(Рубрика «Точка зору»)
Мартина Богуславець
Незабаром в Україні може з’явитися ще один держорган і перша інституція, яка займатиметься відновленням держави – Агенція з відновлення України від наслідків війни. Головне, що тут вже насторожує – слово «державний» і в структурі виконавчої влади.
Тобто однією рукою влада буде скорочувати «аналогових» чиновників та переходити в режим paperless, як анонсувала в Лугано під час презентації Плану відновлення, а іншою – створювати нову інституцію з тими ж держслужбовцями. Чи перейдуть туди спеціалісти і керівники з потенційної «армії безробітних» держапарату, чи набиратимуть фахівців за прозорими конкурсами – залишається питанням. Нині ж на час війни набір до владних структур проводять без конкурсів. Це і буде одним із ризикових моментів майбутньої агенції.
Ініціював крок створення нового державного органу секретар Нацради з відновлення Данило Гетманцев, мотивуючи тим, що Нацрада як дорадчий орган не має достатніх повноважень. Принаймні таких, яких мав би держорган. Офіційні й публічні листи пішли на співголів Нацради Руслана Стефанчука, Дениса Шмигаля та Андрія Єрмака.
Данило Гетманцев
Що робитиме агенція?
Очікується, що головною функцією агенції буде координація та моніторинг виконання 10-річного Плану відновлення. Доступу до розпорядження та використання коштів вона не матиме. Саме така її місія озвучена політиками під час обговорень Плану відновлення.
Новому органу виконавчої влади планують доручити:
- координацію роботи органів виконавчої влади щодо виконання Плану відновлення України від наслідків війни;
- розроблення пропозицій до Плану відновлення з подальшою передачею їх на розгляд Національної ради;
- ведення сайту Плану відновлення;
- проведення перемовин з іноземними партнерами та МФО щодо фінансування заходів Плану.
Наразі виглядає так, ніби створюють Нацраду-2 з трохи більш розширеними функціями і оплатою праці або Міністерство з «урізаним» функціоналом.
Оскільки перший етап Плану відновлення стартує вже під час війни і передбачає відбудову критично важливих об’єктів інфраструктури (котельні, мережі, водоканали, станції), то очевидно, що зволікати зі створенням державного органу (нового чи у структурі ЦОВВ) не будуть.
У найближчі два тижні може відбутися засідання Нацради, під час якого ухвалять проєкт Плану відновлення України. Тоді ж очікується рух зі створення агенції.
Як Росія знищує національну і культурну спадщину України (фотогалерея)
Антикорупційні запобіжники
Корупційні ризики можуть бути особливо небезпечними нині, коли спрацьовує оманливе «війна все спише». Але це не так. Кожен крок влади має бути продуманий. До нього прикута увага міжнародних партнерів. Адже кожна вкрадена гривня, долар чи євро у результаті невиправлення корризиків може поставити на стоп все подальше фінансування процесу відновлення.
Тому для ефективної роботи агенції, навіть як держоргану, у владі повинні відповідально підійти до її створення без «класичних» вже закритих призначень та врахувати рекомендації з боку експертного середовища і громадського антикорупційного сектору.
- Виключно координація виконання плану. Агенція повинна бути наділена суто повноваженнями щодо координації виконання Плану відновлення та моніторингу процесів. Без права розпорядження коштами відновлення та організації закупівель.
Інакше матимемо ще один державний орган зі своїми програмами на фінансування.
- Повернення конкурсів. Агенцію повинен очолити керівник, який обиратиметься за прозорим і відкритим конкурсом за участі міжнародних партнерів, які виявили бажання делегувати своїх представників до складу конкурсної комісії. Ці ж комісії мають організувати конкурси для добору іншого персоналу агенції. Так, попри війну.
За нинішніх умов (без конкурсів) це може стати органом із ручним управлінням, коли його керівник буде залежним від міністрів у той час, коли має слідкувати за виконанням плану, в тому числі міністерствами.
- Робочі групи та громадськість. В агенції має бути забезпечений доступ громадськості до роботи у робочих групах за напрямками з можливістю надання своїх пропозицій.
Наразі ця «можливість» у Нацраді, попри залучення 2500 експертів до підготовки проєкту плану, реалізується пропозиціями на електронну пошту. Такий підхід потрібно виправляти реальним залученням фахівців на громадських засадах упродовж всього процесу.
- 50% міжнародників у наглядовому органі. Агенція повинна мати наглядовий орган, у складі якого обов’язково мають бути присутні представники міжнародних партнерів (50%), представники владних структур України (40%), представники громадськості (10%).
Для цього потрібно внести зміни до чинного законодавства. Адже нині жоден із центральних органів виконавчої влади не має наглядової ради.
Рішення повинні ухвалюватися ⅔ голосів членів. До основних повноважень наглядового органу мають бути віднесені:
- обов’язкове погодження проєктів нормативних актів та актів агенції з наглядовою радою;
- ініціювання позапланового аудиту діяльності агенції із залученням міжнародних аудиторських компаній;
- висловлення недовіри керівництву агенції за наслідками виявлення порушень чи зловживань, що відображено та підтверджено звітом аудиторів – це матиме наслідком автоматичну відставку та оголошення конкурсу на такі вакантні посади;
- заслуховування звітів керівника – щонайменше 2 рази на рік.
Оскільки це перша профільна інституція процесу відновлення, до її створення та функціонування буде прикута увага міжнародних партнерів, інвесторів. Саме від них залежатиме подальше фінансування заходів плану. Тому агенція повинна створюватися та здійснювати свою діяльність на засадах прозорості та підзвітності, з обов’язковим залученням до її діяльності представників міжнародних партнерів.
Три ракети по Вінниці: наслідки атаки Росії по центру міста
Агенція створена. І? Що далі?
Агенція розпочне «зводити» перший етап відновлення – координувати виконання плану, який, зважаючи на обстріли, буде оновлюватися. Крім забезпечення подальшої її діяльності, паралельно будуть утворюватися інші інституції з відновлення.
Зокрема, нагадаємо, Єврокомісія представила проєкт Rebuild Ukraine, який передбачає створення координаційної платформи, до якої мають бути залучені партнери з G7 та G20, інші країни, а також міжнародні фінансові установи та організації.
Тому очікується створення нових інституцій, у тому числі позабюджетних та з міжнародниками в наглядових радах.
Зокрема, наразі вже відомо про Банк розвитку України, який хочуть створити за зразком німецької KfW (Кредитної установи для відбудови). Він буде посередником між інвесторами, урядами, фінансовими організаціями різних країн і соціальними проєктами відбудови в Україні. Залучені гранти і вихідні кредити банк зможе направляти на інвестиційні проєкти, які сприятимуть відбудові України. Тут вже на етапі обговорень інституції йдеться про 50% представників міжнародних організацій у складі наглядового органу, що є позитивним для України.
Безумовно, надалі кількість ініціатив щодо відновлення буде зростати. Наразі ж влада має зробити перший крок – створити Агенцію з відновлення. Від нього і залежатиме швидкість виконання плану та напрям руху розвитку країни. Однак це точно відбуватиметься під постійним наглядом українців та міжнародників.
Мартина Богуславець – виконавча директорка Інституту законодавчих ідей
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода