Кирило Булкін Київ, 12 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – 2007 року світова економіка пережила низку злетів та падінь, і їхнє чергування досі триває. Світова спільнота мусить триматися й не панікувати через те, що економіка перебуває під тиском.
Ціна за сирову нафту на рівні 100 доларів за барель; постійне падіння американського долара; криза в банківській системі; зростання цін на продукти харчування – настільки різке, що незаможне населення стикається з серйозними труднощами.
Таким був рік 2007-й, коли всі ці проблеми прийшли на зміну попередньому тривалому періодові економічного зростання. Спроектовані на майбутнє, ці самі проблеми, схоже, зроблять 2008 рік доволі складним для світової спільноти.
Перш за все, зупинимось на тому, що відбувається з нафтою, ключовим ресурсом для глобальної економіки.
Чи мають безпрецедентні ціни на нафту об’єктивне підґрунтя?
Останні тижні ціна за барель коливається біля безпрецедентно високої позначки в 100 доларів. Чинниками, які сприяють її зростанню, є збільшення потреб новопосталих економік-гігантів – Китаю та Індії, – а також стабільно високий попит промислово розвинених країн.
Кількісно попит на нафту небезпечно наближається до межі можливостей її видобування та очисних потужностей. Через це наступного року ціни на нафту, найімовірніше, залишатимуться високими.
Крім того, вони залишатимуться високими ще й через геополітичну напруженість на Близькому Сході. Особливо через ризик військового конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном, четвертою в світі країною за обсягом видобутку нафти.
Але чи мають безпрецедентні ціни на нафту об’єктивне підґрунтя? Енергетичний експерт Валері Марсель з Дубая вважає, що це не так.
«Ціна на нафту не така вже й висока, як це могло б виглядати з тривожно високого рівня у 98 доларів, досягнутого кілька тижнів тому. Справа в низькій вартості долара стосовно інших валют, і саме цей аргумент дедалі частіше й використовує ОПЕК, обґрунтовуючи своє небажання видавати на ринок більше нафти», – звертає увагу експерт.
Постійне знецінення долара, яке тривало упродовж 2007 року, сприяло прибуткам споживачів нафти з країн із стабільними валютами, оскільки їм доводилось сплачувати менше одиниць у власних валютах за нафту, яка оцінюється в доларах. Але епоха шаленого використання викопного палива поступово добігає кінця, стверджує Валері Марсель.
Це відбувається через те, що 2007 рік підніс на новий рівень відчуття невідкладності розв’язання проблем, пов’язаних зі зміною клімату. У році, який був позначений потопами, пожежами й посухами, проблема парникового ефекту набула такого суспільного значення, як ніколи раніше.
Уряди пообіцяли вжити конкретних заходів для зменшення забруднення повітря. За словами Марсель, це неминуче вплине на ціни й видобуток нафти.
«У середньо- та довготерміновій перспективі, я гадаю, це матиме дуже серйозний вплив на тенденції енергетичного попиту. Можна передбачити, що політика споживання нафти буде змушена брати до уваги дедалі більший вплив кліматичних змін на природне середовище в усьому світі. Це є дуже серйозною турботою для членів ОПЕК, потенційною загрозою для їхніх ринків», – наголосила фахівець.
Падіння долара вносить безлад у світову фінансову систему
Якщо уважніше придивитися до американського долара, то його падіння вносить безлад у світову фінансову систему, яка використовує американські гроші як резервну валюту.
Фінансовий аналітик з франкфуртського «Коммерцбанку» Антьє Префке вважає, що в першому кварталі наступного року долар і далі падатиме. Згодом американська економіка – і долар з нею – має почати відновлюватися після теперішньої кризи, спричиненої тим, що називають катастрофою субстандартних іпотечних кредитів.
Субстандартними позичальниками ввічливо називають людей, кредити яким мають серйозний ризик неповернення, або таких, що є потенційними банкрутами через брак постійної роботи. Коли дедалі більше таких людей виявлялись не в змозі виплатити свої іпотеки цього літа внаслідок зростання кредитних відсотків, перед американськими банками постали безнадійні заборгованості на мільярди доларів.
І не лише перед банками США, але й європейськими банками, які необережно ввійшли на ризикований ринок, сподіваючись на прибутки після повернення іпотек. Водночас ціни на будинки стали падати, що означало: будинки вже не коштують тих грошей, які кредитори мають сплатити за них.
Це спричинило кредитну кризу: банки вже не хотіли або не могли позичати гроші навіть солідним компаніям, які потребували фінансування. У справу втрутились центральні банки, які вкинули на ринки мільярди доларів, євро та єн, щоб «змазати» коліщатка фінансової системи.
Префке каже, що американська економіка все ж таки залишається надійною, попри фінансові бурі. «До цього часу ми не бачили чітких ознак негативного впливу нинішньої кризи на реальну економіку. Якби вони були, то швидко відбилися б на основних показниках, а не лише на показниках житлової сфери та рівнях довіри», – звернула увагу аналітик.
Але долар навряд чи може суттєво піднятися через інші причини, як-от: поточний зовнішньоторговельний дефіцит США, а також той факт, що Китай та інші азійські країни переводять активи з доларової форми в інші валюти.
«Люди серйозно намагаються позбутися американських активів, а не лише акцій. Ринки акцій падають, корпоративні облігації активно продають. Дані показують, що люди намагаються позбутися довготермінових інвестицій, вони більше роблять (якщо взагалі роблять) короткотермінові інвестиції, і для економіки США це є ризиком», – попереджає Антьє Префке.
Продукти харчування: зростання цін вражає
Що ж стосується цін на продукти харчування, то вони пішли вгору у спіралі інфляції. Представники Організації ООН з харчування та сільського господарства очікують, що вартість світового імпорту продуктів цього року збільшиться на 21 %.
Зростання цін вражає: на молочні продукти – аж на 65 %, зернові – на 40 %, м’ясо – на 6 %. Усе це б’є по незаможних людях, які не можуть дозволити собі витрачати більше грошей на основні продукти харчування.
Організація ООН з харчування та сільського господарства наводить перелік факторів, які спричиняють це зростання цін. Серед них – висока вартість транспортних послуг через різке підвищення цін на нафту; зростання попиту на зерно для створення біопалива як альтернативи бензину; і, зрештою, загальне зростання попиту через приріст населення та збільшення в світі кількості людей, які поліпшують свої життєві стандарти.
Таким був рік 2007-й, коли всі ці проблеми прийшли на зміну попередньому тривалому періодові економічного зростання. Спроектовані на майбутнє, ці самі проблеми, схоже, зроблять 2008 рік доволі складним для світової спільноти.
Перш за все, зупинимось на тому, що відбувається з нафтою, ключовим ресурсом для глобальної економіки.
Чи мають безпрецедентні ціни на нафту об’єктивне підґрунтя?
Останні тижні ціна за барель коливається біля безпрецедентно високої позначки в 100 доларів. Чинниками, які сприяють її зростанню, є збільшення потреб новопосталих економік-гігантів – Китаю та Індії, – а також стабільно високий попит промислово розвинених країн.
Кількісно попит на нафту небезпечно наближається до межі можливостей її видобування та очисних потужностей. Через це наступного року ціни на нафту, найімовірніше, залишатимуться високими.
Крім того, вони залишатимуться високими ще й через геополітичну напруженість на Близькому Сході. Особливо через ризик військового конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном, четвертою в світі країною за обсягом видобутку нафти.
Але чи мають безпрецедентні ціни на нафту об’єктивне підґрунтя? Енергетичний експерт Валері Марсель з Дубая вважає, що це не так.
«Ціна на нафту не така вже й висока, як це могло б виглядати з тривожно високого рівня у 98 доларів, досягнутого кілька тижнів тому. Справа в низькій вартості долара стосовно інших валют, і саме цей аргумент дедалі частіше й використовує ОПЕК, обґрунтовуючи своє небажання видавати на ринок більше нафти», – звертає увагу експерт.
Постійне знецінення долара, яке тривало упродовж 2007 року, сприяло прибуткам споживачів нафти з країн із стабільними валютами, оскільки їм доводилось сплачувати менше одиниць у власних валютах за нафту, яка оцінюється в доларах. Але епоха шаленого використання викопного палива поступово добігає кінця, стверджує Валері Марсель.
Це відбувається через те, що 2007 рік підніс на новий рівень відчуття невідкладності розв’язання проблем, пов’язаних зі зміною клімату. У році, який був позначений потопами, пожежами й посухами, проблема парникового ефекту набула такого суспільного значення, як ніколи раніше.
Уряди пообіцяли вжити конкретних заходів для зменшення забруднення повітря. За словами Марсель, це неминуче вплине на ціни й видобуток нафти.
«У середньо- та довготерміновій перспективі, я гадаю, це матиме дуже серйозний вплив на тенденції енергетичного попиту. Можна передбачити, що політика споживання нафти буде змушена брати до уваги дедалі більший вплив кліматичних змін на природне середовище в усьому світі. Це є дуже серйозною турботою для членів ОПЕК, потенційною загрозою для їхніх ринків», – наголосила фахівець.
Падіння долара вносить безлад у світову фінансову систему
Якщо уважніше придивитися до американського долара, то його падіння вносить безлад у світову фінансову систему, яка використовує американські гроші як резервну валюту.
Фінансовий аналітик з франкфуртського «Коммерцбанку» Антьє Префке вважає, що в першому кварталі наступного року долар і далі падатиме. Згодом американська економіка – і долар з нею – має почати відновлюватися після теперішньої кризи, спричиненої тим, що називають катастрофою субстандартних іпотечних кредитів.
Субстандартними позичальниками ввічливо називають людей, кредити яким мають серйозний ризик неповернення, або таких, що є потенційними банкрутами через брак постійної роботи. Коли дедалі більше таких людей виявлялись не в змозі виплатити свої іпотеки цього літа внаслідок зростання кредитних відсотків, перед американськими банками постали безнадійні заборгованості на мільярди доларів.
І не лише перед банками США, але й європейськими банками, які необережно ввійшли на ризикований ринок, сподіваючись на прибутки після повернення іпотек. Водночас ціни на будинки стали падати, що означало: будинки вже не коштують тих грошей, які кредитори мають сплатити за них.
Це спричинило кредитну кризу: банки вже не хотіли або не могли позичати гроші навіть солідним компаніям, які потребували фінансування. У справу втрутились центральні банки, які вкинули на ринки мільярди доларів, євро та єн, щоб «змазати» коліщатка фінансової системи.
Префке каже, що американська економіка все ж таки залишається надійною, попри фінансові бурі. «До цього часу ми не бачили чітких ознак негативного впливу нинішньої кризи на реальну економіку. Якби вони були, то швидко відбилися б на основних показниках, а не лише на показниках житлової сфери та рівнях довіри», – звернула увагу аналітик.
Але долар навряд чи може суттєво піднятися через інші причини, як-от: поточний зовнішньоторговельний дефіцит США, а також той факт, що Китай та інші азійські країни переводять активи з доларової форми в інші валюти.
«Люди серйозно намагаються позбутися американських активів, а не лише акцій. Ринки акцій падають, корпоративні облігації активно продають. Дані показують, що люди намагаються позбутися довготермінових інвестицій, вони більше роблять (якщо взагалі роблять) короткотермінові інвестиції, і для економіки США це є ризиком», – попереджає Антьє Префке.
Продукти харчування: зростання цін вражає
Що ж стосується цін на продукти харчування, то вони пішли вгору у спіралі інфляції. Представники Організації ООН з харчування та сільського господарства очікують, що вартість світового імпорту продуктів цього року збільшиться на 21 %.
Зростання цін вражає: на молочні продукти – аж на 65 %, зернові – на 40 %, м’ясо – на 6 %. Усе це б’є по незаможних людях, які не можуть дозволити собі витрачати більше грошей на основні продукти харчування.
Організація ООН з харчування та сільського господарства наводить перелік факторів, які спричиняють це зростання цін. Серед них – висока вартість транспортних послуг через різке підвищення цін на нафту; зростання попиту на зерно для створення біопалива як альтернативи бензину; і, зрештою, загальне зростання попиту через приріст населення та збільшення в світі кількості людей, які поліпшують свої життєві стандарти.