Ярослав Гребенюк Луганськ, 14 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – На станції Луганськ люди з обмеженими фізичними можливостями можуть замовити спеціальний вагон, пристосований для інвалідів у візочках. Насправді це не цілком спеціалізований вагон для людей з вадами руху. Це звичайний купейний вагон, обладнаний підйомником для візочків у неробочому тамбурі. Двері у вагоні розширені для проїзду коляски.
Вже кілька місяців, як мандрувати інвалідам стало набагато зручніше. Цей вагон включають до складу потягу за замовленням. Ті, для кого цей вагон зробили, відзначають зручний вхід. Навіть людина на найширшому візочку без проблем заїжджає до свого купе. Чи не найголовніше – є зручний вхід до санвузлу. Неможливість дістатися його у звичайних вагонах люди на колясках називають справжньою дискримінацією.
Здавалося б, у Луганську ця проблема вирішена. Проте з цим не погоджується представник Національної асамблеї інвалідів України Тетяна Боронцова: «А у цьому купе – лише одна полиця! Це купе для одного інваліда та супроводжуючого. Якщо у вагоні їдуть дві людини на візках – це дуже проблемно».
Один вагон, це дуже мало
У сусідніх купе подружжя також розташуватись не може. Двері поруч навіть вужчі, ніж у звичайному купе за рахунок розширення дверей купе для інвалідів. А людей з вадами руху їздить все більше – для них проводяться численні семінари, працюють спеціальні табори. І якщо їде група, з комфортом подорожує лише один.
Утім попит на вагон є, – і постійний. Тих, хто збирається зробити замовлення, у довідці залізничного вокзалу попереджають, вагон вже задіяний у листопаді, і на грудень замовлення вже є. У листопаді він на Львів іде, ми вивозимо із Слав’янська людей до Києва.
Національна асамблея інвалідів України зверталась до міністра транспорту та зв’язку України про необхідність збільшити кількість спеціалізованих вагонів. Нещодавно вона отримала відповідь, що до 2010 року таких вагонів в Україні буде 75. А поки що групам людей з вадами руху доводиться користуватись звичайними вагонами.
Здавалося б, у Луганську ця проблема вирішена. Проте з цим не погоджується представник Національної асамблеї інвалідів України Тетяна Боронцова: «А у цьому купе – лише одна полиця! Це купе для одного інваліда та супроводжуючого. Якщо у вагоні їдуть дві людини на візках – це дуже проблемно».
Один вагон, це дуже мало
У сусідніх купе подружжя також розташуватись не може. Двері поруч навіть вужчі, ніж у звичайному купе за рахунок розширення дверей купе для інвалідів. А людей з вадами руху їздить все більше – для них проводяться численні семінари, працюють спеціальні табори. І якщо їде група, з комфортом подорожує лише один.
Утім попит на вагон є, – і постійний. Тих, хто збирається зробити замовлення, у довідці залізничного вокзалу попереджають, вагон вже задіяний у листопаді, і на грудень замовлення вже є. У листопаді він на Львів іде, ми вивозимо із Слав’янська людей до Києва.
Національна асамблея інвалідів України зверталась до міністра транспорту та зв’язку України про необхідність збільшити кількість спеціалізованих вагонів. Нещодавно вона отримала відповідь, що до 2010 року таких вагонів в Україні буде 75. А поки що групам людей з вадами руху доводиться користуватись звичайними вагонами.