Анамарія Рамач Белград, 15 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Згідно з опитуванням, яке замовило міністерство Сербії у справах краю Косово, більшість громадян Сербії між ЄС та Косовом обрала останнє. Незважаючи на те, що приблизно три чверті сербів хотіло б, щоб їхня країна стала членом Європейського Союзу, більшість усе ж таки не згодна прийняти незалежність краю Косова, який іще формально перебуває в рамках держави, навіть якщо б це прискорило вступ Сербії до Євросоюзу.
| (RadioSvoboda.Ua) |
Хоча офіційно ці дві проблеми ніколи не пов’язували, сербські ЗМІ часто натякають, що Захід запропонував Белградові план прискореного вступу в обмін на те, щоб Сербія погодилась з незалежністю краю Косова.
Політичний оглядач і професор журналістики Новосадського університету Димітріє Боаров має своє пояснення: «Я є прихильником теорії, що народ думає так, як йому нав’язує політична еліта, яка веде завзяту кампанію в ЗМІ. Вважаю, що політична еліта Сербії не роз’яснила людям до кінця, що означає один вибір, а що інший. Майбутнє Сербії без Косова змальовують найтемнішими кольорами. Не пояснюють, що для Сербії настане гірше майбутнє, якщо вона не вступить до Євросоюзу, та що європейський шлях Сербії не повинен мати жодних альтернатив. Я вважаю, що, на жаль, містифікація косовської проблеми зашкодила розумній проєвропейській орієнтації громадян».
НАТО сербів не приваблює
Опитування засвідчило, що майже 61 відсоток респондентів – проти членства Сербії у НАТО. Це відбиває погляди сербського прем’єр-міністра, поміркованого націоналіста Воїслава Коштуниці, який звинуватив альянс у творенні «НАТО-держави» в Косові.
Косово, у якому 90 відсотків населення становлять місцеві албанці, з 1999 року перебуває під протекторатом ООН. Внаслідок повітряної кампанії НАТО сербські сили тоді були змушені відступити з краю.
Щодо вступу Сербії до НАТО, професор Боаров продовжує: «Стосовно цього існує болючий досвід, пов’язаний із бомбардуванням Сербії, а ментальність цього народу така, що він такі речі досить довго пам’ятає».
Більшість сербів за тісніші зв’язки з Росією
Згідно з опитуванням, 57 відсотків респондентів вважають, що албанцям треба дати автономію, але край має залишатися в рамках сербських кордонів. Незважаючи на це, близько 43 відсотків сербів вважають, що незалежність стане найімовірнішим результатом нинішніх переговорів про статус Косова. А приблизно 28 відсотків прихильно ставляться до ідеї поділу краю на албанську та сербську частини.
А ще опитування засвідчило, що майже 60 відсотків сербів виступають за тісніші зв’язки з Росією, яка, на думку респондентів, підтримує Сербію у політичній боротьбі проти незалежності Косова.
Наступний раунд переговорів керівників Сербії та лідерів косовських албанців щодо майбутнього статусу провінції відбудеться в понеділок у Відні. Проте оглядачі вважають, що шанси для досягнення домовленості до 10 грудня, дати, яка визначена як останній термін переговорів, дуже малі.
Матеріали до теми:
Настав час сербам та ЄС визначитися щодо Косова