Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 20 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Дев’ятиметровий «Рушник національної єдності» закінчили вишивати на Дніпропетровщині. Полотно завдовжки 9 метрів з літа нинішнього року об’їхало всі регіони і навіть побувало в осередку української діаспори у Польщі. У кожному пункті мандрівки місцеві майстрині додавали до вже готових візерунків неповторне шиття, притаманне їхньому краєві. Акція, ініційована Національною спілкою майстрів народної творчості та іншими громадськими фундаціями, стартувала в Запоріжжі, на Хортиці. Останні ж стібки на полотно накладали в центрі України, на Дніпропетровщині.
Із давніх-давен в Україні вишитий рушник вважався духовним символом рідного краю, батьківської оселі і материнських рук, а ще оберегом від лихого. Дослідники кажуть: візерунки на рушниках – це особливе письмо, ціла образна система, що передає життєво важливу інформацію від людини до людини, від покоління до покоління.
Саме таким замислили унікальний витвір народного мистецтва організатори акції «Рушник національної єдності». Усе в ньому, вишитому в різних мистецьких традиціях та стилях, має потаємний сенс. Довжина полотна, витканого з конопель півстоліття тому на Хмельниччині, рівно 9 метрів. Ініціатори акції стверджують: за класичною нумерологією, це число символізує досконалість і духовну активність.
На рушнику – вся Україна
Композиція триєдина: центр – Древо Життя, символ сьогодення, нижня частина – світ невидимий, тобто минуле, верхня – світ духовний, або ж майбуття. Посеред полотна розташований золотий тризуб у вінку, це змістовне осердя композиції, розповіла Тамара Степаненко, одна із авторів задуму.
Тамара Степаненко: «На рушнику вся Україна. Він має триєдину побудову. Минуле складається з трьох потужних наших періодів: Трипілля, Київська Русь, Козацьке бароко. Сьогодення – це «Дерево Життя», космічний символ, що має 27 квіточок, це адміністративний поділ нашої батьківщини».
Перед тим, як сісти за роботу, в усіх регіонах майстрині очищалися, читали молитви, здійснювали омовіння. Організатори планували, що у вишиванні рушника загалом візьмуть участь близько півтисячі жінок, насправді ж вийшло удвічі більше. Наймолодшою була семирічна дівчинка, а найстаршою – 84-річна бабуся. Крім того, близько 5% полотна розшили чоловіки, серед яких керівники Полтавської та Сумської облдержадмiнiстрацiй.
Для утверджування національної гідності українців і об''єднання людей
Наразі рушник національної єдності готовий. Автори ідеї переконані: унікальний твір має важливу місію утверджувати національну гідність українців і об’єднувати людей. Випробувати ж силу оберегу вирішили на політиках, у столиці. Там під нього мають стати Президент, Прем’єр та спікер.
Голова оргкомітету акції Віктор Петренко зазначив: «Під цей рушник стануть лідери нашої держави, партій, які пройшли до парламенту, і пообіцяють народові виконати його прагнення. Тоді буде більше злагоди, більше конструктивізму».
Імена усіх, хто долучився до вишивання, вказані у спеціальному «паспорті». Сам же рушник згодом може поповнити експозицію столичного музею Тараса Шевченка або ж стати першим експонатом нового музею — Українського рушника.
Саме таким замислили унікальний витвір народного мистецтва організатори акції «Рушник національної єдності». Усе в ньому, вишитому в різних мистецьких традиціях та стилях, має потаємний сенс. Довжина полотна, витканого з конопель півстоліття тому на Хмельниччині, рівно 9 метрів. Ініціатори акції стверджують: за класичною нумерологією, це число символізує досконалість і духовну активність.
На рушнику – вся Україна
Композиція триєдина: центр – Древо Життя, символ сьогодення, нижня частина – світ невидимий, тобто минуле, верхня – світ духовний, або ж майбуття. Посеред полотна розташований золотий тризуб у вінку, це змістовне осердя композиції, розповіла Тамара Степаненко, одна із авторів задуму.
Тамара Степаненко: «На рушнику вся Україна. Він має триєдину побудову. Минуле складається з трьох потужних наших періодів: Трипілля, Київська Русь, Козацьке бароко. Сьогодення – це «Дерево Життя», космічний символ, що має 27 квіточок, це адміністративний поділ нашої батьківщини».
Перед тим, як сісти за роботу, в усіх регіонах майстрині очищалися, читали молитви, здійснювали омовіння. Організатори планували, що у вишиванні рушника загалом візьмуть участь близько півтисячі жінок, насправді ж вийшло удвічі більше. Наймолодшою була семирічна дівчинка, а найстаршою – 84-річна бабуся. Крім того, близько 5% полотна розшили чоловіки, серед яких керівники Полтавської та Сумської облдержадмiнiстрацiй.
Для утверджування національної гідності українців і об''єднання людей
Наразі рушник національної єдності готовий. Автори ідеї переконані: унікальний твір має важливу місію утверджувати національну гідність українців і об’єднувати людей. Випробувати ж силу оберегу вирішили на політиках, у столиці. Там під нього мають стати Президент, Прем’єр та спікер.
Голова оргкомітету акції Віктор Петренко зазначив: «Під цей рушник стануть лідери нашої держави, партій, які пройшли до парламенту, і пообіцяють народові виконати його прагнення. Тоді буде більше злагоди, більше конструктивізму».
Імена усіх, хто долучився до вишивання, вказані у спеціальному «паспорті». Сам же рушник згодом може поповнити експозицію столичного музею Тараса Шевченка або ж стати першим експонатом нового музею — Українського рушника.