Кирило Булкін Київ, 8 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні в Туркменістані вийшли на волю 9 тисяч в’язнів, амністованих згідно з указом президента Ґурбанґули Бердимухаммедова. Аналітики кажуть: цей крок туркменського лідера покликаний створити йому в очах світової спільноти імідж реформатора й демократа. Однак водночас зазначають, що політв’язнів серед амністованих немає.
Президент Туркменістану Ґурбанґули Бердимухаммедов |
(TASS) |
Амністія відбулася на 27-й день Рамадану, коли за ісламською традицією відзначають «Ніч всемогутності» («Лайлат-аль-Кадр»). Вважається, що цього дня мусульмани всього світу мають просити прощення своїх гріхів. Традицію амністувати в’язнів до цієї дати дотримувався і попередник Бердимухаммедова, тоталітарний президент Туркменістану Сапармурат Ніязов.
Імітація реформ по туркменськи
Сам факт амністії аналітики не вважають ознакою руху нового туркменського керівника до демократії. Утім, він вочевидь намагається створити собі в очах світової спільноти імідж реформатора. Про це свідчить низка його інших дій та заяв, зокрема, про намір сприяти переходу економіки на ринкові рейки.
Президент Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що це радше імітація прагнення реформ, ніж щирі наміри. У Туркменістані мова іде скоріше про очікування змін, ніж про самі зміни, вважає аналітик. «Йдеться про те, щоб зменшити тиск зовнішній та внутрішній на теперішнє керівництво Туркменістану і таким чином забезпечити собі подальше перебування при владі».
У серпні Бердимухаммедов звільнив 11 відомих політв’язнів, зокрема, колишнього Верховного муфтія Насруллу ібн Ібадуллу. Його було ув’язнено 2004 року на 22 роки за звинуваченням у підготовці замаху на тодішнього президента Сапармурата Ніязова. Пізніше, виступаючи в Колумбійському університеті у США, він представив цей крок як свідчення свого демократизму: «Ми цього року до цієї дати, Ночі всемогутності, амністуємо 9 тисяч ув’язнених, Комісія, яку я створив, працює над цим».
Політв’язнів не звільняють
Однак, коли його запитали про долю політв’язнів, зокрема, колишнього міністра закордонних справ Бориса Шихмурадова, який відбуває покарання за звинуваченням у причетності до того самого замаху, що й колишній Верховний муфтій, то президент ухилився від чіткої відповіді.
Син Бориса Шихмурадова, лідер незареєстрованої Республіканської партії Байрам Шихмурадов, плекає надію на позитивні зрушення у долі свого батька. Зокрема, він каже, що звільнення 11 політв’язнів раніше у серпні цього року не було показухою.
«Це не показуха, це цілком реальна справа, перший крок нової влади, який вони зробили до виведення Туркменістану з катастрофічної ситуації з правами людини».
Родичі Бориса Шихмурадова та деяких інших політв’язнів не мали жодних відомостей про них від часу арешту й навіть не знали, чи вони живі.