У Росії нещодавно (10 листопада) святкували День працівника органів внутрішніх справ. З 2014 року цей день відзначають і на території анексованого Криму. Що кримчани, в тому числі й проросійського спрямування, думають про російських силовиків на півострові?
Підконтрольний Кремлю голова Криму у цей день привітав співробітників російських правоохоронних органів на півострові.
Сергій Аксьонов
«В органах внутрішніх справ Республіки Крим працюють справжні професіонали, які ефективно виконують завдання охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, екстремізмом, корупцією. Ви дбайливо зберігаєте найкращі традиції попередників, використовуєте накопичений досвід і берете на озброєння сучасні технології й технічне оснащення. Все це дозволяє вам успішно протистояти будь-яким викликам», ‒ сказав у своєму привітанні Сергій Аксьонов.
На думку кримського опозиційного активіста Сергія Акімова, в Криму російська поліція повністю підконтрольна владі і є інструментом для боротьби з інакодумцями.
«У сьогоднішніх реаліях «поліцаї» ‒ тільки так їх можна назвати ‒ не тільки не користуються довірою, але вже викликають огиду і презирство, і не тільки у дорослого населення. Уже навіть підлітки розуміють, що ці люди роблять щось неправильно. «Поліцаї», як би їх не називали в різні часи, завжди підпорядковувалися владі й захищали її, зараз особливо. За вказівкою влади «поліцаї» не тільки тиснуть на інакодумців, але й можуть розправитися з будь-якими громадянами. Особливо в зоні ризику ‒ це бізнесмени і опозиціонери різних рівнів. Заради справедливості треба зазначити, що ще залишилися порядні й чесні співробітники, але таких із кожним роком усе менше», ‒ поділився своєю думкою активіст.
Сергій Акімов
Громадський активіст Дмитро Демчук також вважає, що в Криму російські силовики стали каральним органом в інтересах влади.
«Якщо ти простий кримчанин і пишеш заяву в поліцію або прокуратуру на неправомірні дії когось із системи, то в найкращому випадку отримаєш банальну відписку, в найгіршому ‒ перекваліфікують справу і заведуть її вже на тебе, наприклад, за неповагу або образу влади. Або ще гірше ‒ припишуть тероризм і роботу на іноземні розвідки. У цій країні змінюються століття, а епоха тоталітаризму залишається назавжди. І силовики завжди залишаться лише каральним органом у руках владної еліти, інтереси якої вони захищають всупереч законові», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.
За спостереженнями кримського проросійського активіста Сергія Дудченка, російська поліція в Криму стала інструментом залякування для кримчан.
Не може мати довіру населення інструмент залякуванняСергій Дудченко
«Не може мати довіру населення інструмент залякування. Це вже не ті чарівні міліціонери з серіалу «Вулиці розбитих ліхтарів», це опричники, яких нацьковують на громадян або застосовують для обмеження свобод громадян, проведення мітингів чи пікетів. Декілька років тому я пішов на футбольний матч у Сімферополі: так і не зрозумів, чому поліції більше, ніж глядачів, і для чого пригнані величезні фургони з ґратами. Дуже дивне уявлення про безпеку в Криму. Також мене здивував постійний кортеж поліції, який постійно їздив за покійним експрезидентом Криму Мєшковим і фіксував усі його дії», ‒ сказав активіст.
Сергій Дудченко
Активіст громадського руху «Кримська солідарність» Енвер Шерфієв упевнений, що російська поліція в Криму втратила повагу та довіру населення.
Поліція в Криму довіри не має, бо співробітники поліції є інструментом у руках держави для боротьби проти мирних людейЕнвер Шерфієв
«У мене в дитинстві було уявлення про поліцію (тоді міліцію), що вони стоять на сторожі закону та порядку, що вони охороняють права громадян, але через роки цей мій стереотип зруйнувався. Виходячи з кримських реалій, починаючи з 2014 року, поліція в Криму довіри не має, бо співробітники поліції є інструментом у руках держави для боротьби проти мирних людей. Явним прикладом тому можуть бути ті випадки, коли співробітники поліції приходили напередодні дати 18 травня ‒ дня пам’яті жертв депортації 1944 року ‒ до активістів і вручали застереження про неприпустимість участі в масових зібраннях. Іще одним прикладом нацьковування працівників поліції проти народу є такі випадки, коли матері політв’язнів у «справі Хізб ут-Тахрір» виходили для проведення одиничних пікетів із плакатами «Наші діти не терористи», поліцейські складали протоколи на них, незважаючи на те, що за російським законом проведення одиничного пікету не заборонене. Поліція є одним із інструментів держави для боротьби з так званими «терористами» та «екстремістами». Через таку поведінку з боку правоохоронних органів вони не мають ніякої поваги і довіри у народу», ‒ сказав Крим.Реалії активіст.
Енвер Шерфієв
Проросійська активістка, учасниця «кримської весни» Лариса Курашкіна в коментарі Крим.Реалії зазначила, що поліція в Криму продовжує втрачати довіру людей.
«Я з повагою ставилася до міліції, поліція для мене ‒ чужорідна назва. І зараз є серед них ті, хто чесно служить, але багато тих, які просто прислужують і обслуговують особисті інтереси високопоставлених осіб, так само не мають ні честі, ні совісті. Сумно, що багато хто з них трактує закон по-своєму, вважаючи: «прислужуся ‒ щось отримаю». Погони для них ‒ засіб для особистої наживи. На їхню думку, мислити самостійно народ не повинен. Ось і виходить, що втрачають повагу та довіру людей», ‒ зазначила активістка.
Лариса Курашкіна
За словами активістки із Сімферополя Ірини Вронської, молодь охоче йде на службу в російські органи в Криму.
«Робота співробітників поліції, як і співробітників міліції у радянські часи, для мене є шанованою. Мій батько був співробітником міліції, я сама декілька років своєї трудової діяльності присвятила підтримці здоров’я співробітників поліції Криму, так що про їхню службу знаю не з чуток. Для мене ці люди, у більшості своїй, користуються довірою. Судячи з того, що охочих навчатися у Кримській філії Краснодарського університету МВС Росії достатньо, то і молоді, яка бажає служити в поліції, теж достатньо», ‒ розповіла активістка.
Ірина Вронська
28 жовтня за старим стилем (нині це 10 листопада) 1917 року була ухвалена постанова НКВС РРФСР «Про робітничу міліцію». З 1980 року День радянської міліції став вважатися офіційним святом. Назва свята змінилася після розпаду СРСР і набуття чинності закону Росії «Про міліцію» від 18.04.1991 року № 1026-1, так День радянської міліції став Днем російської міліції. Після набуття чинності нового російського закону «Про поліцію» 1 березня 2011 року назва свята знову застаріла, і напередодні чергової святкової дати 10 листопада указом президента Росії від 13 жовтня 2011 року №1348 встановлене нове свято ‒ День працівника органів внутрішніх справ Російської Федерації.
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові