Анатолій Матвієнко: “Чого ми тримаємося 228? Йдімо до Литвина, говорімо з ним серйозно, а не кличмо так, ніби й кликати не хочемо”

           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
Ведучий: Віталій Портников
Гості Свободи: Євген Корнійчук (БЮТ) та Анатолій Матвієнко (НУНС)

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Віталій Портников: Пане Євгене, наскільки можна говорити, що сьогодні в коаліції не прислуховуються до зауважень, не бажають зробити коаліційну угоду в досить складній ситуації, з точки зору більшості, предметом серйозного і уважного обговорення майбутніх учасників?

Євген Корнійчук: Мені здається, що в нас ще недостатньо довго працювали над цим документом і у нас є ще майже три тижні для того, щоб його доопрацювати до моменту нашого входження в залу і офіційного підписання.

Можу розказати, що формально робота над угодою проводилася таким чином, оскільки я був активним членом робочої групи. Тобто, обидві політичні сили висунули своїх представників по чотири особи від кожної групи уповноважених для цього. До цього складу входили юристи, економісти, фінансисти, люди різного фаху для того, щоб вести так звану свою частину угоди. Я безпосередньо вів правову частину. Власне кажучи, в програмі БЮТ я відповідав також за судово-правову реформу. За цей блок, тобто мені було легко про це говорити.

Ми працювали впродовж чотирьох днів досить наполегливо, в принципі, в майже цілодобовому режимі для того, щоб її парафувати.

На момент закінчення роботи, а це сталося приблизно два тижні тому, ми створили протокол розбіжностей, він вмістився на одному аркуші, і решту документа ми відпрацювали і парафували.

Яким чином ми працювали? Ми фактично взяли ту угоду, яка була нашими політичними силами опрацьована ще весною, взяли її за основу, включили до неї ті пропозиції і обіцянки виборцям, які ми зробили під час виборчих перегонів з обох боків: і з боку НУНС, і з боку БЮТ, шляхом самовиключення тих позицій, які повністю не влаштовували сторони, ми їх повністю виключили, і цей протокол невеличкий розбіжностей експерти з парафованою угодою передали лідерам груп.

Це не значить, що робота над угодою закінчена. Хоча, на мою думку, якщо люди, уповноважені політичною силою, працювали і, маючи відповідні повноваження, її парафували, то у великій мірі в цьому робота і полягала.

Надалі я не виключаю, що в демократичному процесі, який ми, власне, і намагаємося створити, всі представники політичних сил мають право для дискусії.

Ми готові в цій дискусії продовжувати брати участь для того, щоб уникнути будь-яких непорозумінь і створити дійсно універсальний документ, який ляже в основу діяльності майбутнього уряду.

Нагадую, що теперішній уряд Янукович рік працює без програми уряду.

Вас задовольняють такі пояснення, пане Анатолію?

Під час прямого ефіру
(RadioSvoboda.Ua)
Анатолій Матвієнко: Я просто дякую Євгенові, він говорить зовсім інше, ніж коментує мої позиції в пресі. Він каже: тоді Матвієнко має скласти (ну, не прямо Матвієнко) мандат і хай зайде наступний. Я думаю, що це від великої демократичної налаштованості. Зараз те, що каже, Євген, абсолютно правильно.

Сьогодні ще раз політрада блоку НУНС прийняла рішення і просить БЮТ дійсно прийти і зняти ті речі, які є абсурдними, а там є багато абсурдів, ті речі, які є фантастичними. Їх можна виконувати, але непотрібно писати. Бо те, що ви обіцяли, у мене є серйозні застереження. Ну, по армії ми ніби вже вирішили, оскільки вже цього не може бути, тому що цього не може бути.

Так само йде мова про вклади. Ми можемо багато говорити, не хочу зараз... Давайте віддамо за рік.

Хай не складається враження у наших радіослухачів, що я проти повернення вкладів. Але я хочу запитати, пане Євгене, якщо ми відповідальні за ту політику, яку будемо проводити, ми бачимо, що сталося в Дніпропетровську, у нас таких об’єктів 30 мінімум є, я можу перерахувати сьогодні, які викликають серйозну техногенну загрозу... Давайте збільшимо в 10 разів, давайте дамо не 700 мільйонів, а 7 мільярдів на повернення, давайте віддамо всім, кому 70 років і більше, але давайте подивимося, якщо в нас є зайві гроші, якщо вони в нас є.

Наприклад, я не знаю аргументації, не знаю, чи знаєте ви. Поки що це теоретично, абсолютно міфологічна дискусія, але її треба подискутувати.

Очевидно, такі речі не можуть бути спонтанно, тому що популізм. Треба відповідати за свої слова. Я готовий відповідати.

Якщо це є протиріччя, то давайте знімемо, і нехай уряд Тимошенко повертає. Але я не можу підписатися під тим, під чим я серйозний сумнів маю.

Друге. Я є професійна людина в законотворчій діяльності, в системі організації влади. Ну, там абсурдів написано стільки, що на голову не налазить. Там написано те, чого не можна робити. Там воза поставлено поперек кобили. І це я вам можу доказати. Я думаю, що це навіть дискусії серйозної не виникне.

Скажіть мені: я мушу змиритися з цими абсурдами чи я мушу насмішити людей тільки тому, що хтось уже парафував?

Ну, і останнє – імперативний мандат. Я не знаю, що це за демократія? По-перше, це не імперативний мандат, бо імперативний мандат – це право виборця відкликати вас, мене. Давайте запишемо, якщо ми можемо записати. А право вождя — вигнати будь-кого неугодного під формулу, що він перешкоджає діяльності фракції, то, даруйте мені, такої узурпації ще світ не бачив.

Ми хочемо ввести якусь імперативну норму на певний час? Ми боїмося того, кого привели? То хай відповідає той, хто привів, хто боїться своїх партійців.

Я відповідаю за своїх партійців. І ще ніколи такого не було, що члени партії, яку я представляв, хоч би один перейшов кудись або продався.

Тому давайте виховувати свою партійну вертикаль, думати, кого ми включаємо, а не торгувати місцями, а потім думати, як би вони нам не помстилися.

Очевидно, це топтання демократії. Це є інша проблема. Якщо ми боїмося тільки із-за портфелів, то давайте розширимо коаліцію. Чого ми тримаємося 228? Йдімо до Литвина, говорімо з ним серйозно, а не кличмо так, ніби й кликати не хочемо. Даруйте, давайте так іти, щоб ти почув, що ми тебе не хочемо?

Якщо ми думаємо за Україну, то не портфель сьогодні потрібний, а ситуація в Україні і завтрашній день. А в нас все навколо портфелів. Тому це є проблема, яку ми маємо між собою хоча б погодити чи порозумітися, а потім погодити.

Під час прямого ефіру
(RadioSvoboda.Ua)
Євген Корнійчук: По-перше. Нагадую, що наші виборці голосували за єдність наших політичних сил. І мені неприємно, що така дискусія зараз відбувається публічно, хоча в цьому нічого поганого немає.

А чому? Може, це і добре, пане Євгене, що вся ця дискусія йде на очах виборців?

Євген Корнійчук: Мені неприємно те, що зараз, коли вже дуже багато часу пройшло з моменту виборів, коли працювали робочі групи, наприклад, мого колегу Матвієнка не запросили до робочої групи, і він не зміг публічно, під час дискусії довести свою позицію.

Повірте, що з нашого боку, всі, хто бажав, цю позицію міг висловити (я маю на увазі з боку БЮТ), оскільки ми зацікавлені в єдності наших позицій, в тому, щоб показати виборцям, що вони не помилилися.

Тому склалася ситуація, коли мені неприємно, що, на жаль, Вас не почули під час переговорного процесу.

Анатолій Матвієнко: Так я ж ніде не говорив. Я зараз говорю. У нас ще є 30 днів.

Євген Корнійчук: Чекайте, але ж ми чотири тижні займалися обговоренням цієї програми.

Анатолій Матвієнко: Ну, і що? Це що, догма?

Євген Корнійчук: І в нас є ще 30 днів. Я згодний, але ми могли набагато більше просунутися, якби Ви брали більш активну участь в роботі цієї робочої...

Анатолій Матвієнко: Я беру.

Євген Корнійчук: По-друге, стосовно програми. Я можу зараз відповідати Вам абсолютно професійно, якщо почнете критикувати правовий блок, питання судово-правової реформи. Я Вам дам абсолютно вичерпну відповідь на будь-яке Ваше запитання.

Стосовно ефемерності можливості виплати, наприклад, вкладникам Ощадбанку СРСР, там 120 мільярдів заощаджень, то це питання обговорювалося експертами. І з боку “НУ”, і БЮТ були відповідно професійні фінансисти, які хвилювалися насправді більше не за те, де знайти гроші, а як зробити цей процес безінфляційним.

Оскільки у нас є багато ноу-хау відносно того, яким чином збільшити надходження до бюджету... Це треба буде підв’язувати відповідно до підвищення зарплат, до підвищення державного замовлення чи приватного замовлення з ринку праці...

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)