Миколаїв, 1 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Від сьогодні починається реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання. Цього року його мають пройти всі охочі вступити до вищих навчальних закладів. Незалежно від року закінчення школи та обраної форми навчання: денна чи заочна – а писати тест доведеться, з трьох предметів. У центрі оцінювання якості освіти переконують: це забезпечить прозорий вступ та подолає корупцію у вишах. Але цю думку поділяють не всі.
Олег, миколаївський одинадцятикласник, уже зареєструвався як учасник зовнішнього тестування і тепер чекає на офіційне запрошення. Він зізнається, що трохи побоюється тестування – як усього нового.
Але саме через це, каже хлопець, він ретельно готується: «Вже скільки років працювала звичайна система екзаменів – із білетами, диктантом – і всі до неї звикли, всіх вона влаштовувала. До зовнішнього тестування ми ще не звикли, тому зараз там трохи складніше. Але, можливо, саме ці тестування змусять нас більше готуватися і взагалі серйозніше ставитись до іспитів».
Як підготуватися – і як скласти?
Світлана Іванівна викладає українську мову і каже, що не уявляє, коли готувати дітей до тестування, бо одинадцятикласникам треба ж повторити матеріал за 5–6-й класи, а часу в навчальній програмі на це немає.
До того ж, цього року українську мову та літературу об’єднали в один іспит. Світлані Іванівні дивно, як можна разом оцінювати ці предмети разом: «Невідомо з якої причини, не спитавши ні вчителів, я вже мовчу про дітей, у яких взагалі ніхто нічого не запитував, – яким чином має виставлятися одна оцінка з української мови та літератури? Це два різні предмети».
Приблизних варіантів тестів у Світлани Іванівни також немає. Вона підозрює, що знову отримає їх на початку травня, як минулого року. Тому наразі вона не може зорієнтувати учнів на щось конкретне.
Прозорість викликає сумніви
І щодо прозорості тестування вчителька також має сумніви й наводить приклад випускного іспиту з української мови: «Ми пишемо переказ з продовженням. Переконували, що номер переказу знають тільки у Києві. Але невідомо з яких причин інформація до Миколаєва доходить також, і певна категорія дітей знала, що буде такий-то текст переказу».
Натомість директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує: тестування повністю прозоре і створює рівні умови для вступу, і в Україні є всі законні підстави для його проведення.
«Є указ Президента України від 4 липня 2005 року, є дві постанови Кабінету Міністрів, є, зрештою, Лісабонська конвенція про визнання дипломів про вищу освіту, яка передбачає, що для того, щоб визнання дипломів було, у державі повинна бути запроваджена система рівного доступу до вищої освіти», – каже він.
Подекуди без вступних іспитів усе одно не обійдеться
Високий результат у зовнішньому тестуванні має забезпечувати автоматичний вступ до вищого навчального закладу. Однак є винятки.
Наприклад, Києво-Могилянська академія тестує всіх абітурієнтів із семи предметів, і ті, хто пройде зовнішнє тестування, все одно писатимуть «могилянський» тест.
Також не у всі вищі навчальні заклади на сьогодні є точний перелік вступних іспитів – скажімо, в Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Там, щоб вступити на юридичний факультет, поки що треба здавати правознавство, історію України та українську мову.
Але у деканаті порадили підготуватися ще з трьох предметів, бо наприкінці березня програма вступних іспитів може змінитись.
Абітурієнти ж можуть обрати для зовнішнього тестування тільки три предмети і тільки до 1 лютого. Пізніше змінити перелік уже не можна.
Але саме через це, каже хлопець, він ретельно готується: «Вже скільки років працювала звичайна система екзаменів – із білетами, диктантом – і всі до неї звикли, всіх вона влаштовувала. До зовнішнього тестування ми ще не звикли, тому зараз там трохи складніше. Але, можливо, саме ці тестування змусять нас більше готуватися і взагалі серйозніше ставитись до іспитів».
Як підготуватися – і як скласти?
Світлана Іванівна викладає українську мову і каже, що не уявляє, коли готувати дітей до тестування, бо одинадцятикласникам треба ж повторити матеріал за 5–6-й класи, а часу в навчальній програмі на це немає.
До того ж, цього року українську мову та літературу об’єднали в один іспит. Світлані Іванівні дивно, як можна разом оцінювати ці предмети разом: «Невідомо з якої причини, не спитавши ні вчителів, я вже мовчу про дітей, у яких взагалі ніхто нічого не запитував, – яким чином має виставлятися одна оцінка з української мови та літератури? Це два різні предмети».
Приблизних варіантів тестів у Світлани Іванівни також немає. Вона підозрює, що знову отримає їх на початку травня, як минулого року. Тому наразі вона не може зорієнтувати учнів на щось конкретне.
Прозорість викликає сумніви
І щодо прозорості тестування вчителька також має сумніви й наводить приклад випускного іспиту з української мови: «Ми пишемо переказ з продовженням. Переконували, що номер переказу знають тільки у Києві. Але невідомо з яких причин інформація до Миколаєва доходить також, і певна категорія дітей знала, що буде такий-то текст переказу».
Натомість директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує: тестування повністю прозоре і створює рівні умови для вступу, і в Україні є всі законні підстави для його проведення.
«Є указ Президента України від 4 липня 2005 року, є дві постанови Кабінету Міністрів, є, зрештою, Лісабонська конвенція про визнання дипломів про вищу освіту, яка передбачає, що для того, щоб визнання дипломів було, у державі повинна бути запроваджена система рівного доступу до вищої освіти», – каже він.
Подекуди без вступних іспитів усе одно не обійдеться
Високий результат у зовнішньому тестуванні має забезпечувати автоматичний вступ до вищого навчального закладу. Однак є винятки.
Наприклад, Києво-Могилянська академія тестує всіх абітурієнтів із семи предметів, і ті, хто пройде зовнішнє тестування, все одно писатимуть «могилянський» тест.
Також не у всі вищі навчальні заклади на сьогодні є точний перелік вступних іспитів – скажімо, в Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Там, щоб вступити на юридичний факультет, поки що треба здавати правознавство, історію України та українську мову.
Але у деканаті порадили підготуватися ще з трьох предметів, бо наприкінці березня програма вступних іспитів може змінитись.
Абітурієнти ж можуть обрати для зовнішнього тестування тільки три предмети і тільки до 1 лютого. Пізніше змінити перелік уже не можна.