Валентина Одарченко Рівне, 24 грудня 2007(RadioSvoboda.Ua) – Різдво Божича і свято Коляди відзначають у ці дні українські язичники. Нині серед них здебільшого молодь, котра прагне зберегти етнокультурну спадщину предків. У Рівному така організація під назвою «Квітка папороті» існує уже третій рік.
У язичницький Свят-вечір |
(RadioSvoboda.Ua) |
«Це астрономічний день, і наші пращури, діди це знали. Зараз це таємниця, як вони це вираховували, але в душі у нас це свято, пам’ять усередині в кожній людині. Зараз ми підемо, вшануємо Бадняк – це дерево-дорога між нами, живими, до смерті. Ми прикрасимо його стрічками і віддамо йому данину – хліб», – зазначила Галина.
Святкування скромне – спілкування з вогнем, слава Богам і таємне побажання собі на наступний рік, танцювальне коло навколо вогнища, тоді звернення до померлих і спогади про давні традиції в поліських селах.
Таким Валерій Войтович побачив Дідуха |
(RadioSvoboda.Ua) |
Фотохудожник Володимир Захарук прийшов сюди з цікавості, однак пригадав свою недавню поїздку до села Вежиці в Рокитнівському районі.
Володимир Захарук: «Там є дерево, сосна, п’ять стовбурів величезних з одного кореня – то її до сьогоднішнього дня місцеві люди прикрашають рушниками, хустками – святе дерево… Метрів за 20 у 19 столітті поставили капличку, хрест – і він теж увесь у цих рушниках. Традиції живуть тисячі років…».
У Рівному їх підтримує невеличке коло людей, котрі об’єдналися в етнічне товариство «Квітка папороті». Молоді люди не чинять жодних дійств, які б ображали почуття віруючих будь-якої церкви, однак проблеми все одно є.
Галина: «Нас церква забороняє повністю, у нас із цим багато проблем, вони вважають, що це погано, «поганці». І з реєстрацією виникли певні нюанси…».
Народження молодого Божича
Дослідник української міфології Валерій Войтович |
(RadioSvoboda.Ua) |
Валерій Войтович: «Ці точки космічні, і це настільки святе, тоді й вогонь, і вода мають найбільшу силу. А ми святкуємо, наприклад, Йордан, Водохреще аж 19 січня. Це трохи не так, як це робили наші предки… Коляда – це божество, яке розпочинало новий рік, опікун Сонечка, яке сьогодні тільки народжується і взагалі настільки мало світить, що наші предки боялися: раптом воно взагалі перестане світити, і через те є це свято Різдва, тобто, народження молодого Божича.. І в небо лине молитва – люди підтримують народження Сонечка…».
За язичницькими віруваннями, Свароже коло, по якому ходило Сонце цілий рік, починалося саме від зимового сонцестояння, із 13-го місяця, який називали Змієборцем. Тож різдвяні народні дійства беруть початок саме із цих вірувань, тісно пов’язаних із природою. Відомості про них Валерій Войтович зібрав у щойно видану книжечку під назвою «Коляда. Дитячі щедрівки, колядки та засівалки» з чудовими ілюстраціями відомих українських художників та графікою самого автора.