Ампутація кінцівок і COVID-19: який зв’язок – пояснюють лікарі

Інформація про те, що COVID-19 може призводити до ампутації кінцівок, почала ширитися після репортажу російського видання із клініки в Москві, куди потрапляють важкохворі пацієнти. Чимало російських видань поширили цю інформацію, посилаючись на дослідження, опубліковане на американському ресурсі. В ньому йдеться про те, що через тромбози, які викликає коронавірус, зростає кількість людей, які потребують ампутації кінцівок для порятунку життя. Чи стикаються із цим українські лікарі, або це помилкові висновки? З’ясовуємо далі.

Згідно з репортажем російської радіостанції «Ехо Москви», лікарі наразі проводять ампутації кінцівок щодня, чого раніше не спостерігалося. Пов’язують це явище із тромбозами, які розвиваються в організмі після чи під час хвороби на COVID-19.

Американське дослідження, опубліковане виданням «Radiological Society of North America (RSNA)» в липні 2020 року, базується на спостереженні щодо 48 пацієнтів. У ньому дослідники роблять висновок, що смерть або ампутація кінцівок були частіше у пацієнтів з інфекцією COVID-19.

Таке дослідження має низький рівень доказовості через малу кількість досліджуваних пацієнтів, пояснює завідувач хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги Львова, хірург Гнат Герич.

Щодо ситуації із ускладненнями після COVID-19 та проведення через це ампутацій кінцівок, ми звернулися до фахівців, які на передовій боротьби із коронавірусом з перших днів, тож можуть оцінити наскільки змінюється картина.

Тромбози і коронавірус: як вони пов’язані?

Гнат Герич , завідувач хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги Львова, хірург:

– До нас почали потрапляти пацієнти, які раніше хворіли коронавірусною інфекцією і впоралися з цим захворюванням. Але через певний час (від кількох тижнів або місяця після завершення захворювання) в них розвиваються серйозні ускладнення: коагулопатія – це процес, який пов’язаний із системою згортання крові, тобто кров згущується і виникають тромби. Тромби – це такі згустки крові, які заповнюють і забивають судини.

Це стається через те, що вірус уражає ендотелій – внутрішню оболонку судини і призводить до запуску такого процесу утворення тромбу. Бо при ураженні будь-яким чинником внутрішньої стінки судини починає розвиватися процес тромбозу.

Можу констатувати, що в нас збільшилася кількість потрапляння пацієнтів, які в минулому перехворіли на коронавірус і в них спостерігаються такі наслідки, як тромбоз судини, яка постачає кров у тонку кишку. Також спостерігаються венозні тромбози внутрішніх органів. І третій момент – це ускладнення, які виникають із нижніми кінцівками, тобто це венозні або артеріальні тромбози нижніх кінцівок.

Чи можемо ми це пов’язати саме із коронавірусною інфекцією? На жаль, на даний момент не завершені дослідження, які відбуваються в світі і в нас, які можуть вже з наукової точки зору констатувати чітко причину і взаємозв’язок. Але зараз як лікарі-хірурги, які безпосердньо цим займаємося, ми бачимо зростання пацієнтів, в яких є ці тромбози і в минулому, з’ясовується, що вони перехворіли коронавірусною інфекцією.

Також, навіть в нашій лікарні, в пацієнтів, які ще не вилікувалися, а хворіють коронавірусною інфекцією, також розвиваються оці тромбози і вони, зазвичай, стосуються внутрішніх органів, саме тромбозу тонкої кишки.

Гнат Герич , завідувач хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги Львова, хірург

Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної клінічної лікарні:

– Тромбози – це один із проявів під час самого перебігу захворювання. Є така теорія, що коронавірус впливає на рівні кровотворної системи.

Дуже багато летальних випадків навіть у людей, які не мали супутніх захворювань. У пацієнтів змінюються властивості крові і ми бачимо схильність більше до згущення крові. Тому, навіть при безсимптомних перебігах, ми ці моменти повинні коригувати обов’язково.

Дуже багато летальних випадків навіть у людей, які не мали супутніх захворювань. Могли бути такі миттєві смерті, коли утворювалися тромби великих судин.

Дійсно, в світі ще не з’ясували, чому коронавірус саме так впливає на тромболітичну дію. Є теорія, що це пов’язано із внутрішньою стінкою судин, є теорія, що це пов’язано із речовинами, які виробляються в печінці, є теорія що просто впливає як інтоксикаційний синдром. Кілька теорій, які ще не підтверджені на 100%.

Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної клінічної лікарні

Тарас Жиравецький, головний лікар медичного центру «Біокурс» у Львові:

– Щодо тромбозів – проблема актуальна, але залежить переважно від віку, тобто чим старший вік, тим більша схильність до тромбозів. Тому лікарі сімейні і призначають антикоагулянти.

Основним показником є аналіз, який називається D-димер. Аналіз виконується по крові, і якщо показник високий, то лікар тоді призначає антикоагулянти. Крім того, через 5-7 днів він може повторити цей аналіз і подивитися на ефективність прийому антикоагулянтів, препаратів, які розріджують кров.

Смертність через тромбоз у людей, які хворіють чи перехворіли на ковід, певно вища ніж середньостатистична, тому зараз лікарі вивчають це питання і намагаються дати оцінку, скільки саме часу пацієнту треба приймати антикоагулянти.

Тарас Жиравецький, головний лікар медичного центру «Біокурс» у Львові

Чи збільшилась кількість ампутацій через коронавірус?

Гнат Герич , завідувач хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги Львова, хірург:

– Ми можемо встановити тенденцію, що кількість власне операцій з приводу тромбозів зросла, кількість ампутацій також зростає.

Має значення час, за який людина звернулася від виникнення перших симптомів до звернення і встановлення правильного діагнозу. Якщо люди звертаються вчасно, то ще вдається застосувати методи операції на судини, які пов’язані із видаленням отих тромбів і можуть вчасно відновити кровотік до органу в момент, коли немає змертвіння цього органу.

Якщо ж люди звертаються пізніше або цей діагноз не вдається вчасно встановити, оскільки деякі види тромбозів, особливо тромбозів внутрішніх органів, діагностувати досить непросто, то це призводить до змертвіння органу і вже врятувати орган не вдається.

Якщо ситуація розвивається так, що є вже змертвіння органу, то смертність становить дуже високий відсоток: понад 60-70%.

Зазвичай люди, які отримують ускладнення, мають ще інші супутні захворювання, такі, як цукровий діабет або серцево-судинні захворювання, які є теж фактором ризику виникнення оцих тромбозів.

Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної клінічної лікарні:

– У нас до таких випадків (ампутацій – ред.) не доходило, сподіваюсь, в Україні також. Як мінімум, масово такого немає.

А от про ці незрозумілі тромбози нам було відомо десь у травні вперше, коли ми почали вже співпрацювати із патологоанатомами і судмедекспертами, які проводили розтини, вони нам чітко зазначали про тромбування дрібних судин. На підставі цього ми і робили коригування в лікуванні, щоб попередити.

У нас у Чернівцях було дуже багато летальних випадків внаслідок тромбозу.

Тарас Жиравецький, головний лікар медичного центру «Біокурс» у Львові:

– Питань якихось ускладнень при ковіді, щоб були якісь додаткові операції чи ампутації – про таке від колег не чув. Вже 8 місяців ми в темі і я не чув, щоб була якась така статистика при цьому.

Є кілька пацієнтів, які мали цукровий діабет, але вони й так мали проблеми постійні із судинами, це з ковідом не пов’язано.

Теоретично тромбози можуть призводити до ампутацій кінцівок, але наразі це інформація, яка не відповідає дійсності в Україні.

З тих пацієнтів, що є і я особисто консультував, жодної проблеми такої не було, а це вже 8 місяців – це досить багато пацієнтів, різного віку. Із такою проблемою жодного разу не стикався.

Хто в групі ризику і як вчасно виявити тромбоз?

Гнат Герич, завідувач хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги Львова, хірург:

– Є фактори ризику, які нашаровуються: вік 50+ років, а також супутні захворювання.

Що стосується нижніх кінцівок, це наступні симптоми: раптове відчуття болю в нижніх кінцівках без будь-яких проявів, інший симптом – раптова блідність нижніх кінцівок або ж їх набряклість.

Що стосується внутрішніх тромбозів, а саме тромбозів кишки – це виникнення раптового різкого болю в животі або ж виникнення раптових проносів, які б не мали якогось інфекційного підґрунтя, пов’язаного з їжею.

Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної клінічної лікарні

– Виявити це дуже просто – звичайний аналіз крові на коагулограму, аналіз, який визначає рівень згущення крові, може бути і в сторону розрідження. І це все корегується препаратами.

Я не знаю, чому з перших днів поширювалася така інформація в Україні щодо віку, і, до речі, вона має свої наслідки зараз: це інформація, що уражуються лише люди старшого віку.

У нас були випадки летальні: хлопчик 18 років, вчора летальний випадок – дівчина 27 років, без супутніх патологій, сьогодні в нас помер чоловік, 41 рік, без супутньої патології, спортсмен-охоронець.

Всі групи людей під ризиком ураження, просто можуть загострюватися ті хвороби, які вже є супутніми, і у старших людей їх більше.

Інфікуватися можуть всі, а от який буде перебіг – цього ніхто не знає. Коронавірус не проходить безслідно, навіть у тих, хто переніс легко.

Коли людина інфікується коронавірусом, одразу розвивається проблема із дихальною системою. Ці атипові пневмонії призводять до того, що люди залишаються потім із фіброзом легень, це перетворення легеневої тканини.

Інший наслідок – це тромбози, ураження судин, нервової системи – зараз також спостерігаємо.

Про безпліддя й інші моменти, є вже такі теорії, ще рано говорити, бо в нас ще немає року.

Медична система не витримає, якщо кількість хворих не зменшиться – лікар-пульмонолог Світлана Гук

Тарас Жиравецький, головний лікар медичного центру «Біокурс» у Львові:

– Критерієм є оцей аналіз на D-димер. Цей аналіз, коли була підозра на тромб не при Covid-19, заміняв деколи ультразвукове дослідження в плані первинної діагностики. А вже далі робили ультразвук, щоб визначити, чи є тромб чи немає.

Тромбоз може бути різних судин і в різних органах. Є тромбоемболія легеневої артерії, і це одна річ, і є тромби, які з’являються десь в кінцівках – це друга річ. Сильний дискомфорт у ногах, біль в ногах, або по легеневій артерії – це поява сильної задишки і падіння сатурації.

Що робити після перенесеного Covid-19, щоб не було тромбозів?

Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної клінічної лікарні:

– Під кожного пацієнта робимо окремі виписки щодо продовження лікування на дому. Окрім вітамінів і тонізуючих засобів, у них 2-3 препарати медикаментозних для того, щоб можна було полегшити оці от наслідки.

Щодо розріджуваних препаратів для крові, я проти того, щоб називати препарати у ЗМІ. При коронавірусі використовується лише один вид препаратів, які розріджують кров. Інші – просто не допоможуть, і тут треба, щоб до цього підходив тільки лікар. Неможна самому собі призначати препарати чи то для профілактики, чи для підтримуючої терапії без консультації лікаря.

Гнат Герич , завідувач хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги Львова, хірург:

– Що б я міг порадити:

1. Дотримуватися рекомендацій сімейних лікарів чи терапевтів стосовно антикоагулянтів, препаратів, які розріджують кров. Це дуже важливо

2. При виникненні симптомів негайно звертатися до лікарів або ж лікарні для огляду та обстеження. При цій хворобі час має надзвичайно важливе значення.

Якщо ми говоримо про тромбози на фоні ковідної інфекції, спорт не має ключового значення. Має значення певна фізична активність людини.