Російсько-середньоазійський газ і українська коаліціада

           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
Костянтин Кравчук, Віталій Портников (ведучий), Олександр Тодейчук
Гості Свободи: Олександр Тодейчук, екс-голова правління кампанії Укртранснафта, Костянтин Кравчук, економічний оглядач та Роман Купчинський, аналітик Радіо Свобода

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Вітлаій Портников: Зараз я надам слово нашому експерту Роману Купчинському для короткого аналізу того, що відбувається в українсько-російських газових стосунках.

Роман Купчинський: Поїздка Юрія Бойка до Москви, де він погодився виплатити борг в 1 300 мільйонів доларів, це не знати, хто має відплатити: чи Україна, яка відмовляється від боргу, чи комерційна структура, тобто РосУкрЕнерго, і чи Бойко має силу примусити РосУкЕнерго виплатити цей борг Газпромові.

Точніше, це, мабуть, виглядає, що Дмитро Фірташ є та людина, яка заборгувала перед Газпромом. І є різна зараз інформація з джерел з Москви, що Газпром готовий викинути Бойка з РосУкрЕнерго.

То чому Бойко зобов’язує себе, не українську державу, в даному випадку виплатити борг Фірташа? Це основне питання, яке зараз треба проаналізувати і побачити, де воно йде.

Абстрагуючись від політичних моментів, хто буде новим Прем’єр-міністром України і Бойка заява, що дехто хоче РосУкрЕнерго вигнати з цього контракту українсько-російсько-туркменського, то все зводиться, я думаю, до негараздів між дуже сумнівними елементами і в Україні, і в Росії виключно на питаннях грошей. Пане Олександре, якщо перевести цю розмову на корпоративні рейки, може, тоді все стане якось прозоріше?

Олександр Тодійчук: Забезпечення України з одного джерела, через РосУкрЕнерго, в тій структурі, в якій воно є і в якій воно офіційно діє, то це надзвичайно велика небезпека. Про це весь час говорили з часу створення цієї компанії, з часу отримання таких монопольних повноважень чи монопольної ролі з боку цієї компанії.

Але тут є теж багато відповідей. З одного боку, може, вже дійсно РосУкрЕнерго вичерпала свою роль, і є така потреба змінити ціну, були якісь домовленості на базі цієї компанії, треба зараз почати з чистого листка.

З іншого боку, це може бути, я не виключаю навіть певної відплати за те, що були обіцянки певних сил в Україні виграти вибори, контролювати ситуацію, ще щось там вирішити в майбутньому. І сьогодні, коли приходять інші, то ці зобов’язання пропадають. І тут дуже важко дати цю оцінку.

Єдине, що сьогодні всім зрозуміло, що не може держава Україна і, як результат, цілий ряд європейських держав залежати від успішності або неуспішності роботи РосУкрЕнерго.

І друге, повторю все ж, коли є така вже компанія, з такою надзвичайною роллю, з такими надзвичайними повноваженнями, чому її діяльність не відслідковується в державі, чому ніхто не знає, що в ній відбувається, чому створюються такі надзвичайні борги, які є сюрпризами для всіх?

А Ви погоджуєтеся, Костянтине, з такою думкою, що це борг Дмитра Фірташа, а не України?

Костянтин Кравчук: Насправді це, дійсно, дуже цікава ситуація, тому що фактично Газпром контролює сам продаж газу в Україні. Існує компанія, яка називається УкрГазЕнерго. Вона є монопольним продавцем імпортного газу в Україні, продають близько 50-60 мільярдів кубометрів...

Це ця компанія, яка створилася РосУкрЕнерго і Нафтогазом України?

Костянтин Кравчук: Це спільне підприємство РосУкрЕнерго і Нафтогазу України, але там опосередковано Газпром має чверть у цій компанії, і головою спостережної ради УкрГазЕнерго є заступник голови правління Газпрому пан Валерій Голубєв. І в складі спостережної ради цієї компанії є три топ-менеджери Газпрому. І саме ця компанія і продає газ споживачам України.

Лише третина приблизно газу продається через державний Нафтогаз, а решту газу вона продає напряму: або напряму підприємствам, або через трейдерів.

Виходить так, що цей борг, який вона накопичила, це її відповідальність, це борг дочірньої компанії Газпрому перед самим Газпромом.

Ось так це все виглядає, якщо дивитися збоку.

Уряд вчора навіть пообіцяв взяти під контроль вирішення цієї боргової проблеми. Але що він може зробити?

Пане Олександре, те, що так нервово зреагувала Європейська комісія на цю ситуацію, то це означає, що Європа все ж таки знову передбачає можливу кризу в українсько-російських газових стосунках і знову почуває себе у небезпеці?

Олександр Тодійчук: Так, бо вже є, на жаль, поганий досвід. Правда, це завжди було зимою, були такі “новорічні сюрпризи”, коли проблеми підписання – не підписання контрактів між Росією і Україною ставали проблемами європейськими, тобто зривалися режими постачання газу до Європи, потім були такі ж білоруські схожі сценарії, які були пов’язані з газом, потім і з нафтою.

Тому Європа, зважаючи на велику залежність від України, до 70% транзиту газу з Росії в ЄС іде через територію України, вони надзвичайно опікуються тим, щоб у нас було все добре.

Ну і, з іншого боку, я думаю, що якраз одна з таких основних робіт – це реалізація меморандуму, який підписали в грудні 2005 року Україна і ЄС, наші уряди, про інтеграцію нашої енергетики в енергетику ЄС. Там якраз і передбачається прозорість, публічність, гра за правилами ЄС.

Україна взяла на себе дуже багато зобов’язань. І цього року Україна на папері досить вдало звітувала, що в нас практично вже всі ці питання вирішуються.

І цей сюрприз, який виникає, такий негарний сюрприз, він демонструє те, що багато що в нас іде поза контролем суспільства і поза контролем нашого уряду.

Я ще раз наголошую: це дуже турбує Європу і має турбувати Україну. Якщо Україна хоче залишатися головним транзитером російського газу, ми повинні виробити, може, з ЄС правила гри, які нададуть всім учасникам гарантії.

Але, бачите, ЄС зараз фактично нову енергетичну політику намагається вибудувати навколо Росії. Якось ця політика не дуже з Україною узгоджується.

Костянтин Кравчук: Це вже питання до українського уряду, чому вона не узгоджується.

У нас останні роки дуже часто мінялися уряди, мінялися якісь базові установки, але в принципі це не знімає відповідальності з тих людей, які могли б щось зробити.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• Газ зі смаком коаліції? (Газові претензії «Ґазпрому» та колір майбутньої української коаліції) • Єврокомісія закликає Росію і Україну якнайшвидше розв’язати чергову газову проблему • Ґазпром знову шантажує Україну (Огляд міжнародної преси) • ГАЗОВІ ЛЯЛЬКАРІ: Чому Газпром саме зараз “згадав” про газовий борг України? • «Ґазпром»: Україна і Росія домовилися про погашення боргу української сторони за газ до початку наступного місяця • Журналісти про найсвіжіші газові перипетії (ПРЯМИЙ ЕФІР) • Енерговоля! Що обирають українці - дешевий газ чи політичну незалежність? • ДОВІДКА: Програми партій – ціна на енергоносії