«Удачники»: як добровольці-аеророзвідники воюють на Запоріжжі

ЗАПОРІЖЖЯ – «Удачники» – це окрема служба БПЛА Української добровольчої армії. Почала вона формуватися трохи більше від року тому під час боїв за Київ. Її бійці працювали під Соледаром, на Херсонщині та Запоріжжі. Хто ж ці аеророзвідники-добровольці, дізнавалося Радіо Свобода.

З магнітоли ллється популярна пісня французької виконавиці родом з 1990-х, а повз за вікном дорогою пролітають цивільні авто та військові паливозаправники з такими ж білими хрестами, як і на лобовому склі нашого авто. З наближенням до лінії фронту зникають зустрічні машини і дорожнє покриття. За вікном – все ще поля у жовтому квіті рапсу і зелена пшениця.

Бойовий виїзд «удачників»

Ось і місце призначення – заїжджаємо у «зеленку». З декількох сторін працює українська артилерія. Вихід і прихід. Пакети РСЗВ. Російські військові намагаються накрити українських артилеристів десь попереду нас.

«Ось це по них по ходу прилетіло», – каже «Сорока».

«Та по них завжди прилітає. Вони так і воюють», – відгукується «Остап».

Поки говорить, готує до вильоту «Чаклуна» (малого безпілотного авіакомплексу літакового типу українського виробництва). Дорозвідка цілей – мета сьогоднішнього бойового виїзду «удачників».

Хто такі «удачники»?

Ми зустрічаємось з ними у безпечній, відносно віддаленій від лінії фронту, зоні на Запоріжжі. «Удачники» – це окрема служба БПЛА Української добровольчої армії. І її історія починається трохи більше від року тому – з оброни Києва, де на той момент перебував перший батальйон УДА, на базі якого виникла служба.

«Удачники» на бойовому виїзді

«Перший батальйон базувався у Києві і завдання стояли по обороні центру Києва в разі висадки десанту на певних напрямках. Також буди виїзди на північ на інші напрямки. Все в Київській області. І в перші дні війни там досить важка була ситуація, багато фізичної роботи. Я – вже немолодий, я вирішив, що не треба мені бігати ногами, треба застосовувати якось розум, треба застосовувати технології, які ми маємо, і почали розвивати технічні засоби. Одним з таких технічних засобів є аеророзвідка. Брали те, що було. Вчили людей. Розробляли тактику. Вчилися комунікувати з великим братом – з артилерією різною», – пригадує друг «Док», командир «Удачників».

До початку повномасштабного вторгнення доброволець займався бізнесом – розвитком і просуванням на міжнародний ринок високотехнологічних стартапів, зокрема у медичній сфері. Зароблені підприємництвом кошти інвестував у закупівлю необхідного військового спорядження та обладнання. А свого першого дрона отримав від друга.

«Удачники» в процесі планування роботи на лінії фронту

«То був дрон для фотозйомки. Це був перший дрон, завдяки якому ми погасили три міномети. Можна сказати, дитячою іграшкою. Десь 27 лютого ми зустрілись на одному складі, і мені сказали: у нас десь під 40 дронів – треба пілоти. В мене – військова освіта трошки інша. Кажу: ми дронами не займаємось, ми трошки інше – там розвідка, там вогневе ураження. А потім через тиждень думаю: ось я дурний. Знайшов, приїхав – все, кажуть, дрони розібрали, більше нема. Почав шукати. У нас вже було кілька дронів. А той дрон, що мені друг подарував, то так сталось, що на ньому було перше тренування, і на наступний день кажуть, що все, поїхали. І думаю, який брати – брати більш потужний, більш ефективний, але яким жодного разу не користувався, на який нема реєстрації, повного комплекту батарей, чи взяти ось цей, де три батарейки, прошивка, який попробував. Так, думаю, беру цей. І успішно. Взагалі думав, що то мій якийсь талісман, що і живий повертаєшся, і вогневе ураження», – з усмішкою пригадує події річної давнини «Док».

Наразі служба має кілька екіпажів аеророзвідників. Частина з них – на бойовому виїзді, а ті, хто лишається у розташуванні, мають трохи часу на спілкування.

Оператори БПЛА та інструктори «Горшок», «Остап» і «Сорока»

Серед тих, хто долучився до УДА ще під час боїв за Київ рік тому і став аеророзвідником, – «Сорока». Донедавна вона була єдиною жінкою у складі служби. Нині вона – оператор БПЛА та інструктор.

«Спочатку я працювала на кухні. Ми з дівчатками готували їсти. Це було в Києві. Коли ми бачили, як хлопці тренуються, нам завжди всім подобалось, тому що це щось нове таке, технологічне, щось цікаве. Потім я набралась сміливості і попросилась до них», – пригадує «Сорока».

Ще двоє операторів БПЛА «Остап» та «Горшок» прийшли в аеророзвідники з однієї зі штурмових рот УДА навесні минулого року. Першим себе спробував «Остап», який згодом захопив аеророзвідкою свого доброго знайомого «Горшка».

Як інженер-зв’язківець на службі «Конструктор». До підрозділу він прийшов цьогоріч. А в цивільному житті був головним конструктором одного з київських підприємств, над просуванням інноваційних розробок якого працював перед самим повномасштабним вторгненням РФ до України «Док». На інженерні новинки від «Конструктора» зараз очікують і «Удачники». Втім, що за «сюрпризи» для російських армійців хочуть створити, поки не розповідають.

«Конструктор» у місці розташування підрозділу

Є у «удачників» і свій сапер – «Блюз». Після закінчення спеціальних армійських курсів він майструє скиди для боєприпасів на дрони. В УДА «Блюз» потрапив невипадково – його комісували за станом здоров’я, він свідомо шукав підрозділ, у лавах якого міг би продовжити служити добровольцем.

«Блюз»

«Я був у запасі. 24 лютого, як всі, прийшов до військкомату. Мене не взяли. Справу в тому, що у мене протез тазово-стегнового суглобу. Там комплектувався загін на тероборону. Я туди записався. Нас з міста Києва перекинули у Бориспіль, тому я там був у ТРО. 4 місяці прослужив. Через проблеми зі здоров’ям мене списали. Пройшов ВЛК, і мене списали. Через волонтерів вийшов на УДА», – ділиться «Блюз».

Що має вміти і знати аеророзвідник?

Виїзд екіпажу аеророзвідки, з яким спілкуємось, запланований на другу частину дня. Отож є час з ними відвідати тренування. Сьогодні на тренуванні – два оператори БПЛА «Сорока» та «Горшок» та інженер-зв’язківець «Конструктор». Присутність останнього на заняттях невипадкова.

«Екіпаж аеророзвідки – це безпосередньо той, хто літає, це штурмани, це сапери, це банально механік-стрілок, це обов’язково парамед. І моя мета – щоб всі ці люди могли замінити пілота, щоб кожен з них став пілотом. І більш того, коли такі більш-менш спокійні виїзди, я примушую людей ротуватися, щоб літав водій, літав парамед, штурманом був стрілок прикриття, штурманом був парамед, щоб кожен з них розумів, що робить інший. І це дає таке знання кожного до розуміння кожного», – ділиться командир окремої служби БПЛА УДА «Док».

Aerospa

Одного з дронів підіймає «Горшок»: «Це як водіння автомобіля. Чим частіше ти літаєш – тим краще в тебе це виходить. Кількість часу, потрібна для навчання, залежить від дрона. FPV-дрони (з функцію «вид від першої особи» – ред.) складніші. Побутові ж самі себе стабілізують і допомагають тобі керувати».

«Сорока» розкладає Mavic. На ньому напис: «Яра». «Конструктор» пояснює: у «удачників» є традиція – давати своїм дронам власні імена – це спонукає більш дбайливо, дружньо ставитися до них.

Поки піднімає дрон угору, «Сорока» ділиться: «Відточували ми свої навички переважно у бойових умовах, тому що літати на Mavic не так тяжко. Тут більше треба знати якісь лайфхаки бойових дій».

Польоти завершено. «Док» обговорює зі своїми бійцями тренування та останні новини з фронту. А ще пояснює мені, як проводиться аналіз даних, отриманих в результаті польотів:

«Розвідка – це як закон великих чисел. Ти збираєш дуже багато інформації, щоб отримати щось маленьке. Росіяни не хочуть вмирати – вони дуже класно маскуються, застосовують всі засоби, уважно читають статути збройних сил своїх, тому виявлення техніки – це частіше за все статичний аналіз накатів, змін рельєфу, якихось ситуаційних змін. І ти, коли вже зібрав інформацію, три, чотири, п’ять днів, два тижні, і потім за результатами накатів тощо ти бачиш, що ось тут у нас стоять паливозаправники, ось тут – склади БК, ось сюди вони їздять, ось звідси вони працюють. Нема сенсу знищувати один танк. Ну, сенс завжди є, але якщо ти бачиш один танк, знаєш, що поруч є ще два. Якщо є ще два, то є паливозаправник, ремонтна бригада, де базується цілий взвод, де стоять всі інші, де командири. Якщо все це вирахував, то починає діяти високоточна артилерія, яка знищує місця зберігання палива, знищує особовий склад. А танки – то вже ленд-ліз буде для нас».

«Док», командир окремої служби БПЛА Української добровольчої армії «Удачники»

Йдемо з полігону – командир окремої служби БПЛА УДА вказує під ноги. Виявляється, сьогоднішнє тренувальне заняття аеророзвідників не лише заради навичок ювелірного пілотування:

«В позиційній війні так, як ми берем участь як аеророзвідка, у нас всі втрати – це підриви на мінах і артилерія, бо ми перебуваємо на певній відстані. Іноді ми виходимо в «сіряк» і працюємо з «сіряка». Там, так, у нас бувають контакти з супротивником, але вважаю, що це провал. Справжній аеророзвідник має тихо зайти, тихо піти, наробити горя. Тому так сталось, що мінно-вибухова справа – одна з найважливіших. Ми, наприклад, йдемо по полігону, і я там розкидав міни-пелюстки. Інші побачили. Ви теж пройшли – не побачили їх. Це елемент тренування. Це елемент вміння ходити по полю, по траві. Дуже важлива ця максимальна увага, коли ти йдеш на лінії фронту. Так, ми зараз на певній відстані на тренуванні, але прямо і ось тут треба вміти і використовувати».

На тренувальному полігоні

«Док» каже мені: «Війна не пробачає помилок. В інституті можна «сачконути» – потім там щось перескласти. На роботі можна отримати наганяй від керівника – потім доробить, можна поробить у другу зміну, третю зміну, вийти у вихідні. На війні це життя в моменті. Якщо ти зараз неготовий – то завтра вже нікому не треба».