Тисячі одеситів прийшли ввечері 24 листопада на Соборну площу міста. В пам''ять про жертви штучного голодомору в Україні, організованого тоталітарним комуністичним режимом, на площі запалили понад десять тисяч свічок, встановлених у вигляді хреста. Прийшов вшанувати загиблих і мер Одеси Едуард Гурвіц.
У своєму виступі він, зокрема, сказав: «Ми зібралися сьогодні з такого приводу, з якого, не приведи Боже, збиратися жодному народу і у жодні часи. За всю свою історію людство пережило близько п''яти тисяч великих і малих війн, безліч природних катаклізмів, але ніколи і ніде не було такого, щоб практично від осені до літа нація втратила, за різними підрахунками, до десяти мільйонів людей. Ніхто і ніколи тепер не дізнається ані кількості жертв, ані всіх імен тих, хто помер. Ще довгі роки будуть точитися політичні суперечки на тему Голодомору - про його відповідність чи не відповідність терміну «геноцид». Але, на мою думку, головне не у цьому. Ми повинні ось тут, на цій площі, зрозуміти і повернутися додому з твердим переконанням, що найвищою цінністю у світі є людина і людське життя. Жодна ідея, нехай би це навіть була ідея вселенського щастя, не заслуговує на людську жертву. Жодна влада чи політична сила не мають права вимагати від людини жертвувати і страждати в ім''я світлого майбутнього.
Україна оголосила суверенітет інструментом досягнення високого добробуту українців. Це значить, що у нашій історії, як це було 75 років тому, мати не вбиватиме дітей, щоби позбавити їх мук голодної смерті, що люди не будуть їсти людей, а хліборобські села не перетворять на пустелі. В Україні ніколи вже не буде «головнокомандувача голодом», як називав Сталін Косіора. Це страшні факти, але вони були. Якщо ми будемо пам''ятати про це, вони не повторяться», – сказав у своєму зверненні до присутніх Едуард Гурвіц.
Він назвав помилковою позицією заяви про те, що Голодомору 1932-33 років в Україні ніколи не було і навів лише один факт. «У ті дні, коли українці вмирали мільйонами, в Україні існувала мережа магазинів «Торксін», де за золото чи інші коштовності можна було купити хліб, борошно, крупи. Люди, які виривалися з оточених голодом сіл, несли до «Торксинів» все, що з золота і срібла… Запам''ятайте цю цифру. Під час Голодомору Кремль одержав за продукти харчування в українській мережі валютних магазинів сорок чотири тонни золота і 1420 тонн срібла».
Згадати жертв голодомору 1932-33 років на Соборну площу Одеси прийшли цього дня, серед інших, представники різних громадських організацій, національно-культурних товариств, депутати міської ради, представники духовенства різних конфесій.