Права людини в Україні: підсумки року 2007

Представники громадських правозахисних організацій відзначають у 2007 році як позитивні, так і негативні тенденції. Так, у галузі свободи мирних зібрань є покращення, стверджує співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Траплялися, щоправда, кричущі винятки, як-от: побиття футбольних фанатів на стадіоні «Динамо» навесні, силова акція проти кримських татар на горі Ай-Петрі наприкінці цього року. Однак, вважає Євген Захаров, у цих ситуаціях міліціонери виявлялися заручниками політичних інтересів. Загалом же, на думку експерта, міліція краще виконує завдання підтримки громадського порядку, ніж торік.

В інших галузях суспільного життя ситуація з правами людини, навпаки, погіршилась. Так, через пропорційну систему виборів значно утисненим виявилося право бути обраним, а значить, і політична свобода – адже людина, що не є членом чи прихильником якоїсь партії, фактично не може потрапити у виборні органи.

Про інші проблеми з правами людини 2007 року Євген Захаров сказав: «Із свободою слова ситуація така ж приблизно, як і була, хоча з’являються певні загрози, особливо на місцевому рівні хочуть керувати журналістами. Що стосується економічних, соціальних і культурних прав – з одного боку, немов би стали більше доходи, але, на жаль, інфляція все це забиває. Багато пенсіонерів не в змозі сьогодні на пенсію заплатити за квартиру і прожити».

Брутальне насильство до засуджених і затриманих

Особливу увагу правозахисники приділяли дотриманню прав людини в установах виконання покарань. Тут вони фіксували випадки брутального насильства та жорстокого поводження із засудженими. Недаремно серед «лауреатів» антипремії «Будяк року – 2007», встановленої Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, два представники Департаменту з виконання покарань: перший заступник голови Микола Ільтяй та сам начальник департаменту Василь Кошинець. Утім, зазначає Євген Захаров, претензії правозахисників не стосуються всіх працівників департаменту – у багатьох колоніях до ув’язнених ставляться з повагою і стежать за дотриманням їхніх прав.

Великою проблемою залишається також катування в міліції. Однак варто зазначити, що боротьбу з цим явищем ведуть — кількість карних справ, відкритих проти працівників правоохоронних органів за жорстоке поводження з затриманими, зросла. Станом на травень 2007 року таких справ було 127.

«Політики не мають системного бачення»

Що ж до ставлення до проблеми прав людини в українському політикумі загалом, то воно є ще далеко не європейським, вважає Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини.

Володимир Яворський: «На жаль, політики всіх таборів на сьогоднішній день не мають системного бачення, що потрібно робити для покращення прав людини в Україні. Копенгагенський критерій вступу до Європейського Союзу – верховенство права і дотримання прав людини – взагалі не сприймається українськими політиками».

Важливим цьогорічним кроком стало посилення громадського контролю за діяльністю омбудсмена. До Ніни Карпачової, яка обіймає цю посаду, упродовж року громадські активісти висували серйозні претензії – зокрема, в політичній ангажованості, упередженості в розслідуванні деяких справ, як-от із залученням неповнолітніх до масових політичних акцій у квітні. Попри напругу, яка існує у відносинах правозахисних організацій з омбудсменом, сам факт контролю громадськості позитивно впливає на роботу Уповноваженого з прав людини і змушує до більшої відповідальності.

Матеріали до теми:

• Міжнародний день захисту прав людини. Українські реалії... • Правозахисники оголосили лауреатів антипремії «Будяк року-2007» • «Міжнародна амністія» констатує порушення прав людини в Україні • Свобода преси та її вороги в Україні • Звіт Дому Свободи залишає Україну в категорії «частково вільних» держав • Права людини на пострадянському просторі під тиском. Рік 2006.