Останнього Головного командира УПА Василя Кука поховали учора на Львівщині

Генерал-хорунжий УПА помер 9 вересня на 95-му році життя.


У вівторок у першій половині дня церемонія прощання відбулася у Львові. Вервиця людей тягнулась до Святоюрського собору, щоб віддати останню шану легендарному героєві, який майже 25 років свого життя присвятив збройній боротьбі за свою батьківщину – проти польських, німецьких і радянських окупантів.

Василь Кук керував УПА у 1950–1954 роках. Після загибелі Романа Шухевича у 1950 він очолив також ОУН та Українську Головну Визвольну Раду (УГВР).

Незважаючи на похилий вік, Василь Кук брав активну участь у діяльності Всеукраїнського братства ОУН-УПА, був головою наукової референтури братства.

Поховали Василя Кука у центрі селища Красне, на Львівщині, звідки він родом. Останній головний командир УПА заповів поховати його у рідному селі.

У понеділок прощання з покійним провели в Києві в Будинку вчителя.

Генерал-хорунжий УПА помер 9 вересня на 95-му році життя.

Президент Віктор Ющенко висловив співчуття у зв’язку зі смертю Василя Кука.

«До останнього подиху він був у лавах борців за українську ідею, будучи сам її живим втіленням», – написав голова держави в листі-співчутті до рідних, близьких та соратників видатного діяча.

«Його життєвий шлях завжди буде прикладом самовідданої боротьби за волю і державність України, символом перемоги над двома тоталітарними режимами минулого століття. Вірний син України, Василь Кук назавжди залишиться в нашій пам’яті непогасним образом вірності народу та безкорисливого служіння нашій державі», – мовиться в листі Президента.

А Прем’єр-міністр Віктор Янукович визнав історичну роль останнього головнокомандувача УПА Василя Кука, але заявив, що на ідеології УПА «не можна виховувати майбутні покоління».

«Враховуючи, що ця людина увійшла в історію України і, безперечно, користується пошаною в певної частини суспільства Західної України, як то кажуть, він прожив яскраве життя, і з цим можна погодитися», – сказав Янукович на прес-конференції.

Він висловив думку, що історичне значення діяльності Української повстанської армії в роки Другої світової війни є «спірним питанням».

«Сьогодні можна сказати, що історію переписувати не можна. Історія вже дала оцінку цим подіям і, безперечно, не можна виховувати майбутні покоління на цій ідеології. Ця ідеологія також не може бути ідеологією країни», – заявив прем’єр.

******** БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Василь Кук (псевдо – Леміш, Юрко, Медвідь, полковник Коваль) народився 11 січня 1913 року в селі Красному на Львівщині.


Із 1929 року – член Української Військової Організації.

Із 1933 року, навчаючись на юридичному факультеті Люблінського університету, стає зв’язковим Крайової екзекутиви. З 1933 по 1936 рік Василь Кук відбуває перший арешт, а потім ув’язнення. З травня 1937 року перейшов на нелегальне становище.

30 червня 1941 року він брав участь у проголошенні Акта про відродження Української держави у Львові, очолив спеціальну похідну групу, яка мала завдання здійснити таку ж акцію в Києві. Заарештований нацистами під Києвом. Утік, продовжив підпільну роботу, очоливши у Дніпропетровську Провід ОУН.

Кук вперше запровадив в практику ОУН випуск листівок російською мовою. Архівні документи свідчать про те, що Василеві Куку вдалося залучити до підпілля етнічно неукраїнських представників російськомовного населення. Василь Кук обстоював реформування ідеології ОУН від «донцовської» правої до ліволіберальної. У виданій у 1950 році за керівництва Кука підпільній брошурі «Хто такі бандерівці та що вони хочуть» прослідковувалися навіть соціал-демократичні ідеї.

Із 1944 року Василь Кук повертається в Галичину, стає одним із найближчих соратників Романа Шухевича, згодом його заступником. Після смерті останнього в березні 1950 р. перебирає на себе обов’язки керівника УПА.

Захоплений у полон 1954 р. Василь Кук шість років перебував в ув’язненні, звідки був звільнений у часи хрущовської «відлиги». З 1960 року працював у Центральному державному історичному архіві в Києві, в Інституті історії АН УРСР. Після написання праці «Марксизм-ленінізм про українське національне питання» був звільнений з роботи із забороною працювати в школах та наукових установах.

Після проголошення незалежності України Василь Кук очолив науковий напрям роботи Всеукраїнського братства ОУН-УПА і вже не брав активної участі у політичному житті країни. Однак до кінця життя він продовжував брати участь у громадському житті.

Матеріали до теми:

• Василя Кука поховали у центрі рідного села на Львівщині • Пам’яті Василя Кука • Головний командир УПА Василь Кук – перед мікрофоном Свободи Фотогалерея "УПА - 64 роки":