Депутати Бундестагу підняли собі зарплати

Християнські демократи і соціал-демократи, які нині утворюють у Німеччині правлячу коаліцію, виступили на захист підвищення зарплат для депутатів. Вони звернули увагу на те, що з 2003 року зарплати депутатів більше не зростали, хоча життя подорожчало. «Якщо розтягнути підвищення депутатської зарплати за весь цей час, тоді воно становитиме лише 1,5 відсотка щорічно», – зауважила представниця СДПН Сюзанне Кастнер.

Бундестагу потрібно більше менеджерів

Дехто висловлює сподівання, що підвищення зарплати зробить депутатський мандат ще більш привабливим для талановитих людей.

«Нашій демократії потрібні найкращі голови, які могли б взяти на себе політичну відповідальність», – наголосила представниця Християнсько-соціального союзу Ґерда Гассельфельдт. Серед аргументів, які пролунали на користь підвищення зарплат для депутатів, називають також залучення більшої кількості менеджерів для роботи в Бундестазі. Нині в німецькому парламенті переважають представники громадських служб і профспілок.

Ліві добровільно віддаватимуть частину зарплати

Підвищення зарплат підтримали 377 депутатів, 166 проголосували проти. Серед тих, хто сказав «ні», передусім представники Лівої партії і «Союзу-90/Зелені». Водночас «зелені» висловили застереження щодо популістської критики. Не підтримали таке рішення й 13 соціал-демократів і 5 членів фракції ХДС/ХСС. За словами керуючого справами фракції Лівої партії, депутати від цієї політичної сили добровільно віддаватимуть під реалізацію різних соціальних проектів відсоток, на який підвищать їхні зарплати.

Звучать заклики до зміни системи встановлення зарплат

З критикою виступили також ліберали. Представник фракції Вільної демократичної партії Йорґ ван Ессен вказав на необхідність взагалі змінити систему визначення зарплат для депутатів: він пропонує скликати для цього спеціальну незалежну комісію.

До такої пропозиції представники правлячої коаліції поставилися скептично. Пролунала думка, що відкрите обговорення зарплати під час сесійних дебатів є значно прозорішою справою, ніж намагання прикриватися комісіями. Як орієнтир для визначення зарплат для членів німецького парламенту взяли зарплати федеральних суддів та бургомістрів міст, населення яких не перевищує 100 тисяч осіб.