Єва Поштар Варшава, 26 вересня 2007 р.:- У вівторок на інтернет - сторінці польського Інституту національної пам''яті можна бачити частину розсекречених архівів колишніх польських спецслужб.
Серед інших, відкрито і матеріали, які стосуються перших осіб у державі: президента, прем''єр-міністра, спікерів нижньої та верхньої палат парламенту, голови та суддів адміністративного та конституційного судів. Чи оприлюднення досі засекреченої інформації колишніх комуністичних спецслужб вплине на передвиборчу кампанію у Польщі? Чи впливові особи, що були на секретному обліку комуністичної безпеки, повинні подати у відставку?
«Не будуть оприлюднені повідомлення про осіб, активних у передвиборчій кампанії, або тих, хто балотується на виборах до польського парламенту.»
Заява керівника польського Інституту національної пам''яті не переконує польського соціолога Мирослава Пенчака.
«Люстраційний процес все-таки оцінюється в політичному вимірі. Тому люди, які часто не мають жодного виправдання своїх тісних стосунків із спецслужбами, тепер закидають, що їх паплюжать політичні противники.»
Чи провідні політики, що співпрацювали з колишніми комуністичними польськими спецслужбами, повинні подати у відставку? На це запитання Радіо Свобода відповідає польський соціолог Мирослав Пенчак.
«В країнах так званої "старої демократії" кожна найменша тінь сумніву щодо біографії провідного політика прямо веде до його само - відставки. Однак зараз у Польщі не конче так діється.»
У вівторок польський Інститут національної пам''яті оприлюднив також список штатних працівників міліції та комуністичних органів безпеки, що займались розправою з польською демократичною опозицією. Польський історик Антоні Дудек називає ці архіви спискoм національної зради та ганьби.
«Ця публікація має в першу чергу символічне значення. Оприлюднені документи на жаль не показують усієї складності польської дійсності 70-тих та 80-тих років. Треба чекати, що на цю тему ще будуть детальні публікації та аналізи. На мою думку, лише тоді, коли вони вийдуть друком, можна буде чинити суд над першими особами у державі.»
Пан Дудек навiв приклад віце-прем’єра, міністра фінансів Зити Гільовської, яку майже рік тому було звільнено з посади, коли виникли підозри щодо її співробітництва з комуністичними спецслужбами. Пізніше, коли суд відхилив ці звинувачення, польський прем''єр-міністр Ярослав Качинський повернув її на колишню посаду. В оприлюднених польським Інститутом національної пам''яті архівах можна прочитати, що колишня комуністична безпека у 1980 році взяла на приціл нинішнього польського президента Леха Качинського. Під час воєнного стану у 1982 році Лех Качинський, як політв''язень, близько року відбувaв покарання у тюрмі.