Флоренція – місто-квітка у долині Апеннін

Сонячний осінній день. Наше авто мчить автострадою Рим-Флоренція. За вікном, куди не глянь – око відпочиває! Зелені пагорби з багатою рослинністю, доглянуті сільськогосподарські угіддя, кучеряві виноградники і старовинні особняки-маєтки, ніби причаїлися під деревами. Регіон Тоскана, котрий розкинувся на північ уздовж Тірренського узбережжя, вважається найкрасивішим на півострові. А його центральне місто, Флоренцію, називають квіткою Тоскани і дзеркалом Італії.

Флоренція квітуча

У долині біля підніжжя північних Апеннін понад дві тисячі років тому римський диктатор Юлій Цезар влаштував військову колонію на березі річки Арно. Тут і постала майбутня Флоренція (florentia, що з латинської означає квітуча). Потім довгі століття воєнних суперечок та політичних пристрастей. Чи не від своїх предків флорентійці успадкували амбітний характер?

Редактор місцевого видання Франческо Залассі каже, що Флоренція це місто, яке претендує на багато-що. За характером місцеві жителі трохи конфліктні, але водночас і прекрасні, каже він. «У скрутні хвилини спроможні згуртуватися. Згадаймо катастрофічну повінь у місті 1966 року. Тоді флорентійці закотили рукави і можна сказати пережили другий ренесанс, завдяки їхнім зусиллям місто знову відродилося».

Відродження, час панування роду Медічі

Пяцца делла Синьйорія – політичний центр Флоренції вже протягом восьми століть. Площа нагадує галерею просто неба, бо прикрашена багатьма скульптурами. Там же копія найбільш знаменитої статуї Давид роботи Мікеланджело, оригінал котрої зберігається у галереї Академії образотворчих мистецтв.

На площі височіє середньовічна будівля-вежа Палаццо Веккіо, тобто Старий Палац – колишня резиденція правителів Флорентійської республіки. У його стінах працював філософ Ніколо Макіавеллі.

Поруч площа Дуомо – релігійне серце Флоренції з трьома архітектурними шедеврами. Собор Санта Марія дель Фіоре, прикрашений червоним, зеленим і білим мармуром, древній Баптистерій та витончена дзвіниця Джотто.

Найліпше золоту епоху Флоренції відчуваєш у всесвітньовідомій мистецькій галереї Уффіці. Тут зосереджені перлини європейського мистецтва від XIV століття і до сьогоднішнього дня. Прогулюючись затишними вуличками, важко оминути древній Понте Веккіо – Старий міст з ювелірними лавками над річкою Арно.

Колись Флоренцію пішки вивчали відомі українці Григорій Сковорода і Василь Григорович-Барський. Навряд чи вистачить мені терпіння великих предків, та в думках уже малюю плани, коли б то ще раз повернутися.