Литва надсилала на неї запрошення Президентові Росії Владіміру Путінові і кільком державним і приватним нафтовим і газовим компаніям, зокрема «Ґазпромові» і «Роснєфті», але жодної відповіді не отримала, повідомив речник литовського МЗС.
Литва надсилала на неї запрошення Президентові Росії Владіміру Путінові і кільком державним і приватним нафтовим і газовим компаніям, зокрема «Ґазпромові» і «Роснєфті», але жодної відповіді не отримала, повідомив речник литовського МЗС.
У четвер у столиці Литви другий день триває міжнародна конференція з питань енергетичної безпеки. У ній беруть участь сім Президентів і керівники чи високі представники загалом 20 держав Європи і Середньої Азії; делегацію прислали і США.
Промовці висловлювали занепокоєння тим, що Росія використовує свої величезні енергетичні ресурси для досягнення власних політичних цілей. Вони закликали до диверсифікації постачання енергоносіїв, щоб унезалежнити його від Москви.
«Несправедливі маніпуляції чи зупинки постачання енергоносіїв становлять не меншу загрозу безпеці, ніж воєнні дії», – заявив на конференції віце-прем’єр-міністр Чехії з європейських справ Александр Вондра.
У середу п’ять держав – Україна, Польща, Азербайджан, Грузія і Литва – підписали угоду про добудову українського нафтогону «Одеса – Броди» до Плоцька і Ґданська в Польщі. Цим трубопроводом має постачатися каспійська нафта до Європи в обхід Росії.
Азербайджан висловив готовність постачати цим нафтогоном свою нафту, а представник Казахстану дав знати, що його країна теж може зацікавитися участю в цьому проекті.
Вільнюський аналітик Томас Янєлюнас назвав ці плани «кісткою в горлянці Кремля».
«Росія боїться відкритих розмов і участі в таких конференціях, як ця – вона має за краще двосторонні обговорення», – прокоментував неявку російських представників речник Міністерства закордонних справ Литви Жиґімантас Павільоніс.
У четвер у столиці Литви другий день триває міжнародна конференція з питань енергетичної безпеки. У ній беруть участь сім Президентів і керівники чи високі представники загалом 20 держав Європи і Середньої Азії; делегацію прислали і США.
Промовці висловлювали занепокоєння тим, що Росія використовує свої величезні енергетичні ресурси для досягнення власних політичних цілей. Вони закликали до диверсифікації постачання енергоносіїв, щоб унезалежнити його від Москви.
«Несправедливі маніпуляції чи зупинки постачання енергоносіїв становлять не меншу загрозу безпеці, ніж воєнні дії», – заявив на конференції віце-прем’єр-міністр Чехії з європейських справ Александр Вондра.
У середу п’ять держав – Україна, Польща, Азербайджан, Грузія і Литва – підписали угоду про добудову українського нафтогону «Одеса – Броди» до Плоцька і Ґданська в Польщі. Цим трубопроводом має постачатися каспійська нафта до Європи в обхід Росії.
Азербайджан висловив готовність постачати цим нафтогоном свою нафту, а представник Казахстану дав знати, що його країна теж може зацікавитися участю в цьому проекті.
Вільнюський аналітик Томас Янєлюнас назвав ці плани «кісткою в горлянці Кремля».
«Росія боїться відкритих розмов і участі в таких конференціях, як ця – вона має за краще двосторонні обговорення», – прокоментував неявку російських представників речник Міністерства закордонних справ Литви Жиґімантас Павільоніс.