Тарас Москалюк Донецьк, 8 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У Донецьку про новорічні та різдвяні свята оголошували не лише феєрверки та храмові дзвони. Шість разів на день над містом лунає звук гудка Донецького металургійного заводу. Він повідомляє про початок та закінчення робочих змін, про надзвичайні події та свята. Традиція незмінна вже майже 140 років.
Наприкінці 19-го століття на місці нинішнього Донецька англійській підприємець Джон Юз заснував металургійне виробництво. Від цього часу веде своє існування мільйонне місто, яке спочатку отримало ім''я засновника заводу і мало назву Юзівка. Саме Джон Юз на затонулому в Азовському морі пароплаві «Орел» знайшов гудок і наказав встановити його на заводі.
Гудку призначалося оголошувати про початок та закінчення роботи. Співробітник Донецького металургійного заводу Володимир Кругликов вже півстоліття подає сигнали та опікується станом гудка.
Володимир Кругликов: «Він був однотональний з пароплава. Потім уже на заводі створили новий гудок. Він гуде мелодійніше. У нього зараз подвійна тональність».
Пан Кругликов розповідає, що у часи війни робітники заводу зняли гудок і сховали. А після визволення міста місцеві мешканці знову почули його у звичні години. У 60-ті роки в Радянському Союзі розпочали активну боротьбу із шумом на вулицях міст. І гудок знову замовк. Але донеччани почали масово запізнюватись на роботу. І місцева влада звернулася до Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.Генсек дозволив відновити гудок.
Потребує відновлення, але як це зробити – не знають
Конструкція вже давно потребує профілактики або відновлення. Але на заводі не знають, як це зробити. Заступник керівника головного інженера цеху МК ЗАТ «Донецьксталь» – МЗ» Віталій Міщенко скаржиться, що зробити це неможливо, адже жодного креслення системи гудка не збереглося.
Віталій Міщенко: «З того моменту, як його встановили, він до сьогодні й працює. Але пропрацювати його концепцію за умов безперервної роботи ми не можемо. Його конструкція невідома. Треба відімкнути гудок та знімати його геометричні розміри, що є неможливим».
На заводі упевнені, що відімкнути гудок бодай на годину є порушенням традиції. Отож скільки ще протримається символ Донецька, не знають.
У Донецьку кажуть, що гудок має власну душу. І залежно від погоди навіть гуде на різні голоси. Він, як живий, і донеччани вважають його голосом свого міста.
Гудку призначалося оголошувати про початок та закінчення роботи. Співробітник Донецького металургійного заводу Володимир Кругликов вже півстоліття подає сигнали та опікується станом гудка.
Володимир Кругликов: «Він був однотональний з пароплава. Потім уже на заводі створили новий гудок. Він гуде мелодійніше. У нього зараз подвійна тональність».
Пан Кругликов розповідає, що у часи війни робітники заводу зняли гудок і сховали. А після визволення міста місцеві мешканці знову почули його у звичні години. У 60-ті роки в Радянському Союзі розпочали активну боротьбу із шумом на вулицях міст. І гудок знову замовк. Але донеччани почали масово запізнюватись на роботу. І місцева влада звернулася до Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.Генсек дозволив відновити гудок.
Потребує відновлення, але як це зробити – не знають
Конструкція вже давно потребує профілактики або відновлення. Але на заводі не знають, як це зробити. Заступник керівника головного інженера цеху МК ЗАТ «Донецьксталь» – МЗ» Віталій Міщенко скаржиться, що зробити це неможливо, адже жодного креслення системи гудка не збереглося.
Віталій Міщенко: «З того моменту, як його встановили, він до сьогодні й працює. Але пропрацювати його концепцію за умов безперервної роботи ми не можемо. Його конструкція невідома. Треба відімкнути гудок та знімати його геометричні розміри, що є неможливим».
На заводі упевнені, що відімкнути гудок бодай на годину є порушенням традиції. Отож скільки ще протримається символ Донецька, не знають.
У Донецьку кажуть, що гудок має власну душу. І залежно від погоди навіть гуде на різні голоси. Він, як живий, і донеччани вважають його голосом свого міста.