Тетяна Ярмощук Київ, 17 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Майже три місяці після виборів. Майже три місяці прем’єріади. У затягуванні процесу із обранням керівника уряду Президент звинувачує трьох ключових гравців. А саме: Партію регіонів, «Нашу Україну – Народну самооборону» та Блок Юлії Тимошенко.
Кожен день затягування – це ще день Партії регіонів при владі. Наразі регіонали намагаються зірвати голосування по кандидатурі Тимошенко-Прем’єра, і таким чином зробити черговий крок на шляху до широкої коаліції, вважає політичний експерт Олександр Палій: «Програма максимум Партії регіонів – це зірвати голосування за Юлію Тимошенко, і створити таким чином зручний привід для тих прихильників широкої коаліції, які є навколо Президента і в частині НУНСу. Спрямувати таким чином політичний процес, щоб він перейшов у чергову частину кризи».
Влада — для чого вона?
Сьогодні Блок Юлії Тимошенко ставить перед собою не стільки програму-максимум, стільки програму-мінімум, каже політолог Кость Бондаренко: «Біда кожної нашої політичної сили – це наявність програми-мінімум, але відсутність програми-максимум. Програма-мінімум для кожної політичної сили полягає у досягненні влади, але для чого ця влада, не знає жодна політична сила. Тому будь-яка політична сила, яка не може розібратися, для чого їй влада, бо влада не може бути самоціллю, вона може бути лише механізмом, вона приречена на той стан, у якому сьогодні опинилися чи НУНС, чи Партія регіонів. Думаю, що в середовищі БЮТу найближчим часом розгорнеться дискусія з приводу того, для чого потрібна влада. Інакше просто криза політичної сили без програми-максимум очевидна».
НУНС, яка отримала невеликий результат на виборах, намагається грати у політику. Ця політична сила дуже неоднорідна, а її стратегічною метою є перемога Віктора Ющенка на наступних президентських виборах. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив політолог Сергій Таран: «Вона є дуже розрізненою ізсередини, і в ній є кілька груп, які мають свої окремі інтереси. Очевидно, що зараз єдиний, хто може об’єднати цю політичну силу, – це Президент. І, власне, саме ставка на Президента і на майбутні президентські вибори, де б кандидатом був Ющенко, це і може бути основною стратегією для НУНСу. Шукати якихось більш стратегічних перспектив для НУНСу поки що, на жаль, не можна».
Чергова спроба Юлії Тимошенко посісти прем’єрське крісло запланована на вівторок. Щоб отримати цю посаду минулого тижня, їй не вистачило одного голосу.
Влада — для чого вона?
Сьогодні Блок Юлії Тимошенко ставить перед собою не стільки програму-максимум, стільки програму-мінімум, каже політолог Кость Бондаренко: «Біда кожної нашої політичної сили – це наявність програми-мінімум, але відсутність програми-максимум. Програма-мінімум для кожної політичної сили полягає у досягненні влади, але для чого ця влада, не знає жодна політична сила. Тому будь-яка політична сила, яка не може розібратися, для чого їй влада, бо влада не може бути самоціллю, вона може бути лише механізмом, вона приречена на той стан, у якому сьогодні опинилися чи НУНС, чи Партія регіонів. Думаю, що в середовищі БЮТу найближчим часом розгорнеться дискусія з приводу того, для чого потрібна влада. Інакше просто криза політичної сили без програми-максимум очевидна».
НУНС, яка отримала невеликий результат на виборах, намагається грати у політику. Ця політична сила дуже неоднорідна, а її стратегічною метою є перемога Віктора Ющенка на наступних президентських виборах. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив політолог Сергій Таран: «Вона є дуже розрізненою ізсередини, і в ній є кілька груп, які мають свої окремі інтереси. Очевидно, що зараз єдиний, хто може об’єднати цю політичну силу, – це Президент. І, власне, саме ставка на Президента і на майбутні президентські вибори, де б кандидатом був Ющенко, це і може бути основною стратегією для НУНСу. Шукати якихось більш стратегічних перспектив для НУНСу поки що, на жаль, не можна».
Чергова спроба Юлії Тимошенко посісти прем’єрське крісло запланована на вівторок. Щоб отримати цю посаду минулого тижня, їй не вистачило одного голосу.