Вплив Кремля в Європі та Україні: як Росія просуває свої тези через соціальні мережі і лобістів

ЛЬВІВ – Понад 350 російських лобістів у Німеччині, Франції, Італії виявили дослідниками Інституту інноваційного врядування (IIG). Ці агенти впливу Росії активно працюють у цих європейських країнах, але з повномасштабним нападом на територію України Росія змінила свій підхід і засоби на людей, які в Європейському Союзі ухвалюють важливі рішення на підтримку України.

У звіті Інституту інноваційного врядування йдеться про методи впливу Росії на ЄС, а також про протидію російській пропаганді в Європі.

Представники Інституту інноваційного врядування для дослідження обрали три європейські країни – Німеччину, Францію, Італію, щоб вивчити російський вплив. Ці країни важливі для України, як в контексті військової допомоги, так і перебувають під особливим поглядом Росії, щоб туди інфільтрувати своїх агентів.

Російські агенти діють у середовищі російських культурних центрів та організацій, при російських церквах, аналітичних дослідницьких центрах, а також при філіях російських організацій.

Вони виступають на дискусійних майданчиках, у медіа, поширюючи корисні для Росії наративи.

Франція

У серпні 2023 року, нагадують у звіті дослідники IIG, колишній президент Франції Ніколя Саркозі «шокував громадськість» заявами про необхідність компромісів із Росією, припинення переговорів про постачання зброї Україні та заперечення факту незаконної анексії Криму і необхідності повернення півострова до складу України.

Такі тези озвучує не лише Саркозі.

«У Франції є широкі мережі аналітичних центрів, переважно військового спрямування, де навіть колишні співробітники спеціальних служб Франції готові виступати з проросійських позицій і багато дослідників на це звертають увагу. Попри те, що це важливий стратегічний напрямок, росіянам вдається просувати свої ідеї серед цих людей.

Однією з причин дослідники називають історичну тяглість ідеї про особливе місце Франції у НАТО (тепер і в ЄС), яку вдало використовував ще СРСР. Просувають думку, що французи, мовляв, окремо стоять.

Зараз з’являються наративи про те, що причиною війни в Україні є «недопрацювання з боку НАТО, що Україна достатньо слабка, щоб перемогти у війні» і медійно це підкріплюється тим, що необхідно вислухати всі точки зору», ‒ пояснює Олексій Набожняк, експерт і дослідник російської пропаганди й впливу.

Особливістю роботи російських агентів у Франції є те, стверджують дослідники IIG, що російські спікери здатні напряму доносити свої думки до французького суспільства.

Багато французьких телеканалів, згідно зі звітом Інституту інноваційного врядування, є лояльними до Росії, користаються можливістю поїхати на тимчасово окуповані Росією українські території, щоб зняти сюжети про те, як Росія «відбудовує» Донбас.

Німеччина

Нині Франція для Росії більш перспективна країна для впливу, ніж Німеччина. Адже Німеччина, як наголошує дослідник, більш рішуче відмовляється від економічної залежності від Росії. У Німеччині найбільшою загрозою, наголошує Олексій Набожняк, є партія «Альтернатива для Німеччини», націоналістична та право-популістська проросійська політична партія.

Основна ідеологія партії спрямована проти євроінтеграції та проти імміграції іноземців. Вже опубліковано чимало розслідувань про те, як ця партія заробляє за допомогою російських впливів.

Попри те, що Німеччина збільшує підтримку України, тим не менше збільшується загроза збільшення прихильників партії «Альтернатива для Німеччини», особливо у східних регіонах Німеччини.

«Особливістю російського впливу у Німеччині є наявність цілої низки так званих рухів за мир, які під різними соусами продають необхідність того, що потрібно йти на переговори, зменшувати військову підтримку Україні.

Представники цих рухів прихильники комуністичних ідей або мають афілійованість із проросійськими організаціями.

Ще є організації, які допомагають знедоленим дітям Донбасу і вони теж мають приналежність до організацій нібито за мир і проросійських ідей», ‒ розповідає Олексій Набожняк.

Найбільш значний російський вплив, якщо порівнювати з Францією і Німеччиною, є в Італії.

Адже у часи Берлусконі відверто розвивалися зв'язки із Росією. Традиційно потужною була комуністичні партія , популярні є партії лівого спрямування, які або ж мають зв’язки з Росією або ж досі, незважаючи на агресію Росії щодо України, романтизують Росію через СРСР.

«Італійські журналісти завжди запрошують на програми прокремлівських італійських журналістів або напряму звертаються до російських журналістів, щоб показати другу сторону.

Бо для них це «рівноправна війна», вони не розглядають це як агресію, а українців, як жертву», ‒ каже Анна Меленчук співзасновниця Інституту інноваційного врядування

У звіті експерти аналізують діяльність конкретних італійських медіа, журналістів, політиків.

Російська дезінформація і пропаганда в Україні

Подали у звіті і дослідження проблем поширення російської дезінформації та пропаганди в Україні.

Модель та інструменти російського інформаційного впливу в Україні суттєво відрізняються від європейських країн. Адже Україна для Росії є першочерговим об’єктом стратегічного впливу і мережа авторів, яка працювала і продовжує працювати над побудовою і зміцненням російського інформаційного впливу в Україні є в рази більшою і потужнішою, аніж в європейських країнах. Та й контекст на підконтрольних українських територіях і тимчасово окупованих Росією є цілковито різним.

Ось що розповідає Олександра Цехановська, експертка Інституту інноваційного врядування:

‒ Після початку повномасштабного вторгнення Росія змушена була суттєво адаптувати свій вплив на підконтрольних українських територіях. Адже вже не мала «медведчуківських каналів», а доступ до російських онлайн ресурсів продовжує звужуватись, починаючи з 2014 року.

Тому основним каналом впливу Росії є соціальні мережі і, зокрема, Telegram-канали. Російським спецслужбам, які курують мережу цих російських Telegram-каналів, доводиться підлаштовуватися під українські джерела.

Найлегшим способом визнати, що канал ведеться росіянами чи лояльними до них особами, це наративний аналіз. Це умовна риторика про зраду, яку ми всі любимо і яка швидко розходиться в українському інформаційному просторі.

Для прикладу, це про некомпетентне військове командування, про те що нема сенсу боротись за окуповані Росією території. Тобто, використовуються цією мережею будь-які приводи, які розхитують українське суспільство зсередини.

На тимчасово окупованих українських територіях Росією ситуація цілком інша. Там ведеться не дезінформація, а пропаганда, як системний, централізований, інформаційний вплив.

Особлива увага Росії до місцевих медіа. На російський медіа холдинг у Херсонській і Запорізький областях працюють люди, які були активно залучені у побудову системи пропаганди у Криму або які працювали на російський телеканал у Донецьку.

Людям важливо мати інформацію, яка стосується їхньої громади, а тому така пильна увага до місцевих медіа. У 2022 році використання окупантами місцевого телебачення зросло з 27% , як це було у 2021 році, до 44% у 2022 році. Зріс попит на місцеве радіо і пресу після повномасштабного нападу.

Росіяни це використовують і створюють свого роду монополію на інформаційний вплив на місцевому рівні. Україна має бути свідома того, яке величезне значення місцеві медіа мають для російської влади для підтримки свого існування на тимчасово окупованих територіях і якою системною має бути протидія цьому.

Принципи і моделі впливу, які характерні на тимчасово окупованих територіях Росією:

• обмеження доступу до українських і західних ресурсів,
• тотальне домінування російських джерел, які були заборонені раніше в Україні;
• встановлення цифрового контролю над онлайн середовищем,
• відстежування трафіку, яке дозволяє стежити за людьми, бачити, що читають на тимчасово окупованих територіях;
• медіа-колабораціонізм, рідше добровільний, частіше змушений.

На квітень 2022 року, згідно зі звітом, закрились більше 100 місцевих медіа, які були проукраїнськими і працівники покинули тимчасово окуповану територію.

Висновки: протидія малоефективна

Експерти подали свої висновки і рекомендації у звіті щодо впливів російських агентів у Європі та Україні. Однак вони наголошують, що програми ЄС щодо протидії пропаганді та дезінформації не дуже ефективні, хоча фіксування відбувається з 2014 року.

Неможливо накласти санкції на пропагандистів, популістів, тому що свобода слова це основа демократичного, вільного суспільства, наголошує Анна Меленчук.

«Або ми тримаємося цінностей свободи слова, або обмежуємо цю цінність через загрозу національній безпеці. Поки що ми не бачили ефективних санкцій проти пропагандистів, людей, які поширюють прокремлівські наративи. Чому ми зробили це дослідження?

Тому що Росія змінила шляхи впливу на країни ЄС, або роблять це приховано, що важко простежити, або покладають свої ресурси на пропагандистів, людей в Європі, які поширюватимуть прокремлівські наративи і саме серед європейців впливатимуть на європейську політику. Через те, що в 2024 році в багатьох країнах світу відбуваються вибори, в Росії є шанс привести тих людей до Європарламенту і до урядів ключових країн людей, яких хотіли», ‒ каже Анна Меленчук.

Експерти Інституту інноваційного врядування (IIG) наголошують, що Україні важливо посилювати співпрацювати з європейськими країнами на всіх рівнях.

Вони підготували свої рекомендації для українського уряду щодо активних російських пропагандистів, а українцям за кордоном радять активно спростовувати прокремлівські наративи, брехливу інформацію, тому що одним з дієвих способів боротися з російською пропагандою є спростування кремлівських наративів.

«Свій вплив Росія вкладає у ті потреби, які є на внутрішньому ринку, коли запит є всередині європейської країни, зокрема, на популізм, націоналізм, загострення міграційної кризи. Однак чітко можна протидіяти тим людям, які порушують закон і це незаконні відвідування тимчасово окупованих територій, приїзди у Крим на якісь економічні форуми», ‒ зазначає Олексій Набожняк.

Для прикладу, у звіті експерти згадують про італійський канал Rai1, який подає другий голос Росії про війну і, водночас, український президент Володимир Зеленський дав велике інтерв’ю саме цьому каналу.

«Тут питання або толеруємо, що цей канал продовжує таку політику, або на державному рівні ігноруємо його. Хоча розумію, що мова йде про широку аудиторію донесення інформації. Має бути якийсь баланс, якщо, умовно кажучи, медіа допомагає ворогу Україну, то, можливо, варто проігнорувати його запити на комунікацію», ‒ наголошує Олексій Набожняк.

Аналітики IIG також наголошують, що країни ЄС мають знайти законні методи для недопущення поширення російської дезінформації та кремлівських наративів. А для виявлення впливів та протидії варто залучати громадські організації.