Німеччина, 22 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Свого часу німецький науковий часопис Osteuropa став одним із перших на Заході, хто написав про Голодомор в Україні. Ще 1932 року німецький експерт Отто Аухаґен вказав у цьому виданні на «жахливе лихо», «яке не має права замовчувати жоден репортер». Як вивчається тема Голодомору в Україні 1932-33 років німецькими істориками сьогодні? З цим запитанням ми звернулися до професора Кельнського університету, політолога Ґерхарда Сімона.
Ґерхард Сімон: Німецькі історики справді в останні роки почали інтенсивніше займатися темою Голодомору в Україні. Але якщо порівнювати з англомовними дослідженнями, то, звичайно, тут ми відстаємо. У грудні 2004 року журнал Osteuropa, про який ви згадали, присвятив ціле своє число Голодомору в Радянському Союзі. Також цього року буквально в ці дні проводять дві конференції, присвячені Голодомору. Минулого тижня міжнародний форум відбувся в Лейцпигу. У ньому взяли участь також відомі науковці з України. Цього тижня відбудеться ще одна конференція в Маннгаймі. Тобто, зараз більше займаються цією темою, ніж минулими роками, і це, можна сказати, є кроком уперед.
Р.С.: Які аспекти трагедії 1930-х років порушують у своїх дослідженнях німецькі науковці?
Ґ.С.: Так, як і в Україні, вивчається фактично весь спектр цієї тематики. Звичайно, все відбувається в меншому масштабі. Але й у нас центральними залишаються питання про причини Голодомору, про те, хто несе відповідальність за злочин. Німецькі вчені також намагаються з’ясувати, чи це був геноцид. Важливою темою сьогодні є також культура вшанування пам’яті жертв Голодомору. Для нас стало несподіванкою те, як Україна зараз відзначає річницю цієї трагедії. Ще 5 років тому навряд чи хтось міг передрікти, що Голодомор відіграватиме таку центральну роль в українській культурі пам’яті. Саме це ми спостерігаємо в останні два роки.
Р.С.: Ви згадали про те, що німецькі науковці також намагаються розібратися в питанні про те, чи можна називати Голодомор геноцидом. Яка думка з цього приводу панує сьогодні в Німеччині?
Ґ.С.: Позиції німецьких науковців у цьому питанні розійшлися. Якоїсь єдиної точки зору тут немає. Одні дослідники взагалі відхиляють тезу геноциду, інші підтримують її лише частково. Дехто, однак, повністю підтримує тезу про геноцид. Тобто, у нас спостерігаються різні думки щодо цього питання, до речі, так само, як і в англомовних дослідженнях.
Р.С.: Президент України закликає уряди та парламенти в світі визнати Голодомор геноцидом. Професоре Сімон, чи можливо обговорення цього питання також у німецькому Бундестазі? Як ви гадаєте?
Ґ.С.: Із таким закликом Ющенко вже звернувся й до німецьких політиків, щоб у Бундестазі обговорили цю тему й визнали Голодомор геноцидом. Мені здається, що це абсолютно виключено, що німецький парламент найближчим майбутнім ухвалить відповідну резолюцію. Бундестаг досі не визнав геноцидом знищення вірмен у Туреччині 1915 року, хоча тут науковці не сумніваються в тому, що це справді був геноцид вірменського народу. Я думаю, що доти, доки Росія потужно виступатиме проти визнання Голодомору геноцидом, німецький парламент не ухвалить таку резолюцію.
Р.С.: Навколо питання про те, чи можна Голодомор вважати геноцидом, точаться суперечки, але суперечок немає навколо питання про те, хто саме був ініціатором Голодомору – а саме, центральне керівництво Радянського Союзу на чолі зі Сталіним. Як на Вашу думку, чи не варто нащадкам жертв Голодомору порушити питання про відшкодування з боку Москви, яка власне вважає себе правонаступницею Радянського Союзу?
Ґ.С.: Це, на мою думку, якраз і є одна з причин, чому російське керівництво так категорично виступає проти визнання Голодомору геноцидом. У Москві побоюються, що виникнуть вимоги про відшкодування. Оскільки такі побоювання існують, то з політичної точки зору за нинішніх умов було б розумно не направляти такі вимоги на адресу Росії. Це тільки ще більше збільшить напругу у відносинах між двома країнами, а от якихось конкретних результатів від таких вимог не буде.
Матеріали до теми:
В Латвії вшановують пам''ять жертв Голодомору 1932-1933 років Малколм Маґґерідж – британський журналіст, що розповів світові правду про Голодомор Уолтер Дюранті – журналіст, який став «символом» замовчування голодомору Жертвами Голодомору 1932-33 років були і чехи із сіл на півдні України   Головний рабин України закликав євреїв вшанувати пам’ять жертв Голодомору
Фотовиставку розсекречених архівних документів про Голодомор в Україні відкрили на Словаччині Росія заявляє про «всілякі спекуляції з боку певних політичних кіл в Україні» навколо теми «голоду 30-х років у Радянському Союзі» У Москві молодики з Євразійської спілки скоїли акт вандалізму на українській виставці «Розсекречена пам''ять» Італійська провінція відкриває правду про Голодомор Парламент Аргентини вшанував пам’ять жертв Голодомору в Україні ЮНЕСКО ухвалила резолюцію про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні
Р.С.: Які аспекти трагедії 1930-х років порушують у своїх дослідженнях німецькі науковці?
Ґ.С.: Так, як і в Україні, вивчається фактично весь спектр цієї тематики. Звичайно, все відбувається в меншому масштабі. Але й у нас центральними залишаються питання про причини Голодомору, про те, хто несе відповідальність за злочин. Німецькі вчені також намагаються з’ясувати, чи це був геноцид. Важливою темою сьогодні є також культура вшанування пам’яті жертв Голодомору. Для нас стало несподіванкою те, як Україна зараз відзначає річницю цієї трагедії. Ще 5 років тому навряд чи хтось міг передрікти, що Голодомор відіграватиме таку центральну роль в українській культурі пам’яті. Саме це ми спостерігаємо в останні два роки.
Р.С.: Ви згадали про те, що німецькі науковці також намагаються розібратися в питанні про те, чи можна називати Голодомор геноцидом. Яка думка з цього приводу панує сьогодні в Німеччині?
Ґ.С.: Позиції німецьких науковців у цьому питанні розійшлися. Якоїсь єдиної точки зору тут немає. Одні дослідники взагалі відхиляють тезу геноциду, інші підтримують її лише частково. Дехто, однак, повністю підтримує тезу про геноцид. Тобто, у нас спостерігаються різні думки щодо цього питання, до речі, так само, як і в англомовних дослідженнях.
Р.С.: Президент України закликає уряди та парламенти в світі визнати Голодомор геноцидом. Професоре Сімон, чи можливо обговорення цього питання також у німецькому Бундестазі? Як ви гадаєте?
Ґ.С.: Із таким закликом Ющенко вже звернувся й до німецьких політиків, щоб у Бундестазі обговорили цю тему й визнали Голодомор геноцидом. Мені здається, що це абсолютно виключено, що німецький парламент найближчим майбутнім ухвалить відповідну резолюцію. Бундестаг досі не визнав геноцидом знищення вірмен у Туреччині 1915 року, хоча тут науковці не сумніваються в тому, що це справді був геноцид вірменського народу. Я думаю, що доти, доки Росія потужно виступатиме проти визнання Голодомору геноцидом, німецький парламент не ухвалить таку резолюцію.
Р.С.: Навколо питання про те, чи можна Голодомор вважати геноцидом, точаться суперечки, але суперечок немає навколо питання про те, хто саме був ініціатором Голодомору – а саме, центральне керівництво Радянського Союзу на чолі зі Сталіним. Як на Вашу думку, чи не варто нащадкам жертв Голодомору порушити питання про відшкодування з боку Москви, яка власне вважає себе правонаступницею Радянського Союзу?
Ґ.С.: Це, на мою думку, якраз і є одна з причин, чому російське керівництво так категорично виступає проти визнання Голодомору геноцидом. У Москві побоюються, що виникнуть вимоги про відшкодування. Оскільки такі побоювання існують, то з політичної точки зору за нинішніх умов було б розумно не направляти такі вимоги на адресу Росії. Це тільки ще більше збільшить напругу у відносинах між двома країнами, а от якихось конкретних результатів від таких вимог не буде.
Матеріали до теми:
В Латвії вшановують пам''ять жертв Голодомору 1932-1933 років Малколм Маґґерідж – британський журналіст, що розповів світові правду про Голодомор Уолтер Дюранті – журналіст, який став «символом» замовчування голодомору Жертвами Голодомору 1932-33 років були і чехи із сіл на півдні України   Головний рабин України закликав євреїв вшанувати пам’ять жертв Голодомору
Фотовиставку розсекречених архівних документів про Голодомор в Україні відкрили на Словаччині Росія заявляє про «всілякі спекуляції з боку певних політичних кіл в Україні» навколо теми «голоду 30-х років у Радянському Союзі» У Москві молодики з Євразійської спілки скоїли акт вандалізму на українській виставці «Розсекречена пам''ять» Італійська провінція відкриває правду про Голодомор Парламент Аргентини вшанував пам’ять жертв Голодомору в Україні ЮНЕСКО ухвалила резолюцію про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні