Тетяна Ярмощук Київ, 10 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Спадкоємність влади. Філософська категорія чи конкретна політична формула? Що мав на увазі Прем’єр-міністр Віктор Янукович, коли говорив про необхідність спадкоємності влади? І чому про це він заговорив саме зараз?
«Ми повинні застосувати таку систему виконавчої влади, яка б працювала незалежно від того, яка буде політична сила при владі. Спадкоємність державних програм, спадкоємність у стосунках із нашими зовнішніми партнерами — це те, що є в політиці усіх розвинутих країн світу».
Чи російській спадкоємний шлях вплинув на українського Прем’єра?
Про спадкоємність Прем’єр заговорив після візиту до Москви, де на спадкоємності, як відомо, знаються непогано. Що означає спадкоємність влади в редакції Віктора Януковича? Представниця Партії регіонів Людмила Кириченко тлумачить слова свого лідера так: в Україні має бути чітко встановлений внутрішній та зовнішній політичний курс, якого повинна дотримуватися кожна нова команда.
«Спадкоємність є в тому, що ми послідовно виконуємо обіцянки, які ми дали всім. Неможливо розцінювати нашу країну, як країну, котра кожен рік міняє свої відносини з Росією, Європою, Америкою. Не можна так, бо у нас виходить на ділі, що як тільки прийде до влади нова політична сила, відразу все змінюється. Я за те, що сказав пан Янукович, бо це, перш за все, стабільність».
Політична стабільність чи добробут Партії регіонів?
Сьогоднішня заява Віктора Януковича пов’язана із можливістю Партії регіонів втратити владу, переконаний політичний експерт Сергій Таран, оскільки бізнес-еліта Партії регіонів зорієнтована лише на перебування при владі. «Для Януковича, який ймовірно уже не буде при владі, критично важливо втратити єдність фракції і команди. Тому для нього дуже важливо наголосити, що ця нова влада, якою вона б не була, в якому форматі вона не була б, вона в принципі буде продовжувати політику, яка була започаткована урядом Януковича, і великих радикальних змін, які б потрясали стабільність і добробут у Партії регіонів не відбудеться».
Головне ж, не плутати спадкоємність влади зі спадкоємництвом. Спадкоємність влади – це головна ознака цивілізованості держави, вважає політолог Кость Бондаренко і зазначає, що до цього варто прагнути. Україні необхідно накреслити програму розвитку по всіх галузях, і без огляду на те, хто при владі, втілювати ці програми в життя протягом найближчих 10, 20, 25 років.
Різниця може бути лише в тактичних підходах, ствреджує аналітик Бондаренко, але програми мають бути одні для всіх. Цього в Україні поки що немає. «Поняття ж спадкоємців притаманне взагалі для монархічної держави насамперед. Ніде в цивілізованому світі ніхто не готує спадкоємців. Росія ж дійсно, маючи всі ознаки республіки, зберегла і традиції імперські, традиції середньовічної передачі влади”.
До речі, про необхідність спадкоємності влади говорив і голова РАО ЄЕС Росії Анатолій Чубайс. В інтерв’ю одній із російських газет він заявив, що завжди був прихильником того, щоб при зміні уряду спадкоємність влади зберігалася. Експерти ж зазначають, що окрім спадкоємності влади для сучасної Росії характерне і поняття спадкоємництва, тобто фактичної передачі влади із рук у руки.