Тетяна Ярмощук Київ, 26 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Ціна туркменського газу для Росії може зрости. Про ймовірність цього заявили у російському Ґазпромі. Відтак це може вплинути й на поставки «блакитного палива» до України, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода віце-президент фонду «Стратегія-1» Михайло Гончар.
Р.С.: У Ґазпромі заявляють, що Туркменістан може підвищити закупівельну ціну газу на 30 %. Це реальна перспектива, чи бажання російської сторони вплинути у такий спосіб на нинішні газові переговори з Україною?
М.Г.: І те, і інше. На цьому етапі, швидше, друга позиція. Але Туркменістан, спостерігаючи за ціновою політикою російського Ґазпрому в Європі не міг залишатися байдужим, щоб не сказати про підвищення ціни на експортований газ. Оскільки Росія дуже чітко продекларувала, що вона планує підвищити експортні ціни, безперечно, що Туркменістан цим скористався. Хоча відповідна угода між Ґазпромом та туркменською стороною передбачає дотримання існуючого рівня ціни 100 доларів, разом з тим, як показує досвід російсько-туркменських відносин, вони можуть бути піддані корекції у будь-який зручний, переважно для російської сторони, час. Тому тут є елемент гри і з російського боку. Саме тому російська сторона прореагувала доволі спокійно на цю заяву з Туркменістану. Раніше реакція завжди була більш жорсткою, зараз такої жорсткої реакції немає. Тому очевидно, що російську сторону такий підхід, принаймні на цьому важливому етапі російсько-українських переговорів, цілком влаштовує. Р.С.: Якщо Туркменистан таки підвищить закупівельну ціну «блакитного палива», чим це загрожує Україні?
М.Г.: Автоматичним підвищенням ціни на експортований через канал РосУкрЕнерго газ для України.
Р.С.: Тобто, ціна газу для України може досягти і позначки 180 доларів за тисячу кубів?
М.Г.: І навіть дещо вище.
Р.С.: Раніше міністр економіки Кінах заявляв, якщо зараз ціна газу для України досягне 180 доларів за тисячу кубів, хімічна промисловість стане нерентабельною. Які ще наслідки це може мати?
М.Г.: Потрібно згадати, що на початку 2006 року йшло багато дискусій щодо підвищення ціни на газ до 95 доларів, а в перспективі і більше, то не бракувало і прогнозів, що це означатиме катастрофу при ціні вище 130 доларів для хімічної промисловості, а також для окремих інших галузей. Однак ми бачимо, що 130 доларів — реальність, і ніякої катастрофи не було. Точно так ніякої катастрофи не буде і при 180 доларах. Так, рентабельність різко зменшиться. Але питання у тому, щоб скласти об’єктивне уявлення про те, яка реальна, а не декларативна рентабельність у низці галузей економіки, неможливо. Тому що часто використовуються різні офшорні схеми, і далеко не всі фінансові потоки показуються, частина з них працює в тіні.
Р.С.: Наразі українсько-російські переговори тривають. Нинішній уряд уже має приставку виконуючого обов’язків, а нового немає, і невідомо, коли він буде. З ким, все ж таки, домовлятиметься Російська Федерація про газові поставки?
М.Г.: Ну, очевидно, що на цьому етапі російська сторона продовжуватиме, якщо забажає, переговори з групою на чолі з міністром палива та енергетики, поки що ще чинним, хоча й з приставкою в.о. Але у будь-який момент російська сторона матиме у своєму рукаві козир, підніме руку і скаже, що вибачте, ви з приставкою в.о., тому ми почекаємо. Зараз час працює на російську сторону.
М.Г.: І те, і інше. На цьому етапі, швидше, друга позиція. Але Туркменістан, спостерігаючи за ціновою політикою російського Ґазпрому в Європі не міг залишатися байдужим, щоб не сказати про підвищення ціни на експортований газ. Оскільки Росія дуже чітко продекларувала, що вона планує підвищити експортні ціни, безперечно, що Туркменістан цим скористався. Хоча відповідна угода між Ґазпромом та туркменською стороною передбачає дотримання існуючого рівня ціни 100 доларів, разом з тим, як показує досвід російсько-туркменських відносин, вони можуть бути піддані корекції у будь-який зручний, переважно для російської сторони, час. Тому тут є елемент гри і з російського боку. Саме тому російська сторона прореагувала доволі спокійно на цю заяву з Туркменістану. Раніше реакція завжди була більш жорсткою, зараз такої жорсткої реакції немає. Тому очевидно, що російську сторону такий підхід, принаймні на цьому важливому етапі російсько-українських переговорів, цілком влаштовує. Р.С.: Якщо Туркменистан таки підвищить закупівельну ціну «блакитного палива», чим це загрожує Україні?
М.Г.: Автоматичним підвищенням ціни на експортований через канал РосУкрЕнерго газ для України.
Р.С.: Тобто, ціна газу для України може досягти і позначки 180 доларів за тисячу кубів?
М.Г.: І навіть дещо вище.
Р.С.: Раніше міністр економіки Кінах заявляв, якщо зараз ціна газу для України досягне 180 доларів за тисячу кубів, хімічна промисловість стане нерентабельною. Які ще наслідки це може мати?
М.Г.: Потрібно згадати, що на початку 2006 року йшло багато дискусій щодо підвищення ціни на газ до 95 доларів, а в перспективі і більше, то не бракувало і прогнозів, що це означатиме катастрофу при ціні вище 130 доларів для хімічної промисловості, а також для окремих інших галузей. Однак ми бачимо, що 130 доларів — реальність, і ніякої катастрофи не було. Точно так ніякої катастрофи не буде і при 180 доларах. Так, рентабельність різко зменшиться. Але питання у тому, щоб скласти об’єктивне уявлення про те, яка реальна, а не декларативна рентабельність у низці галузей економіки, неможливо. Тому що часто використовуються різні офшорні схеми, і далеко не всі фінансові потоки показуються, частина з них працює в тіні.
Р.С.: Наразі українсько-російські переговори тривають. Нинішній уряд уже має приставку виконуючого обов’язків, а нового немає, і невідомо, коли він буде. З ким, все ж таки, домовлятиметься Російська Федерація про газові поставки?
М.Г.: Ну, очевидно, що на цьому етапі російська сторона продовжуватиме, якщо забажає, переговори з групою на чолі з міністром палива та енергетики, поки що ще чинним, хоча й з приставкою в.о. Але у будь-який момент російська сторона матиме у своєму рукаві козир, підніме руку і скаже, що вибачте, ви з приставкою в.о., тому ми почекаємо. Зараз час працює на російську сторону.