Олекса Семенченко Лондон, 16 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Правозахисники з розчаруванням відреагували на рішення Європейського Союзу щодо послаблення санкцій проти Узбекистану. Їх було запроваджено два роки тому після кривавого придушення протестів в Андижані. Проте в понеділок міністри закордонних справ країн ЄС ухвалили рішення призупинити на 6 місяців заборону на видачу віз вісьмом чільним узбецьким урядовцям.
Пояснючи рішення ЄС, уповноважена Європейської комісії у зовнішніх справах Беніта Ферреро-Вальднер зазначила, що Європа і надалі дуже занепокоєна становищем у галузі прав людини в Узбекистані. Але було враховано, що за останній рік Ташкент взяв участь у двох дискусіях з експертами ЄС щодо подій в Андижані, а також в одному раунді перемов із цим блоком щодо ситуації з правами людини. Узбецькі власті умовно звільнили деяких політичних в`язнів і скасували смертну кару.
Тому ЄС зробив цей жест доброї волі, каже Б.Ф.Вальднер. Чи будуть з цього кроку бажані результати, покаже час, але спробувати треба. « Це найбільш населена країна регіону, країна, що є часткою нашої Центрально-азійської стратегії. Я не думаю, що її слід просто залишити за межами процесу. Думаю, що їх треба залучати, працювати з ними крок за кроком, щоб поліпшити ситуацію з правами людини»,— пояснює пані Ферреро Вальднер.
Узбецький уряд поклав відповідальність за криваві події в Андижані 2005 року на войовничих ісламістів. Власті кажуть, що насильство призвело до загибелі близько ста дев’яноста осіб. Правозахисники ж заперечують ці дані і говорять про вбивство сотень беззбройних демонстрантів.
Санкції – єдиний важель впливу?
Санкції ЄС уже було послаблено раніше, коли кількох урядовців Узбекистану вивели з переліку осіб, на яких поширюється візова заборона.
Правозахисні організації вважають, що призупинивши візові санкції, ЄС позбувся єдиного важеля впливу на власті Узбекистану. Human Rights Watch назвала цей крок пародією на справедливість.
А представник дослідницького центру International Crisis Group Андрю Стреглайн висловився гостріше: «Вони забувають Андижан, вони зраджують усіх жертв, яких застрелили на майдані того дня, і всіх, кого потім затримали і катували».
Ізоляція Узбекистану блокує стратегічно важливий регіон?
Рішення ЄС є зміною у ставленні Британії, Ірландії, Швеції та інших країн, що раніше виступали за посилення санкцій. Але у понеділок перемогла позиція автора центрально-азійської стратегії ЄС – Німеччини та Портуґалії, що нині головує у Європейському Союзі. Вони наполягали, що ізоляція Узбекистану лише блокує стратегічно важливий та багатий на ресурси регіон, за який борються Росія та Китай. Узбецький правозахисник-емігрант Толіб Якубов вважає, що ідеали боротьби за права людини не витримали в ЄС конкуренції з практичним розрахунком.
«Уряд Узбекистану грає у цю гру зі світовою спільнотою і зі власним народом уже 18 років. У цій грі взяв участь Європейський Союз. ЄС або не бачить брехні узбецького уряду, або вдає, що не бачить. На жаль, виглядає, що переважають подвійні стандарти. Деякі країни ЄС, схоже, не розуміють природи диктатури, або, радше, вдають, що не розуміють через певні інтереси. Дуже шкода,» – зазначив правозахисник Толіб Якубов.
Тому ЄС зробив цей жест доброї волі, каже Б.Ф.Вальднер. Чи будуть з цього кроку бажані результати, покаже час, але спробувати треба. « Це найбільш населена країна регіону, країна, що є часткою нашої Центрально-азійської стратегії. Я не думаю, що її слід просто залишити за межами процесу. Думаю, що їх треба залучати, працювати з ними крок за кроком, щоб поліпшити ситуацію з правами людини»,— пояснює пані Ферреро Вальднер.
Узбецький уряд поклав відповідальність за криваві події в Андижані 2005 року на войовничих ісламістів. Власті кажуть, що насильство призвело до загибелі близько ста дев’яноста осіб. Правозахисники ж заперечують ці дані і говорять про вбивство сотень беззбройних демонстрантів.
Санкції – єдиний важель впливу?
Санкції ЄС уже було послаблено раніше, коли кількох урядовців Узбекистану вивели з переліку осіб, на яких поширюється візова заборона.
Правозахисні організації вважають, що призупинивши візові санкції, ЄС позбувся єдиного важеля впливу на власті Узбекистану. Human Rights Watch назвала цей крок пародією на справедливість.
А представник дослідницького центру International Crisis Group Андрю Стреглайн висловився гостріше: «Вони забувають Андижан, вони зраджують усіх жертв, яких застрелили на майдані того дня, і всіх, кого потім затримали і катували».
Ізоляція Узбекистану блокує стратегічно важливий регіон?
Рішення ЄС є зміною у ставленні Британії, Ірландії, Швеції та інших країн, що раніше виступали за посилення санкцій. Але у понеділок перемогла позиція автора центрально-азійської стратегії ЄС – Німеччини та Портуґалії, що нині головує у Європейському Союзі. Вони наполягали, що ізоляція Узбекистану лише блокує стратегічно важливий та багатий на ресурси регіон, за який борються Росія та Китай. Узбецький правозахисник-емігрант Толіб Якубов вважає, що ідеали боротьби за права людини не витримали в ЄС конкуренції з практичним розрахунком.
«Уряд Узбекистану грає у цю гру зі світовою спільнотою і зі власним народом уже 18 років. У цій грі взяв участь Європейський Союз. ЄС або не бачить брехні узбецького уряду, або вдає, що не бачить. На жаль, виглядає, що переважають подвійні стандарти. Деякі країни ЄС, схоже, не розуміють природи диктатури, або, радше, вдають, що не розуміють через певні інтереси. Дуже шкода,» – зазначив правозахисник Толіб Якубов.