Анатомія Керченського мосту. Де слабкі місця в охороні мегапроєкту Путіна?

Керченський міст, чи як його називають прокремлівські ЗМІ «Кримський міст» – найграндіозніше будівництво за весь час правління Володимира Путіна. Він став не лише символом захоплення Криму Росією, а й однією з найголовніших ланок у ланцюжку постачання російського угруповання військ на півдні України.

Цим мостом заїжджала військова техніка, боєприпаси, паливо та особовий склад російської армії. Все для того, щоб на окупованих територіях кількість військових та снарядів для їхньої зброї була достатньою. І, за оцінками експертів, дві третини військової логістики для південного російського угруповання організовано саме через Керченський міст.

«Противник усвідомлює значення цієї споруди. По-перше, для забезпечення свого угруповання, а по-друге, для підтримання життєдіяльності населення Криму. Відповідно, руйнування мосту призведе до того, що противник буде змушений розгорнути або авіамости, або поромні переправи, або ж покладатись на потяги, які курсують вздовж лінії фронту з Ростовської області через Волноваху, Херсонську область і на Крим», – зазначив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Перший результативний удар по Керченському мосту стався наступного дня після дня народження Путіна – 8 жовтня 2022 року. За заявою Служби безпеки України, атака організована їхнім відомством.

Близько 6-ї ранку вантажний автомобіль, начинений вибухівкою, рухався з Таманського півострова у бік Керчі. Він був навантажений ємностями з гексогеном, обмотаними поліетиленовою плівкою, у тротиловому еквіваленті – 21 тонна. Проїхавши 15-ту опору після Тузлинської коси автомобіль вибухнув. Від цієї точки до мостової арки, єдиного коридору між Чорним і Азовським морями – 890 метрів.

Наслідки вибуху на Керченському мосту 8 жовтня 2022 року

Під час вибуху залізничною гілкою їхав вантажний потяг, вибухова хвиля зупинила його. В результаті спалахнули сім паливних цистерн. Два прольоти дорожнього покриття обвалилися у воду, ще одна частина просіла частково. Усього ремонту зазнало близько 250 метрів шосейного полотна. Мостова арка не постраждала.

«Захід аплодує українським терористам. А наша відповідь яка? Мости, греблі, залізниці, ТЕЦ та інші об'єкти інфраструктури мають бути знищені по всій території України. Не має бути адміністративних кварталів – як у Києві, так і у Львові. І не тільки», – відреагував на інцидент російський телеведучий Володимир Соловйов.

Володимир Соловйов, російський телеведучий

Російська влада заявила, що міст відремонтують до 1 липня 2023 року. Рух для легкових автомобілів частково відновили вже 5 грудня 2022 року, а рух залізничною колією відкрили 5 травня 2023 року.

Друга результативна атака відбулася 17 липня 2023 року. Цього разу українські спецслужби задіяли морські надводні безпілотники. На опублікованих відео видно, як український морський дрон Sea Baby, начинений вибухівкою, врізається в опори мосту.

Цього разу удар припав на північну частину мосту, в районі 4-ї опори від насипної коси з Таманського півострова. Внаслідок чого один з автомобільних прольотів просів і посунувся убік. Також з'явилися фото тріщин на опорах, але підтвердити автентичність цих кадрів нам поки не вдалося.

Наслідки атаки морськими надводними дронами на Керченський міст 17 липня 2023 року

Цю частину мосту російській владі вдалося відновити майже за два місяці. Але, починаючи ще з першої атаки, Керченський міст працює в обмеженому режимі – посилили заходи безпеки, біля під'їзних шляхів постійні затори.

Падіння Керченського мосту прогнозували ще задовго до його будівництва. Про це говорили геологи та мостобудівники. Експерти називали три головні загрози:

• тектонічний розлом біля Керч-Єнікальського каналу;
• м’які ґрунти й грязьові вулкани;
• сильна течія і можливий льодохід.

З моменту побудови мосту Крим не переживав сильних землетрусів чи холодних зим – тому стрес-тесту конструкція ще не проходила.

З моменту відкриття Керченського мосту у 2018 році його охорону довірили воєнізованій охороні Мінтрансу, Росгвардії, прикордонникам та ФСБ. Тепер, після успішних атак – Кремль намагається організувати охорону з усіх можливих напрямків – води, повітря, суші та навіть космосу.

«Це, як у відомому вислові: «У семи няньок дитина без ока». Оцей багатошаровий пиріг ,власне, і є найбільшою вразливістю російської оборони. І як ми вже бачили, сили, які воюють на боці України, знайшли способи для використання цих вразливостей і додають клопоту супротивнику», – пояснив військовий експерт Віктор Кевлюк.

Пожежа на нафтобазі біля Керченського мосту 3 травня 2023 року

Всі автомобілі, що в'їжджають на міст, проходять огляд. На стаціонарних пропускних пунктах встановлені з обох боків спеціальні конструкції. Також транспортні засоби просвічуються інспекційно-доглядовим радіотехнічним комплексом СТ-6035 – це своєрідний рентген.

Росгвардія для охорони мосту задіює 115-ту окрему бригаду особливого призначення, сформовану спеціально під виконання цього завдання, а також 144-й моторизований полк. Військова частина якого розташована у Керчі, прямо біля під'їзних шляхів на міст. На озброєнні загону стоять патрульні катери проєкту «Сарган», транспортно-десантні катери типу «Раптор» та протидиверсійні катери «Грачонок».

Російські плавзасоби «Раптор» та «Светляк» поруч з мостовою аркою Керченського мосту 27 серпня 2023 року

Але, на думку експертів, для охорони такого складного та великого об'єкта цих засобів недостатньо. Тому більш серйозний захист забезпечують Чорноморський флот і Військово-космічні сили Росії.

«Коли розповідають, що Росгвардія чи прикордонники забезпечують безпеку – то це все можливо тільки в мирний час. Вони здатні забезпечувати лише якийсь певний режим. Реальну безпеку забезпечують збройні сили Російської Федерації. Це протичовнова, протикорабельна, протиповітряна та протидиверсійна оборона», – пояснив у інтерв’ю Крим.Реалії Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Те, що саме Чорноморський флот Росії контролює акваторію довкола мосту, підтверджують і у Військово-морських силах України.

«Зараз там менше 10 одиниць взагалі не буває. Якщо раніше ми спостерігали від однієї до трьох, то зараз менше 10 взагалі нема. Це зазвичай 5 кораблів, 6 катерів або більше. Іноді вони до цього застосовують військові кораблі і прикривають як з півночі, так і з півдня. Але не слід забувати, що ці одиниці так само є цілями. Правильно!? Тому це така гра в довгу, результат побачимо, колись», – прокоментував Крим.Реалії Дмитро Плетенчук, речник ВМС України.

Дмитро Плетенчук, речник ВМС України

На думку Віктора Кевлюка, російське Міноборони кинуло на спостереження за обстановкою навколо мосту всі свої найкращі ресурси.

«Повітряно-космічний компонент охорони представлений супутником «Космос-К». Саме з нього здійснюється спостереження за мостом і підступами до нього. Для раннього виявлення засобів повітряного нападу залучена стаціонарна загоризонтна радіолокаційна станція великої дальності «Воронеж ДМ», яка працює із селища Глибоке, воно ж «Армавир 18». Її роботу забезпечує 818-й окремий радіотехнічний центр. З Криму, з району села Затишне працює загоризонтна короткохвильова радіолокаційна станція ближньої дії «Подсолнух», яка здатна виявляти надводні та повітряні цілі на відстані до 450 кілометрів», – зазначив Віктор Кевлюк.

Протиповітряну оборону здійснює зенітно-ракетний полк зі складу 31-ї дивізії. На їхньому озброєнні стоять комплекси ППО великої та середньої дальності «С-400 Триумф», а також ЗРК малого радіусу дії «Панцирь-С». І цей компонент лише посилився після атак на Керченський міст. Ось, наприклад, супутникові знімки двох новоутворених позицій ППО. Одна розташована на околиці Керчі, а друга – на Таманському півострові.

Ліворуч новоутворена база ППО поблизу Керчі 28 серпня 2023 року. Праворуч новоутворена база ППО на Таманському півострові 19 вересня 2023 року

Повітряний простір над Керченською протокою контролює 27-ма змішана авіадивізія з дислокацією в Бельбеку. На її озброєнні стоять винищувачі Су-27 та Су-30. Але в якому режимі ці літаки патрулюють територію – у відкритому доступі інформації немає. Проти літаючих дронів і крилатих ракет російські військові борються штучним задимленням. Кримчани вже неодноразово ставали свідками, коли білий туман буквально огортав конструкцію.

«Вони застосовують для цього розрахунки хімічних військ, приганяють спеціальні великі машини, на базі вантажівок, які генерують цей аерозоль. Цей білий дим, які всі бачать, це насправді не дим, а аерозоль. Його головна мета – це збити з пантелику системи наведення можливих ракет. Щоб ракета не могла розрахувати відстань до мосту, щоб ракета не могла порахувати, на якій саме точці їй застосовувати свій заряд», – пояснив Дмитро Плетенчук.

Керівник ГУР України Кирило Буданов вважає, що «задимлення мосту» – сумнівний метод боротьби, адже сучасні ракети одночасно працюють одразу по кількох різних системах наведення.

Задимлення на Керченському мосту 12 серпня 2023 року

Також біля мосту розміщені фальшиві мішені та системи радіоелектронної боротьби. У боротьбі проти морських дронів російські військові вирішили фізично огородити міст – встановили бонові загородження. А через сильну течію, щоб загородження залишалося на місці, військовим довелося ще й встановити баржі та пороми. Але, як стверджують експерти, навіть на такі заходи є протидія.

«У танкістів та артилеристів є кумулятивний снаряд. Суть його роботи полягає в тому, що він має два заряди – один вибухає безпосередньо перед динамічною бронею, робить прохід, а другий вже пробиває основну броню. От приблизно так само можна подолати і бонові загородження. Перший засіб – прориває бар’єр, а другий – по звільненому проходу прямує до цілі. Росіяни розуміють цей недолік, тому от стільки сіток і наставляють», – розповів Павло Лакійчук.

Судно-мішень поруч з Керченським мостом

Також, крім усього сказаного вище, незакритим залишається сам фарватер, що веде до арки мосту.

«По-перше, росіяни використовують Керченську протоку, і вони не можуть дозволити собі її закрити. Адже якщо це станеться, то вони відріжуть Азовське море від Чорного. А потреба у використанні цієї протоки у них колосальна. Як наслідок, залишаючи прохід для своїх суден, вони залишають і прохід для безпілотників. Вони намагаються максимально звузити це місце, створити таку собі лузу, де вони будуть сидіти, як в тирі, і шукати рибу в бочці. В цьому є логіка, проте все одно площа залишається досить великою. Чи буде це мати результат – побачимо згодом», – зазначив Дмитро Плетенчук.

Не дуже вірять експерти і в те, що російським охоронним силам вдасться створити щось на кшталт розсувних воріт, які б відчинялись і зачинялися при потребі.

«У протоці дуже жваве судноплавство. І якщо перед кожним судном відкривати й закривати такий величезний отвір – це буде дуже дорого й займатиме багато часу. Адже цю функцію виконуватиме буксир, який дуже повільний за своєю природою, а він має тягати ці бонові загородження то в один бік, то в інший. Єдиний спосіб – це припинити судноплавство повністю. Але для Росії це «дорога життя» їхнього експорту, до половини всього експорту йде саме цим шляхом – тому це малоймовірно», – розказав у коментарі Крим.Реалії Володимир Заблоцький, військовий експерт.

Володимир Заблоцький, військовий експерт

На думку голови ГУР ЗСУ Буданова, влаштовані російськими військовими перешкоди хоч і ускладнюють роботу безпілотникам, але не унеможливлюють її. Військові ж експерти поки не готові назвати засоби, якими Україна може зруйнувати міст повністю. На думку військових експертів, найслабше місце в охороні Керченського мосту – непередбачуваність українських дій. Кожна вже здійснена атака була унікальною і складно прогнозованою.

«Судячи з того, як українські сили оборони взялися за нього, це означає, що міст належить до пріоритетних цілей. А якщо він – пріоритетна ціль, це означає, що рано чи пізно він все одно обвалиться. В який спосіб, я не знаю, але це відбудеться», – зазначив Павло Лакійчук.

За підрахунками BBC, 2022 року Росія витратила понад 32 мільйони доларів на охорону Керченського мосту. І це лише у цивільному секторі. Скільки ж ці послуги обходяться військовим – невідомо.