Підроблені гроші. Як не потрапити на гачок фальшивомонетників?

ЗНАЙДІТЬ ДЕСЯТЬ ВІДМІННОСТЕЙ!

Фальшивомонетники існують стільки ж, скільки самі гроші. Іноді цим промишляли навіть на державному рівні, щоб дошкулити ворожій країні під час війни. Наприклад, за даними істориків, це підтримував Наполеон. Чим більше удосконалювалася система захисту купюр, тим більшу майстерність демонстрували шахраї. Зокрема, хоча в колишньому Радянському Союзі за виготовлення і збут підроблених монет чи купюр можна було отримати “вищу міру”, винахідників у цьому ремеслі вистачало. Показували вони різний професійний рівень. Одним із найвідоміших був фальшивомонетник на прізвище Баранов. Без ксероксів та принтерів умілець творив у своєму сарайчику такі “шедеври”, що їх не могли відрізнити від справжніх грошових знаків. Продукція злодія вражала настільки, що з ним навіть вирішив особисто поспілкуватися тодішній головний міліціонер СРСР Щолоков, щоб почути кваліфіковані поради, як поліпшити захист купюр із обличчям вождя світового пролетаріату. Зрештою Баранову вдалося уникнути розстрілу, а його пристосування досі лежать у музеї російського МВС. Не менш цікаві досягнення доморощених майстрів фальшивомонетної справи можна побачити у Києві, в музеї при Національному університеті внутрішніх справ. У цьому переконалася кореспондентка Радіо Свобода Марічка Набока:

“Карбованці, гривні, купони, долари, євро....У музеї є експонати з 50-х років минулого століття і до наших днів. Півстоліття тому в цілому примітивним був і захист купюр, і винаходи фальшивомонетників, зазначає директор музею Марія Стрілець:

“От, наприклад, кліше – за їх допомогою фальшували грошові знаки після грошової реформи 1947-го року. Ці кліше доволі примітивні. Як і оригінали того часу. Справжнім грошам бракувало стійкості від підробок. Ось знаряддя тогочасних фальшивомонетників: цинкові пластини, на яких наносили подібною фарбою зображення (частково вручну, іноді за допомогою обладнання). Але такі “гроші” швидко виявляли”.

На відміну від нинішніх часів, в епоху колишнього СРСР активно підробляли монети, щоб заробити на автоматах із газованою водою. Причому справу поставили на конвеєр. У музеї при Національному університеті внутрішніх справ представлені механізми, якими виробляли монети для “газировки”. Але справжній бум фальшування грошей був у 90-х роках минулого століття. Зараз, за твердженням фахівців, гривня захищена добре, але злочинці намагаються не відставати і знаходять нові способи підробок”.

СОТКИ І ДВОХСОТКИ - НАЙЗАХИЩЕНІШІ

Банкноти з українською гривнею мають мінімум 15 ступенів захисту. Як кажуть у НБУ, всі зображення на фальшивих банкнотах зроблені різнобарвними крапками, і це можна розгледіти під збільшувальним склом, не кажучи вже про спеціальні прилади. До того ж, номер серії купюри можна відчути на дотик, а випадків підробки спеціального друку на звороті банкноти ще не було, зауважують представники Національного банку. І найдоступніший спосіб перевірки – якщо виникають сумніви, варто подивитися на водяні знаки й добряче помацати купюру – чи є шорсткість? Шахраї, звичайно, залюбки використовують досягнення технічного прогресу. Належний папір, струменевий принтер — і за 10 хвилин купюра готова. Щоправда, якість її така, що до обмінника чи каси банку або навіть супермаркету злодій навряд чи наважиться піти. Збувають псевдогроші, в основному, на базарах.

Найпопулярніша продукція фальшивомонетників – п’ятдесятки, констатує Ярослав Солтис, колишній заступник голови правління Нацбанку:

“Раніше здебільшого підробляли двадцятки, а зараз – п’ятдесятки. За нові купюри фальшивомонетники практично не беруться, їх приваблюють старі, менш захищені. Найкращі нині за захистом – нові сотки і двохсотки. Там понад 20 ступенів захисту. Загалом масових підробок в Україні зараз немає.”



Відсоток розкриття злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальшивих грошей, невисокий, каже Микола Рощин, начальник відділу МВС. Цим, на його думку, і зумовлена активність фальшивомонетників. Друга причина — сучасне технічне обладнання спростило роботу грошовим шахраям. Але все одно стовідсотково підробити гроші неможливо. Микола Рощин:

“Загальна ознака підробки – і справжні гривні, і, наприклад, справжні долари шелестять. А ці – ні. Хоча більшість фальшивок виглядають, як нові, однак не шелестять. Вони гладенькі”.

Тим часом в Італії за перше півріччя цього року виявили 57 тисяч підроблених купюр. (В Україні за 9 місяців вилучили загалом 4 тисячі фальшивок). Докладніше про те, на які грошові підробки можна наразитися в Італії, розповідає кореспондентка Радіо Свобода Наталка Кудрик:

“Серед фальшивих євро-купюр найчастіше ходять в обігу банкноти вартістю 20, 50 і 100 євро. Вони є найбільш поширеними при готівковому розрахунку, тому їх так полюбляють шахраї. Загальна вартість виявлених підроблених купюр – понад 4 мільйони євро, повідомило Міністерство економіки та фінансів Італії. У цій країні діє спеціальний Департамент із протидії поширенню підроблених грошей і платіжних карток”.

За італійськими законами, місцевим майстрам фальшувати гроші “світить” від 3-х до 12-ти років в’язниці.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина: