Кирило Булкін Київ, 15 листопада, (RadioSvoboda.Ua) – Опитування показує: більшість росіян не вірять, що парламентські вибори 2 грудня будуть відкритими та чесними. Попри це, вони переважно з оптимізмом дивляться у майбутнє. Росіяни ставляться до парламентських виборів 2 грудня зі змішаними почуттями цинізму й надії. Що стоїть за цифрами?
За даними опитування, яке на замовлення Радіо Свобода провів московський аналітичний центр Левада, близько 2/3 російських виборців не вірять, що грудневі вибори до Думи будуть чесними. І менше ніж п’ята частина респондентів вважає, що результати голосування відбиватимуть справжню волю електорату.
Тож які чинники мають вплинути на результати виборів, що, як вважає більшість росіян, є відомими заздалегідь? Близько половини опитаних кажуть, що вирішальним фактором у визначенні того, які партії посядуть місця в Думі після 2 грудня, буде президент Путін та його кремлівська адміністрація.
Результат виборів визначений наперед
Владімір Шельман, політолог з Європейського університету, що в Санкт-Петербурзі, в інтерв’ю Радіо Свобода порівняв наступні вибори, від яких не чекають чесного перебігу ні еліти, ані звичайні громадяни, з «купленими» спортивними змаганнями: «Можна порівняти ситуацію з футбольним матчем, результат якого відомий заздалегідь. Суддя діє цілковито на користь однієї з команд, яку визначили як майбутнього переможця, і глядачі навіть не зацікавлені у тому, щоб дивитись гру та підтримувати якусь із команд».
Провладна «Єдина Росія» за всіма опитуваннями має величезну перевагу над опонентами.
Усі попередні вибори – як у радянський, так і в пострадянський період – були позначені порушеннями найрізноманітніших форм і видів та фальсифікаціями, спрямованими на досягнення визначеного наперед результату. Лев Гудков, директор Московського аналітичного центру «Левада», співробітники якого й провели опитування, сказав Радіо Свобода, що виборці очікують масових фальсифікацій, які забезпечать переконливу перемогу «Єдиної Росії»: «Люди, виходячи з власного досвіду, очікують порушень, фальсифікацій, тиску на виборців. Усі дослідження показують контраст між тим, що думають люди, і що вони бачать у дійсності».
Надія на краще майбутнє
Та попри такий явний песимізм щодо виборчого процесу, більшість виборців очікують, що їхнє життя після виборів покращиться.
Очевидну суперечність між скептичним ставленням до виборів та відносно оптимістичним до свого майбутнього у нинішньому російському політичному кліматі можна зрозуміти. Марія Марскевич з Інституту соціології Російської Академії наук пояснює, що упродовж останніх років зростала віра в те, що завтра буде краще, ніж сьогодні. «У це вірить близько половини населення. А час після виборів – це є майбутнє»,– вважає вона.
Марскевич каже, що значною мірою цей оптимізм ґрунтується на ставленні виборців до влади Путіна, яка, як вірить більшість росіян, принесла країні стабільність. Зараз другий президентський термін Путіна добігає кінця, і конституція забороняє йому йти на третій. Однак є великі очікування, що він якимось чином збереже за собою владу.
Президент очолює виборчий список «Єдиної Росії», і Кремль вочевидь намагається перетворити вибори на референдум стосовно того, чи має Путін залишатися при владі. Марскевич каже, що більшість росіян готові надати йому таку можливість, нехтуючи принадами демократії: «Суспільство готове не лише дати йому третій термін, а й необмежену подальшу кількість термінів. І в цьому сенсі, питання про те, чи є процес демократичним, не хвилює населення. Чи робиться все конституційно – цим питанням більшість населення не переймається».
Росія переходить до однопартійної системи
Водночас Марскевич додає, що, хоча популярність Путіна сягнула величезних висот під час його перебування на президентській посаді, довіра до інших інституцій та механізмів влади, зокрема й виборів, різко впала.
Директор «Левади» Лев Гудков сказав Радіо Свобода, що наявні ознаки руху країни до авторитарної влади: «Авторитаризм зростає, як і сподівання на великого національного лідера. Це дуже небезпечна тенденція. Усі політичні партії дискредитовані. «Єдина Росія» є єдиною впливовою силою внаслідок того, що вона пов’язана з президентом. Ми рухаємось до однопартійної системи».
Аналітики кажуть, що ключовим чинником оптимізму виборців стосовно власного майбутнього є високі ціни на енергоносії, які призвели до покращення рівня життя багатьох росіян. Ось як пояснює це керівник Центру соціологічних досліджень Лев Кессельман: «Вони сподіваються, що нафтові потоки, які наповнюють Росію, тектимуть і далі. І вони сподіваються, що люди, які з цього багатіють, не будуть надто егоїстичними й ділитимуться. Це реалістична оцінка ситуації».
Надія на краще майбутнє
І справді, коли виборців спитали, чого вони очікують від після виборчого періоду, понад половина (52,1 %) сказали про покращення рівня життя, і понад дві п’ятих – про підвищення зарплат та пенсій. А от про збільшення демократії згадали лише 5%.
Попри явно зневажливе ставлення до демократичного процесу, понад дві третини опитаних сказали, що демократичні вибори є бодай якоюсь мірою важливими для Росії – хоча «принциповим» це питання вважає менше десятої частини респондентів.
Близько 40% назвали причиною, яка спонукає їх піти на виборчі дільниці, почуття обов’язку, а не віру в те, що їхні дії сприятимуть змінам, чи бажання підтримати ту або іншу партію чи кандидата.
Кессельман каже, що деяка частина виборців насправді прагне демократії західного зразка, але більшість просто повторює риторику політичних еліт, які на словах (більше ніж на ділі) висловлюються за демократичний шлях розвитку:
«Вони говорять щиро. Вони наслідують приклад глави нашої владної вертикалі. Він також каже, що підтримує демократичні цінності. Він завжди говорить про те, що вірить у конституцію, демократію, і всілякі такі прекрасні речі. Тож я не бачу тут жодної практичної суперечності».
Однак Гудков каже, що, попри оптимізм стосовно майбутнього та мовчазної згоди з тим, що виборці вважають корумпованим електоральним процесом, багато людей дедалі більше дистанціюються від політики:
«Переважають настрої розчарування та відчуження від політики. Таке враження, що вибори є формальністю, потрібною для влади, але ніяк не пов’язаною з людьми та їхніми проблемами. Люди тут не вірять у важливість виборів так, як у це вірять в демократичних країнах».
Московський аналітичний центр «Левада» проводив загальнонаціональне опитування, в якому взяли участь 4319 респондентів, на замовлення Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з 2 до 23 жовтня. Похибка опитування не перевищує 1,49 %.
Тож які чинники мають вплинути на результати виборів, що, як вважає більшість росіян, є відомими заздалегідь? Близько половини опитаних кажуть, що вирішальним фактором у визначенні того, які партії посядуть місця в Думі після 2 грудня, буде президент Путін та його кремлівська адміністрація.
Результат виборів визначений наперед
Владімір Шельман, політолог з Європейського університету, що в Санкт-Петербурзі, в інтерв’ю Радіо Свобода порівняв наступні вибори, від яких не чекають чесного перебігу ні еліти, ані звичайні громадяни, з «купленими» спортивними змаганнями: «Можна порівняти ситуацію з футбольним матчем, результат якого відомий заздалегідь. Суддя діє цілковито на користь однієї з команд, яку визначили як майбутнього переможця, і глядачі навіть не зацікавлені у тому, щоб дивитись гру та підтримувати якусь із команд».
Провладна «Єдина Росія» за всіма опитуваннями має величезну перевагу над опонентами.
Усі попередні вибори – як у радянський, так і в пострадянський період – були позначені порушеннями найрізноманітніших форм і видів та фальсифікаціями, спрямованими на досягнення визначеного наперед результату. Лев Гудков, директор Московського аналітичного центру «Левада», співробітники якого й провели опитування, сказав Радіо Свобода, що виборці очікують масових фальсифікацій, які забезпечать переконливу перемогу «Єдиної Росії»: «Люди, виходячи з власного досвіду, очікують порушень, фальсифікацій, тиску на виборців. Усі дослідження показують контраст між тим, що думають люди, і що вони бачать у дійсності».
Надія на краще майбутнє
Та попри такий явний песимізм щодо виборчого процесу, більшість виборців очікують, що їхнє життя після виборів покращиться.
Очевидну суперечність між скептичним ставленням до виборів та відносно оптимістичним до свого майбутнього у нинішньому російському політичному кліматі можна зрозуміти. Марія Марскевич з Інституту соціології Російської Академії наук пояснює, що упродовж останніх років зростала віра в те, що завтра буде краще, ніж сьогодні. «У це вірить близько половини населення. А час після виборів – це є майбутнє»,– вважає вона.
Марскевич каже, що значною мірою цей оптимізм ґрунтується на ставленні виборців до влади Путіна, яка, як вірить більшість росіян, принесла країні стабільність. Зараз другий президентський термін Путіна добігає кінця, і конституція забороняє йому йти на третій. Однак є великі очікування, що він якимось чином збереже за собою владу.
Президент очолює виборчий список «Єдиної Росії», і Кремль вочевидь намагається перетворити вибори на референдум стосовно того, чи має Путін залишатися при владі. Марскевич каже, що більшість росіян готові надати йому таку можливість, нехтуючи принадами демократії: «Суспільство готове не лише дати йому третій термін, а й необмежену подальшу кількість термінів. І в цьому сенсі, питання про те, чи є процес демократичним, не хвилює населення. Чи робиться все конституційно – цим питанням більшість населення не переймається».
Росія переходить до однопартійної системи
Водночас Марскевич додає, що, хоча популярність Путіна сягнула величезних висот під час його перебування на президентській посаді, довіра до інших інституцій та механізмів влади, зокрема й виборів, різко впала.
Директор «Левади» Лев Гудков сказав Радіо Свобода, що наявні ознаки руху країни до авторитарної влади: «Авторитаризм зростає, як і сподівання на великого національного лідера. Це дуже небезпечна тенденція. Усі політичні партії дискредитовані. «Єдина Росія» є єдиною впливовою силою внаслідок того, що вона пов’язана з президентом. Ми рухаємось до однопартійної системи».
Аналітики кажуть, що ключовим чинником оптимізму виборців стосовно власного майбутнього є високі ціни на енергоносії, які призвели до покращення рівня життя багатьох росіян. Ось як пояснює це керівник Центру соціологічних досліджень Лев Кессельман: «Вони сподіваються, що нафтові потоки, які наповнюють Росію, тектимуть і далі. І вони сподіваються, що люди, які з цього багатіють, не будуть надто егоїстичними й ділитимуться. Це реалістична оцінка ситуації».
Надія на краще майбутнє
І справді, коли виборців спитали, чого вони очікують від після виборчого періоду, понад половина (52,1 %) сказали про покращення рівня життя, і понад дві п’ятих – про підвищення зарплат та пенсій. А от про збільшення демократії згадали лише 5%.
Попри явно зневажливе ставлення до демократичного процесу, понад дві третини опитаних сказали, що демократичні вибори є бодай якоюсь мірою важливими для Росії – хоча «принциповим» це питання вважає менше десятої частини респондентів.
Близько 40% назвали причиною, яка спонукає їх піти на виборчі дільниці, почуття обов’язку, а не віру в те, що їхні дії сприятимуть змінам, чи бажання підтримати ту або іншу партію чи кандидата.
Кессельман каже, що деяка частина виборців насправді прагне демократії західного зразка, але більшість просто повторює риторику політичних еліт, які на словах (більше ніж на ділі) висловлюються за демократичний шлях розвитку:
«Вони говорять щиро. Вони наслідують приклад глави нашої владної вертикалі. Він також каже, що підтримує демократичні цінності. Він завжди говорить про те, що вірить у конституцію, демократію, і всілякі такі прекрасні речі. Тож я не бачу тут жодної практичної суперечності».
Однак Гудков каже, що, попри оптимізм стосовно майбутнього та мовчазної згоди з тим, що виборці вважають корумпованим електоральним процесом, багато людей дедалі більше дистанціюються від політики:
«Переважають настрої розчарування та відчуження від політики. Таке враження, що вибори є формальністю, потрібною для влади, але ніяк не пов’язаною з людьми та їхніми проблемами. Люди тут не вірять у важливість виборів так, як у це вірять в демократичних країнах».
Московський аналітичний центр «Левада» проводив загальнонаціональне опитування, в якому взяли участь 4319 респондентів, на замовлення Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з 2 до 23 жовтня. Похибка опитування не перевищує 1,49 %.