Наталка Коваленко, Олександр Лащенко З 1 січня 2008 року набуває чинності Угода про спрощення візового режиму між Україною і ЄС.
| ГЛАС НАРОДУ: |
- Це буде для людей нова така річ, яку всі захочуть спробувати, але на мій погляд, це нічого не змінить. |
- Якщо вони заробляють там, то їм без різниці. Вони все одно поїдуть. |
- Менші черги будуть, якщо буде спрощений режим. |
- Певна категорія буде мати пільги, але не всі. |
- У нас спрощений, а у інших країнах – ні. Має бути з обох боків спрощений, а не тільки з нашої. |
Минулого листопада Європарламент ратифікував домовленості між Україною та ЄС про спрощення візового режиму. Суть угоди така:
· ціна візового збору є тепер фіксованою - 35 євро; · певним категоріям охочих виїхати за кордон візи взагалі даватимуть безкоштовно, а саме: близьким родичам, членам офіційних делегацій, учням, студентам, аспірантам, а також учителям, які їх супроводжують, інвалідам разом із тими, хто поряд з ними. · угода передбачає видачу багаторазових віз і довгострокових – до 5 років. · і ще, якщо вам відмовляться оформляти візу, консул повинен пояснити причину відмови.
Міністр закордонних справ Володимир Огризко називає набуття чинності Угоди про спрощення візового режиму «успіхом української дипломатії»:
«Ми домоглися і це велике завоювання нашої української дипломатії в тому, що з цього 2008 року українські громадяни будуть отримувати візи до країн Шенгенської зони за спрощеною процедурою. Вона й справді має бути максимально спрощеною, і ми чітко й зрозуміло поставили це питання перед іншою стороною. Така угода досягнута. Більше того, досягнуто угоду про те, що ми будемо моніторити, яким чином ця угода виконується».
Угода набула чинності, але чи почали її виконувати?
Щоб побачити це, кореспондентка Радіо Свобода Марічка Набока завітала сьогодні до кількох консульств у Києві:
«На вулиці біля польського консульства черга. Більшість людей розгублені й знервовані. Чекати на морозі нелегко. Юля, яка працює в Польщі, приходить здавати документи вже 4-й раз. Мультивізу їй не дають.
«Перший раз 31 числа, потім 2-го числа. Сьогодні уже вдруге приходжу, і все не вистачає якихось документів або часу. Гірше стало. Незрозуміло, які документи потрібно. Навіть мультивізу не дають. А ще я їжджу щомісяця, і треба по 35 євро щоразу платити».
Олексій, який часто їздить до друзів в Угорщину, з новими правилами був ознайомлений заздалегідь. Він вважає їх обгрунотованими. Адже тепер українці можуть отримати 1 візу і подорожувати всією Європою. Різниці між старими і новими вимогами для себе він не помітив:
«Коли перший раз здавав документи, то там стандартний пакет документів і виклик з Угорщини. Оскільки я їхав на семінар, то отримав візу за тиждень. Коли Польща вступила в Шенген, то за 1 день зробили візу».
Нове завжди сприймається важко. Тож чи полегшують нові правила отримання віз, чи ні – дізнатися можна буде лише тоді, коли і працівники посольств та консульств, і мандрівники звикнуть до них.
Кому найбільше пощастило?
Візи для виїзду до держав ЄС стали доступнішими, переконують українські дипломати. Учням, студентам, аспірантам, учителям, а також інвалідам, хто прагне виїхати до країн ЄС, візи даватимуть безкоштовно. Кому найбільше пощастило з набуттям чинності угоди про спрощення візового режиму, про це розповідає експерт із міжнародних питань Олександр Сушко:
«Є певні положення угоди про спрощення, які стосуються усіх. Але звісно, що певні категорії населення отримають можливість мати багаторазові довгострокові візи, але ці положення стосуються не всіх: журналістів, водіїв, науковців, дипломатів».
Для більшості охочих поїхати за межі України ситуація не поліпшиться?
Слід зачекати кілька місяців,щоб побачити, чи працює полегшення візового режиму Євросоюзу для певних категорій громадян України. Але для більшості українських громадян ситуація з отриманням віз не покращиться. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловила дослідниця Центру європейської політики Аманда Акчакоджа. З Брюсселя повідомляє Наталя Вікуліна:
«Всі країни Євросоюзу мусять виконувати домовленості з Києвом і засвідчитися, що українські громадяни, які мають право на полегшення візового режиму, отримують візи без затримок, вважає експерт. Вона зазначила, що одержувати візи стане легше бізнесменам, науковцям та іншим категоріям людей, яким відтепер не потрібно оформлювати занадто багато паперів, у деяких випадках вони отримуватимуть безкоштовні або багаторазові візи. Акчакоджа нагадала, що таких пільговиків нараховується лише від 5 до 10 відсотків громадян України.
«Але, можливо, для середнього українця з вулиці ситуація жодним чином не відрізнятиметься. І якщо вони раніше їздили, наприклад, до країн, які щойно стали членами шенгенського простору, тоді їхні подорожі, можливо, стануть складнішими».
Вона особисто хотіла б, щоб Євросоюз запровадив дорожню карту для безвізового режиму, яку ЄС має з деякими країнами Західних Балкан. На думку експерта Акчакоджі, це був би найкращий шлях зміцнити відносини між Україною та Євросоюзом».
Малий прикордонний рух — панацея для закарпатців?
Територією Закарпатської області України проходить кордон відразу з чотирма державами: з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Всі ці держави – члени Європейського Союзу. Чи легко долати зараз кордон із ними, дізнавалася закарпатська кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів:
«Українсько-угорський кордон, міжнародний пункт пропуску «Чоп-Загонь». Другий день Різдва. По обидва боки кордону – кілька десятків легкових автомобілів. Прикордонники кажуть, небагато людей перетинає кордон, хоча певне традиційне пожвавлення упродовж новорічно-різдвяних свят і спостерігається. Угорці розповідають, що їдуть здебільшого в Україну до родичів або на дешеві українські базари. Частина українців теж прямує в Угорщину до рідних, решта — на комфортабельний відпочинок. Останні побоюються, що такі поїздки зі вступом Угорщини до Шенгену ускладняться, бо отримати шенгенську візу і дорого, і складно. Певною панацеєю стала підписана угода про малий прикордонний рух, розповідає Радіо Свобода 32-річний закарпатець Володимир.
— Перепрошую, куди ви прямуєте?
— Ми з родиною їдемо до Угорщини, хочемо відпочити у термальних басейнах в Ніредьгазі.
— Які ви маєте документи для перетину кордону? Це вже шенгенська віза?
— Ні, ми оформили документи, що дають право руху в режимі малого прикордонного руху. Як на мене, це дуже зручно.
— Наскільки складною й дорогою є процедура отримання такого дозволу?
Ми отримали дуже швидко – за якісь три дні, пройшли співбесіду – і все. А вартість — порівняно з шенгенською візою дуже дешево: 20 євро на 5 років.
Водночас той же Володимир зізнається, що за такою спрощеною процедурою не може відвідати рідного брата, бо той живе у містечку Пийч, аж під австрійським кордоном. А угода про малий прикордонний рух передбачає вільне пересування лише в 50-кілометровій зоні. Порушувати встановлені межі Володимир не наважився б — за це загрожує депортація не лише з Угорщини, а й з усього Євросоюзу.
Слід нагадати, що угода про малий прикордонний рух з Угорщиною набула чинності 15 грудня.
Процедура отримання дозволу на перетин кордону в режимі малого прикордонного руху доволі проста: коротка співбесіда й анкета. Перепустки дійсні від одного до п''яти років і коштують 20 євро. Отримати їх можуть тільки жителі 50-кілометрової прикордонної зони. В Угорщині ці перепустки діють на такій же відстані від кордону. 20 грудня майже аналогічну угоду парафували між Україною та Словаччиною. Польща поки що не підписала, хоча переговорні процеси щодо цього тривають.
Поки що до Угорщини та Словаччини українці можуть в’їжджати і за наявності національних віз цих країн, але з власне угорськими та словацькими візами їхати до інших країн Шенгену заборонено».
І ще одна важлива деталь!
Угода про спрощення візового режиму між Україною і ЄС передбачає: якщо вам відмовляться оформляти візу до певної держави Євросоюзу, у консульстві зобов’язані пояснити причини відмови.