що ми робимо, зміцнюючи наші потужності, відновлюючи військових призов, зміцнюючи кордон. Ми робимо все, щоб песимістичні сценарії були неможливими, ми надсилаємо дуже чіткі сигнали.

– Після саміту в Вільнюсі ви відзначали, що Україна рухатиметься до членства в НАТО. Наскільки ви оптимістичні напередодні Вашингтонського саміту?

– Країни Балтії, включно, звичайно, із Латвією, рішуче підтримують членство України в НАТО, підтримували це раніше і надалі підтримуватимуть. Звичайно, як було зауважено в декларації у Вільнюсі – це стане можливим, коли це дозволять умови, а союзники погодяться. Тож важливо мати консенсус всіх 32 країн. Є консенсус щодо підтримки України настільки довго, наскільки це буде потрібно всіма необхідними способами. Є консенсус щодо стратегічного діалогу у форматі Ради НАТО-Україна. Звісно, в цей час треба зробити багато практичних кроків.

Україна безперечно буде одним із важливих питань, які обговорюватимуться на саміті у Вашингтоні. Йдеться про довіру та важливість альянсу НАТО, найуспішнішого оборонного альянсу, який проіснував 75 років, в якому один за всіх і всі за одного. І в цьому випадку це також один за всіх і всі за одного у підтримці України.

– Питання про атаки дронів всередині Росії і атаки на Росію російських добровольчих батальйонів. Деякі експерти назвали атаки вівторка соромом для Путіна. Як міністр оборони країни НАТО, як ставиться Латвія до цих атак, а також до питання надання Україні далекобійної зброї і її потенційного використання для атак по території Росії?

– Позиція Латвії з цього приводу дуже чітка. Україна цілком має право захищати себе, їй мають бути надані всі засоби для цього. Коли на вас нападають, коли проти України ведеться повномасштабне вторгнення, Україна може відповідати активною обороною. Тому Латвія дуже чітко висловлюється з цього приводу – Україні потрібно надати всі необхідні засоби для її захисту всіма можливими способами проти агресії Росії.

Я погоджуюсь, що все це сором для Росії. І я впевнений, що таких днів сорому для Росії буде ще багато в майбутньому. Тож не будемо переоцінювати міцність Росії. Думаю, в Росії є багато слабких місць.

– Росія намагається тримати країни у Східній Європі у сірій зоні, включно із Україною, Молдовою та Грузією, утримуючи НАТО від їх інтеграції. Чи, на вашу думку, не настав час для НАТО створити нові креативні способи інтеграції східноєвропейських країн?

– Лютий 2022 року змінив дуже багато чого – відбувся значний зсув. Євроатлантична спільнота змінила своє мислення. Світ зараз інший після повномасштабного вторгнення Росії. І тому більше нема ніякої сірої зони, не має бути більше ніякої сірої зони. Немає більше можливостей співпрацювати із Росією у чомусь. І тому, звичайно, мають розглядатись інші механізми приєднання до ЄС чи НАТО. Україна і Молдова починають переговори з ЄС про вступ. Думаю, це дуже важливо. Безперечно, Україна має бути членом ЄС і НАТО в майбутньому.

– Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нещодавно заявив, що колишній президент США Дональд Трамп не фінансуватиме боротьбу України із російською агресією у разі, якщо той буде обраний президентом. Команда Трампа у коментарі «Голосу Америки» зазначила, що пріоритетом для Трампа є завершення війни шляхом переговорів. Як ви можете прокоментувати подібні заяви?

– Єдність всередині альянсу дуже важлива. Це дуже важливо для підтримки Україні, яка воює у нашій війні. Але також це важливо для єдності самого альянсу у захисті себе. Це завжди було і буде незамінним. Перевага у тому, щоб бути єдиними – перевага для всіх членів альянсу, включно із Сполученими Штатами. Звичайно, деякі із заяв нам потрібно поставити у ширший контекст внутрішньої політичної динаміки та критично ставитись до них.

Якщо подивитись на період президентства Дональда Трампа, то в той час альянс був об’єднаним, а східний фланг країн Балтії зміцнювався. Отже, я б ставив подібні заяви одного із кандидатів у політичний контекст і внутрішньополітичну динаміку.