«Росія почала нову фазу гібридної агресії проти Заходу та України»: аналітики про стримування Кремля

Президент Росії Володимир Путін під час відеоконференції із урядом заявив, що військова модернізація російської армії зосередиться на гіперзвуковій зброї, штучному інтелекті та роботах. Резиденція Ново-Огарьово під Москвою, Росія. 10 листопада 2021 року

Чому аналітики говорять про те, що Росія розпочала «нову фазу гібридної війни проти України і Заходу»? Як експерти оцінюють реакцію Європейського союзу, Великої Британії та США на гібридні дії Кремля? Що насправді, на думку, аналітиків, може зупинити Путіна? Радіо Свобода зібрало думки експертів.

Українські та західні аналітики стверджують, що Росія почала нову фазу гібридної війни з метою розпорошити увагу та сили колективного Заходу, дестабілізувати Європейський союз, послабити його здатність протистояти «газовому шантажу» у зв'язку із запуском «Північного потоку-2», і підготувати умови для нової атаки проти України. За старим сценарієм «створюємо проблему, а потім пропонуємо себе в посередники для її вирішення, Кремль руками Лукашенка» створив кризу на кордоні із Польщею.

Починаючи із кінця жовтня і протягом перших двох тижнів листопада, спочатку провідні світові видання, а потім і політики та посадовці США, ЄС та Великої Британії, посилаючись на інформацію розвідки і супутникові дані (фотофіксація споруд військового табору, концентрації техніки і з’єднань 1-ї танкової армії Західного військового округу Росії), почали заявляти про нарощування Росією військових сил поблизу кордонів із Україною і намагання приховати масове переміщення підрозділів та техніки.

«Ми бачимо незвичайну концентрацію військ, і ми знаємо, що насамперед Росія була готова використати ці види військового потенціалу для здійснення агресивних дій проти України», – сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, виступаючи у Брюсселі 15 листопада на спільному брифінгу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

Як наголосив Столтенберг, нарощування військового контингенту неподалік кордону (за українськими оцінками, кількість російських військовослужбовців біля українського кордону становить 100 000 осіб), небезпечне, зокрема, тому, що через нього скоротився час, необхідний для попередження, – у тому випадку, якщо Росія вирішить провести агресивну військову операцію проти України.

У своїх ремарках після зустрічі, очільник українського МЗС Дмитро Кулеба назвав складові «російської гібридної війни проти Європи та євроатлантичної спільноти», а саме:

  • військові маневри Росії;
  • використання мігрантів як зброї на кордоні Польщі та Литви з Білоруссю;
  • дезінформація.

Державний секретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові з міністром закордонних справ Польщі Збігневом Рау висловив думку, що дії режиму Олександра Лукашенка, спрямовані на розпалювання міграційної кризи на кордоні Білорусі та Польщі, серед іншого, мають на меті відвернути увагу від дій Росії на кордоні з Україною.

Міністр оборони Великобританії Бен Воллес заявив 14 листопада, що
«зловмисна активність Росії не тільки в Європі, але й у всьому світі – дестабілізує багато країн». На його думку, дуже важливо, щоб країни Європи та НАТО надіслали чіткий і сильний сигнал Росії про те, де проходять «наші червоні лінії».

«Як члени НАТО, ми всі пов’язані один з одним. Ми будемо захищати один одного. Це найсильніше повідомлення, яке ми можемо дати будь-кому – ми стоїмо разом як союз, і разом буде захищати наші цінності», – сказав міністр оборони Великобританії Бен Воллес.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: The Mirror: Лондон готовий направити в Україну 600 своїх військових на тлі занепокоєння діями Росії

Офіційна Москва заперечує свої агресивні наміри проти України, як і свою причетність до кризи на білорусько-польському кордоні.

12 листопада міністерства оборони Білорусі та Росії заявили про проведення спільних військових навчань біля білоруського кордону з Польщею, а також про розміщення «об’єднаної батальйонної тактичної групи» десантників на полігоні «Гожський». Міністерство оборони Росії описало навчання як «неанонсовану перевірку бойової готовності».

15 листопада речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія готова стати посередником у міграційній кризі між Білоруссю і Європейським союзом. В ході телефонної конференції Пєсков також назвав «хибною» заяву Держдепартаменту США про те, що дії Білорусі на кордоні з ЄС спрямовані на відволікання уваги від військової активності Росії поблизу кордонів України.

Про інші реакції України, Євросоюзу, Великої Британії та США, а також самої Росії читайте тут,​ ​

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Найбільший ризик війни за десятиліття»: напруження між Росією і Заходом через Україну

Аналітики про реакцію Заходу та важелі стримування гібридної агресії Кремля:

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»:

– Реакція Заходу, особливо, європейської його частини, є шаблонною, запізнілою і недостатньою, щоб припинити ворожі дії з боку Росії та її проксі-сил.

Не йдеться про жодні превентивні дії. Санкції, які зараз планується запровадити проти режиму Лукашенка не заторкують Кремль, який і є «головним мотором» підривної діяльності проти Заходу.

Більше того, до Росії апелюють як до посередника. До чого приводить «посередництво» Москви у врегулюванні «української кризи», уже пересвідчилися впродовж 7 років так званого «мінського процесу». Однак, Росія знову задіює цю схему, а ЄС на неї знову шаблонно відповідає.

Гібридна атака міграційною хвилею та руйнація газового ринку Європи не називаються у Євросоюзі своїми іменами, висловлюється занепокоєння, звучать порожні попередження, заклики до «врегулювання кризи».

Словосполучення «міграційна криза», «енергетична криза» не відображають дійсного стану речей і привідних механізмів. Отже, в Кремлі такий підхід розцінюють як слабкість і, відповідно, як пасивне заохочення до подальших наступальних дій.

Приводом до оптимізму є хіба що позиція Сполученого Королівства. Лондон, позбувшись «союзних пут» ЄС, та оговтавшись після Brexit, дедалі більше займає активну позицію протидії російській експансії. Варто згадати унікальний літній прохід британського есмінця «Дефендер» Чорним морем поблизу окупованого Росією Криму, або ж про допомогу Україні у розвитку її ВМС, участь британських спецпризначенців у навчаннях в Україні та днями озвучений заклик міністерки закордонних справ Елізабет Трасс заблокувати сертифікацію газопроводу «Північний потік-2».

Агресія має називатись агресією, тим більше, що дії Росії проти України у 2014 році повністю відповідають визначенню ООН, ухваленому Генеральною асамблеєю 14 грудня 1974 року. Діяльність, яку зараз здійснює Російська Федерація, діючи через режим Лукашенка проти сусідніх країн-членів ЄС і НАТО, є підривною, спрямованою на подальший їх розкол, знесилення і дисфункцію.

Росія сподівається, що дисфункціональний Захід в особі НАТО і ЄС, заглиблений у внутрішні проблеми та суперечки, забезпечить їй свободу дій на міжнародній арені.

Російська доктрина «ескалація заради деескалації» (готовність застосувати тактичну ядерну зброю або загрожувати її застосуванням у разі конфлікту з НАТО в Європі, що не тільки змінить становище на користь РФ, а й продемонструє її рішучість застосовувати ядерну зброю загалом, і тим самим відіб'є у США бажання йти на допомогу своїм союзникам ), зараз демонструється на газовому театрі воєнних дій у Європі.

Щоб спинити гібридну агресію Росії, на моє переконання, треба робити протилежне тому, що хоче Кремль від Заходу. І бажано превентивно, а не реактивно. А саме:

  • надавати супутникову інформацію в режимі реального часу;
  • розмістити американські та британські тренувальні місії в Україні в рамках двосторонніх форматів співпраці;
  • розмістити технічну базу обслуговування стратегічних БПЛА США типу Global Hawk.
  • надати Україні засоби армійської ППО та ПЗРК;
  • надати Україні протикорабельні ракети типу Harpoon
  • спільно розробляти ракети середньої дальності радіусом дії 1000-1500 кілометрів

Олеся Яхно, експертка в питаннях щодо Росії, політологиня:

– Росія дiйсно розпочала нову фазу гібридної війни. Ця нова фаза проявляється в синхронному поєднанні різних дій: скупчення військ біля кордону України, газовий шантаж Європи та пострадянських краïн, кібератаки, міграційна криза.

Все це в комплексі спрямоване на те, щоб підривати єдність усередині ЄС, створювати нестабільності, де це тільки можливо, і потім шантажувати, вимагаючи поступок в обмін на вирішення проблеми. В умовах поєднання такої кількості ризиків не можна виключати і ризик застосування силової компоненти (те, що ми зараз бачимо на кордоні Польщі та Білорусі).

Що стосується реакції, то Захід, схоже, тільки почав прокидатися і виходити із зони комфорту. США офіційно відновили 56-е артилерійське командування в Німеччині, що діяло в період Холодної війни. Британських військових переміщено до кордону Польщі з Білоруссю. Також частина буде в Україні, враховуючи ризик ескалації військової ситуації на Донбасi. Але повинна бути і політична відповідь. Маю на увазі чітку позицію всередині самого ЄС щодо нової політики стримування гібридної агресії Росії.

Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки

– «Кремль в рамках «гібридного» сценарію використовує свій силовий блок в першу чергу для досягнення політичних і пропагандистських цілей. Тому розширення військової операції РФ проти України в сприйнятті Путіна і його оточення повинне потенційно принести більше, аніж потенційні втрати від додаткових економічних санкцій і політичної ізоляції в разі початку активних бойових дій гібридними і регулярними силами Росії за межами нинішньої лінії розмежування.

Таке можливо, якщо Путін особисто буде переконаний у відсутності жорсткої реакції Заходу внаслідок його ослаблення та деморалізації. На це, власне, й спрямований газовий, а тепер і міграційний (руками Лукашенка) шантаж Європи, а через неї в кінцевому підсумку, і США.

Крім того, все це створює майже ідеальну «димову завісу» планомірним діям Кремля з нарощення свого військового угрупування поблизу кордонів з Україною. Навіть у випадку, коли силовий варіант сценарію не зіграє, російські війська на нашому східному кордоні і загроза хвилі нелегальних мігрантів з Білорусі будуть мінімально достатніми інструментами для дальшої дестабілізації ситуації в Україні».

Є три ключові речі, здатні стримати Росію від розгортання агресії проти України, це:

  • боєздатна українська армія і апарат безпеки в цілому;
  • розбудова спільно з партнерами по НАТО ефективної системи регіональної безпеки для компенсації спроможностей РФ;
  • постійний режим міжнародного економічного, інформаційного і політичного тиску на Кремль.

Олександр Щерба, посол України в Австрії (2014–2021), головний радник голови правління НАК «Нафтогаз»:

– Не пригадую, щоб США і Велика Британія настільки чітко і однозначно давали зрозуміти, що агресія матиме наслідки для агресора.

Чи зупинить це Путіна – це вже інше питання. На мою думку, його зупиняє не стільки розуміння потенційних наслідків та ризиків на Заході, скільки розуміння наслідків в Україні. Ми готові захищатися – це найважливіше. Світ не залишає наодинці тих, хто готовий захищатися. А Україна готова.

Олена Снігир, асоційована експертка аналітичного центру «Стратегія ХХІ»

– Нова фаза гібридної активності, поки просувається досить успішно. Реакція Заходу млява та недостатня. Однак, Британія та США реагують більш адекватно, ніж їхні європейські партнери.

Зупинити Росію може:

  • курс на відмову Євросоюзу від купівлі російських енергоресурсів, передусім, нафти;
  • жорсткі персональні санкції щодо бенефіціарів російського режиму - тих, хто уособлює владу та членів їхніх родин;
  • актуалізація в міжнародному просторі проблеми порушення прав корінних народів РФ;
  • розгортання кампанії із засудження злочинів комуністичного режиму з перспективою ухвалення Резолюції Генеральною асамблеєю ООН із засудження злочинів комуністичних режимів.
  • посилення військового співробітництва України зі США та Великобританією.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Стягування військ та попередження про велику війну. За яким сценарієм діятиме Путін далі?