Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Пане Костянтине, Ви розповідали про якісь джерела в «Газпромі», які Ви маєте, а ми не маємо.
Костянтин Бородін: Давайте поглянемо на цю тезу з трошки іншого боку, поглянемо, що сталося минулої п’ятниці і цього понеділка.
«Газпром», маючи трирічний контракт з туркменами з фіксованою ціною 100 доларів за тисячу кубічних метрів, раптово від нього відмовляється.
Ще тиждень тому джерела в «Газпромі» говорили, що ця ціна буде збережена. Офіційні особи, я маю на увазі, не джерела, а офіційні особи в «Газпромі» запевняли, що ця ціна буде збережена.
Між цими двома заявами «Газпрому» відбувся візит до Туркменістану єврокомісара з євроенергетики.
Наскільки нам відомо з неофіційних джерел у російській делегації, яка брала участь у цих переговорах, у переговорах між туркменською стороною та «Газпромом», насправді туркменська сторона повідомила «Газпрому» про наявні у неї пропозиції, підкріплені фінансово, європейських та американських компаній, а також Єврокомісії та США в особі Держсекретаря з енергетики щодо будівництва альтеративного газпроводу у стислі терміни з Туркменії та бажання закупати туркменський газ, оминаючи Росію та Україну, або з 2010, або з 2011 року за ціною приблизно в 250 доларів за тисячу кубометрів.
Лише це могло спонукати «Газпром» переглянути існуючий контракт, який був би закладений у баланс, у фінансовий план «Газпрому» і так далі та піти настільки стрімко назустріч туркменській стороні. Пане Олександре, про це, до речі, говорить не тільки пан Костянтин, про це говорить і Олександр Міллер, керівник правління «Газпрому», тому що він сказав, що це відбулося внаслідок консультацій туркменської сторони з європейськими і американськими урядовцями.
І тут виникає... Ну, можна зрозуміти бажання Європи, так би мовити, енергозахиститися від Росії. Це зараз взагалі зміст європейської енергетичної політики, можна сказати. Але чому це робиться за наш рахунок, за рахунок України?
Олександр Тодійчук: Я думаю, що тут такий сценарій дещо більш складний.
Я не виключаю, що пан Міллер ховається, таким чином не зацікавлений в тому, щоб в Україні піднялася ціна на газ. Я не виключаю, що є певна гра, про яку нам не повідомляють, трошки іншого плану.
Я не хотів би виключати те, що «Газпром» якісь свої дії певні теж спричиняв, направлені на підвищення ціни, тому що автоматично і росте ціна російського газу на нашому ринку, а з іншого боку, зважаючи на те, що Україна зараз має певний прогрес в русі до Європи, постаратися при цьому ще й посварити українців з ЄС.
Пане Костянтине, а ви готові до такої ціни, яка була запропонована зараз туркменською стороною, фактично вже схвалена з «Газпромом»? Скільки Україна має платити вже на виході з закордону? Є оцінка? Ну, скільки: 160, 180 доларів за тисячу кубометрів?
Костянтин Бородін: Насправді формула ціни для України зараз, до кінця 2010 року, доки діє існуючий контракт, надзвичайно проста: це закупівельна вартість для «Газпрому».
Тобто, якщо брати до уваги туркменські пропозиції чи навіть домовленості, то 130 у першому півріччі, 150 у другому, плюс 30 доларів доставка цього газу до України.
Тобто, мінімум 160, плюс...
Костянтин Бородін: 160 - перше півріччя, 180 - друге півріччя.
Плюс, так... Які цифри?
Костянтин Бородін: Якби відбувся той сценарій, який спробували розіграти в Туркменістані Єврокомісія та США, то Туркменістан вже за 2,5-3 роки мав би можливість експортувати свій газ по 250 доларів.
Може, в Туркменістану і буде така можливість в майбутньому, просто без нас?
Костянтин Бородін: Ми сподіваємося, що «Газпром» застеріг, погодившись на підняття ціни, забезпечив і отримав гарантію туркменської сторони щодо постачання газу в північному напрямку, тобто через Росію, а з Росії у цього газу є лише один напрямок подальшого руху – це українська система «Союз»: від станції Новопсков у Луганській області до Ужгорода на заході нашої держави.
Пане Олександре, ми завжди дуже пишалися тим, що ми купуємо газ центрального-азійського походження. Може, вже прийшов час купувати російський газ у такій ситуації?
Олександр Тодійчук: Ми практично його і купуємо, тому що зараз діє система заміщення...
Ну, за фактом так, але все ж таки.
Олександр Тодійчук: Так. Але «РосУкрЕнерго» практично окрім того, що виконує певні такі непрозорі завдання, ну, не будемо їх сьогодні обговорювати, це певний компроміс після слів пана Путіна, що Росія може продавати лише за 230 доларів тисячу кубометрів, якби компроміс знайдений, що зараз продається вже не російський за такою ціною, а дешевше.
Разом з тим ця система не досить вигідна. Окрім того, заява недавно була посадовців російських, що Росія потрошки сходить з тієї «наркотичної голки», як вони були назвали, пов’язаної з прив’язаністю російських постачальників до ринку. Зараз нові трубопроводи до Китаю, на Далекий Схід, на Балтику, на Чорне море створюють нові можливості. І вже треба готувати ринок, його ціни до цих нових проектів, тому що проекти, наприклад, «Північний потік» чи «Південний», якщо він буде реалізований, досить вартісні, вони призведуть до значного підйому цін. І цей шлях вже почався зараз.
Я на 99,9% не впевнений, що цей сценарій виник якось так раптово і неочікувано для всіх. Я думаю, що цей сценарій був уже опрацьований 2-3 місяці назад, просто чекали якогось приводу. Зараз привід – це приїзд євро комісара з євроенергетики. Можна всіх цих дохлих собак повісити на нього, я так думаю.
Пане Костянтине, Ви сказали про 160-180. А наступний раунд переговорів між Росією і Україною про ціну, коли вони почнуться?
Напередодні нового року, напевне, вже буде останнє рішення, так будемо сподіватися.
Так Росія буде виступати з більш серйозних, з більш сильних позицій. Під цими бажаннями туркменськими підвищення ціни вона може ще й сама накинути доларів 20. Не може так бути?
Костянтин Бородін: Існують підписані угоди, які наші російські партнери ніколи не порушували.
Але російські партнери теж говорили, що вони хотіли б продавати російський газ без посередника. А ці угоди передбачають посередника.
Костянтин Бородін: Немає питань. Вони готові його продавати, втім, ця цінова цитата пана Путіна чи пана Міллера про 230 доларів взагалі стосувалася ситуації 2006 року.
Зараз, враховуючи, що ціни на російський газ в Європі вже в першому кварталі будуть складати близько 315 доларів, то на сьогоднішній день ціна, з якою російська сторона готова виступати і постачати цей газ в Україну, є на рівні 260-270.
Так, росіяни готові завтра підписати пряму угоду з «Нафтогазом» і поставляти газ по цій ціні. Чи вигідно це Україні?
Олександр Тодійчук: Звичайно, Україна сьогодні не готова до таких цін.
В Україні вже існує така позиція (і Захід готовий підтримати Україну, я думаю, що Росії і Туркменістану це вигідно) - сьогодні підписати графік поступового переходження на нові ціни. Це буде потужний мотиватор.
Україна є одним із найбільших споживачів на душу населення, на витратність енергії. Нам потрібно зменшувати газову складову в загальному енергоспоживанні. І Україна має абсолютно всі на це можливості...
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)