Людмила Пилип Рига, 18 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Результати дослідження Британської Ради і Групи з політики міграції засвідчили, що Латвія є однією з недружніх держав у ЄС щодо іммігрантів із третіх країн. Однак у Латвії здивовані такими результатами дослідження і наголошують, що в країні незабаром буде ухвалена нова концепція залучення гастарбайтерів до країни.
Заступник начальника Управління у справах громадянства та міграції Латвії Майра Розе заявила Радіо Свобода, що в країні існує досить позитивне ставлення до іммігрантів. За її словами, після п’яти років перебування в країні за умови знання державної мови і легалізації прибутків, у іммігрантів є право отримати дозвіл на постійне перебування в Латвії. Також іммігранти, в тому числі і гастарбайтери, можуть одразу привезти з собою в Латвію родину, а не очікувати 2 роки, як це передбачено в інших державах.
Майра Розе: «Можливо, це пов’язано з питаннями інтеграції для іммігрантів та гастарбайтерів, оскільки поки що в Латвії для них відсутня програма інтеграції. Немає фінансованих державою курсів латиської мови та історії. Можливо, це один із негативних показників щодо Латвії».
А вже генеральний директор Латвійської конфедерації працедавців Еліна Егле висловила позицію латвійського бізнесу з цього питання: «Якщо працедавець хоче запросити працівники з іншої держави, він повинен сплатити досить значне державне мито, набагато більше, ніж у Литві чи Великій Британії. Тому, якщо проходило опитування бізнесменів, то вони, мабуть, говорили з точки зору фінансової перспективи».
Еліна Егле розповіла, що підприємцю для того, щоб запросити іноземного працівника на роботу до Латвії, слід заплатити державне мито майже 1000 доларів, а оформлення необхідних документів займає інколи 3 місяці.
Незабаром спростять процедуру працевлаштування
Заступник начальника Управління у справах громадянства та міграції Латвії Майра Розе повідомила, що незабаром уряд має ухвалити нову концепцію залучення гастарбайтерів, яка значно спростить процедуру працевлаштування в Латвії робітників з третіх країн.
Майра Розе: «Буде скасовано державний податок та зменшені розміри оплати за окремі консульські послуги. Також значно скоротиться термін оформлення документів, тому працедавець значно скоріше отримає саме того робітника, яки йому потрібний».
Профспілки проти демпінгу у сфері оплати праці
З боку латвійських профспілок немає перепон для приїзду іноземної робочої сили в Латвію. Про це Радіо Свобода зазначив голова Об’єднання вільних профспілок Латвії Петеріс Крегерс: «Думаю, що немає підстав вважати, що ми не дружня до заробітчан країна. Безумовно, ми, як профспілки, захищаємо свій ринок праці. Ми згодні, щоб сюди приїжджали працівники з інших країн у тому випадку, якщо не буде демпінгу у сфері оплати праці. Тобто, щоб вони отримували не менше, ніж наші працівники».
Фахівці визнають, що для стабілізації економічної ситуації в країні потрібно відкрити ринок праці. Минулого року до Латвії з метою працевлаштування приїхало понад 2 тисячі іноземців. Більша частина з них працює на будівництві, в секторі металообробки та обслуговування. Українські трудові іммігранти задіяні переважно в кораблебудуванні та на будівельних роботах.
«Тут більше можливостей, більша платня, вищий рівень життя», – зазначив будівельник з України Олег на запитання, чому він приїхав до Латвії.
Майра Розе: «Можливо, це пов’язано з питаннями інтеграції для іммігрантів та гастарбайтерів, оскільки поки що в Латвії для них відсутня програма інтеграції. Немає фінансованих державою курсів латиської мови та історії. Можливо, це один із негативних показників щодо Латвії».
А вже генеральний директор Латвійської конфедерації працедавців Еліна Егле висловила позицію латвійського бізнесу з цього питання: «Якщо працедавець хоче запросити працівники з іншої держави, він повинен сплатити досить значне державне мито, набагато більше, ніж у Литві чи Великій Британії. Тому, якщо проходило опитування бізнесменів, то вони, мабуть, говорили з точки зору фінансової перспективи».
Еліна Егле розповіла, що підприємцю для того, щоб запросити іноземного працівника на роботу до Латвії, слід заплатити державне мито майже 1000 доларів, а оформлення необхідних документів займає інколи 3 місяці.
Незабаром спростять процедуру працевлаштування
Заступник начальника Управління у справах громадянства та міграції Латвії Майра Розе повідомила, що незабаром уряд має ухвалити нову концепцію залучення гастарбайтерів, яка значно спростить процедуру працевлаштування в Латвії робітників з третіх країн.
Майра Розе: «Буде скасовано державний податок та зменшені розміри оплати за окремі консульські послуги. Також значно скоротиться термін оформлення документів, тому працедавець значно скоріше отримає саме того робітника, яки йому потрібний».
Профспілки проти демпінгу у сфері оплати праці
З боку латвійських профспілок немає перепон для приїзду іноземної робочої сили в Латвію. Про це Радіо Свобода зазначив голова Об’єднання вільних профспілок Латвії Петеріс Крегерс: «Думаю, що немає підстав вважати, що ми не дружня до заробітчан країна. Безумовно, ми, як профспілки, захищаємо свій ринок праці. Ми згодні, щоб сюди приїжджали працівники з інших країн у тому випадку, якщо не буде демпінгу у сфері оплати праці. Тобто, щоб вони отримували не менше, ніж наші працівники».
Фахівці визнають, що для стабілізації економічної ситуації в країні потрібно відкрити ринок праці. Минулого року до Латвії з метою працевлаштування приїхало понад 2 тисячі іноземців. Більша частина з них працює на будівництві, в секторі металообробки та обслуговування. Українські трудові іммігранти задіяні переважно в кораблебудуванні та на будівельних роботах.
«Тут більше можливостей, більша платня, вищий рівень життя», – зазначив будівельник з України Олег на запитання, чому він приїхав до Латвії.