65-річчя утворення УПА. Урочисті заходи в Києві

Від промов біля пам’ятника Тарасу Шевченку, де слухачами була здебільшого молодь, до сцени на Софійській площі прихильники ОУН-УПА дійшли спокійно і без пригод. По всьому периметру колони йшли правоохоронці, проте приводу для роботи у них не було – святкування почалось без провокації. Та й опоненти «упістів» були далеченько: комуністи біля пам’ятника Леніну, метрів через 300 – прогресивні соціалісти та Наталія Вітренко, що з трояндою декламувала «антинацистські вірші».

Сам же Хрещатик ще ніколи не був таким пустим: усі можливі входи-виходи перегороджені залізними щитами, біля яких міліціонери. Люди мали проблему, щоб потрапити на роботу чи й потрапити до власних квартир. Так київська влада вирішила запобігти провокаціям і сутичкам на дні народження УПА.

Біля стін Софійського собору на учасників маршу вже чекала група ветеранів УПА і, співаючи повстанських пісень, всі гуртом пройшли на молебень.

Ярослава Філь приїхала з Мюнхену, щоб зараз стояти поряд зі своїми товаришами. Вона розповіла, що приєдналася до повстанців у 17 років: «Молодою дівчиною носила пошту. батько мене сам проводжав. А так всі жінки на селі: і старенькі бабусі, і зовсім дівчатка працювали зв’язковими. Бо їм легше була увертатись поміж ворогів».

«Ми воювали за свою державу»

Дитинство Тетяни Барбилюк з Луцька було повністю «упівське» – із 13 років вона долучилась до боротьби. Представляючись, одразу називає і своє псевдо – Байда, наче це її друге ім’я.

Пані Барбилюк пригадує, що ні призовних пунктів, ні тотальної мобілізацій не було – всі йшли до УПА добровільно. Хто не мав зброї, здобував її у бою. Для неї боротьба за свою країну закінчилась каторгою на 10 років. Каже, що досі відчуває себе винною за те, що залишилась живою. Для Байди головне, що воїнів УПА визнав народ, проте й державного визнання вона також чекає з року в рік. А воно їй потрібне не для пільгового проїзду у маршрутці.

Тетяна Барбилюк: «Ми не за пільги, не за гроші, не за високі пенсії. Я хочу, щоб всі знали, що ми воювали за свою державу. ми не йшли ні під Варшаву, ні під Берлін, ні під Москву. Ми боронили рідну землю від цих трьох окупантів: польського, німецького, московського. Я хочу, щоб наша молодь це знала і щоб вона жила в незалежній державі».

Наймолодші учасники мітингу – 10-річний Тарасик та 8-річний Сашко, які приїхали з Чернівців разом із татом. На обох – форма повстанців, навіть кашкети є. Хором розповідають, що армія повстанців боролась за незалежність України, але додають: у школі про таке не кажемо – все одно не повірять.

Семеро киян створили клуб «Повстанець»

Щоб більше дізнатися самим та розповісти потім іншим про УПА семеро киян створили клуб «Повстанець». Вони займаються тим, що «реконструюють» УПА від архівів та розповідей ветеранів до форми та вивчення військових маневрів.

Голова клубу «Повстанець» Богдан Іванько стояв у новенькій формі та зі зброєю, він відразу заспокоїв – автомат справжній, але вже давно не працює. Розповідає, що в клубі вони вивчають історію, виїжджають в ліс на військові ігри, самі шиють собі форму, бо в ній важлива кожна деталь. Сьогодні вони також прийшли на святкування 65 річниці УПА і від справжніх упівців відрізнялися тільки віком.

Головне питання відкрите – коли визнають УПА на державному рівні?

Як на кожному Дні народженні іменинниці-повстанській армії виголошували побажання. Серед тих, хто виступили, був відомий дисидент Євген Сверстюк. А із музично-творчими доробками присутніх ознайомили: співак Тарас Петриненко, кобзар Тарас Компаніченко, військовий оркестр та гурт «Тартак».

На головне ж питання – коли вояків ОУН-УПА визнають на державному рівні, депутат від БЮТу Андрій Шкіль пообіцяв вже до кінця року ухвалити відповідний документ. Каже і серед своїх опонентів знає людей, які проголосують «за» ОУН-УПА.

Матеріали до теми:

• На Софiйськiй площi в Києвi сьогодні відбулися урочистості з нагоди 65-ї рiчницi створення УПА • На Івано-Франківщині знайшли фотоархів УПА • В Івано-Франківську відбувся конкурс строю та пісні з нагоди 65-річчя УПА та Українського козацтва • Василя Кука поховали у центрі рідного села на Львівщині • Пам’яті Василя Кука • Головний командир УПА Василь Кук – перед мікрофоном Свободи Фотогалерея "УПА - 64 роки":