Київ, 10 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У ніч із 8 на 9 вересня на 95 році життя помер Василь Кук. Генерал-хорунжий, Головний Командир Української Повстанської Армії у 1950-1954 роках, він до останніх днів життя зберігав світлий розум та суспільну активність. На 94-річчя генерала на Радіо Свобода вийшла півгодинна програма за його участю і сьогодні, віддаючи данину пам’яті командирові УПА, маємо змогу долучити до рядків біографії його власні свідчення.
Василь Кук народився 11 січня 1913 року в селі Красному на Львівщині. Його світогляд українця-патріота, борця почав формуватися ще з дитинства під впливом «Пласту».
Василь Кук: «Пласт зачав мене вчити ума-розуму: якщо ти хочеш щось здобути, ти мусиш мати сильну волю. Тоді ми читали такі речі, як Кіплінг, як Джек Лондон – отакі англійські переклади, де якраз показували отих людей сильної волі. І ми звідти набиралися нового характеру: що ти здобудеш собі сам, то будеш знати».
Василь Кук зрозумів, що головним здобутком в його житті має стати вільна Україна. З 1929 року він – член УВО, з 1930 – член проводу ОУН в Золочівському повіті.
«Вся ідеологія націоналізму вкладається в Шевченка»
1933 року вступив до католицького університету в Любліні, але був заарештований за антипольські акції. Два роки, проведені у в’язниці, використав для агітації серед українських в’язнів.
Василь Кук: «Основним підручником для вишколу був “Кобзар” Шевченка. Не Донцов, не щось інше, а “Кобзар” Шевченка! “Борітеся, поборете – вам Бог помагає!” Як тоді переконався, вся ідеологія націоналізму, вона вся вкладається в Шевченка. На підставі одного Шевченка ви можете все те розкрити, всю цю національно-визвольну боротьбу».
Від 1937 Василь Кук 17 років перебував на нелегальному становищі. Від 1947 був заступником на всіх посадах провідника ОУН Романа Шухевича, а після його смерті 1950 року очолив український національно-визвольний рух. Заарештований у травні 1954-го. Відбув 6 років в ув’язненні, був звільнений у часи хрущовської «відлиги».
«Творчий елемент у всьому – то є любов»
До кінця життя Василь Кук зберігав суспільну активність, уважно стежив за політичними подіями, зокрема й за допомогою Інтернету. У своїх інтерв’ю часто підкреслював: рушійною силою життя й боротьби є любов – до ближніх, до Батьківщини, до свого народу.
Василь Кук: «Творчий елемент у всьому – то є любов. То, що робите, мусите любити, до тих людей, що відноситеся, мусите любити, і до своїх дітей – тоді вам дуже гарно буде згадуватися ваше минуле».
Прощання з Василем Куком відбудеться сьогодні з 12 до 16 години у Будинку вчителя, а поховають його у рідному селі Красному на Львівщині.
Матеріали до теми:
У ніч на неділю помер Василь Кук – Головний Командир Української Повстанської Армії у 1950-1954 роках Головний командир УПА Василь Кук – перед мікрофоном Свободи Фотогалерея "УПА - 64 роки":
Василь Кук: «Пласт зачав мене вчити ума-розуму: якщо ти хочеш щось здобути, ти мусиш мати сильну волю. Тоді ми читали такі речі, як Кіплінг, як Джек Лондон – отакі англійські переклади, де якраз показували отих людей сильної волі. І ми звідти набиралися нового характеру: що ти здобудеш собі сам, то будеш знати».
Василь Кук зрозумів, що головним здобутком в його житті має стати вільна Україна. З 1929 року він – член УВО, з 1930 – член проводу ОУН в Золочівському повіті.
«Вся ідеологія націоналізму вкладається в Шевченка»
1933 року вступив до католицького університету в Любліні, але був заарештований за антипольські акції. Два роки, проведені у в’язниці, використав для агітації серед українських в’язнів.
Василь Кук: «Основним підручником для вишколу був “Кобзар” Шевченка. Не Донцов, не щось інше, а “Кобзар” Шевченка! “Борітеся, поборете – вам Бог помагає!” Як тоді переконався, вся ідеологія націоналізму, вона вся вкладається в Шевченка. На підставі одного Шевченка ви можете все те розкрити, всю цю національно-визвольну боротьбу».
Від 1937 Василь Кук 17 років перебував на нелегальному становищі. Від 1947 був заступником на всіх посадах провідника ОУН Романа Шухевича, а після його смерті 1950 року очолив український національно-визвольний рух. Заарештований у травні 1954-го. Відбув 6 років в ув’язненні, був звільнений у часи хрущовської «відлиги».
«Творчий елемент у всьому – то є любов»
До кінця життя Василь Кук зберігав суспільну активність, уважно стежив за політичними подіями, зокрема й за допомогою Інтернету. У своїх інтерв’ю часто підкреслював: рушійною силою життя й боротьби є любов – до ближніх, до Батьківщини, до свого народу.
Василь Кук: «Творчий елемент у всьому – то є любов. То, що робите, мусите любити, до тих людей, що відноситеся, мусите любити, і до своїх дітей – тоді вам дуже гарно буде згадуватися ваше минуле».
Прощання з Василем Куком відбудеться сьогодні з 12 до 16 години у Будинку вчителя, а поховають його у рідному селі Красному на Львівщині.
Матеріали до теми:
У ніч на неділю помер Василь Кук – Головний Командир Української Повстанської Армії у 1950-1954 роках Головний командир УПА Василь Кук – перед мікрофоном Свободи Фотогалерея "УПА - 64 роки":