У ніч на неділю помер Василь Кук – Головний Командир Української Повстанської Армії у 1950-1954 роках

Василь Кук перейняв командування УПА після загибелі Романа Шухевича у 1950 році. Він також очолив ОУН та Українську Головну Визвольну Раду (УГВР).

У січні генерал-хорунжому УПА мало б виповнитися 95 років.

Як повідомили у прес-службі Братства ОУН-УПА, прощання з покійним відбудеться 10 вересня з 12 до 17 години у Будинку вчителя (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

А поховають Василя Кука 11 вересня в його рідному селі Красне Буського району Львівської області, як заповідав покійний

******** БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Василь Кук (псевдо – Леміш, Юрко, Медвідь, полковник Коваль) народився 11 січня 1913 року в селі Красному на Львівщині.

Із 1929 року – член Української Військової Організації.

Із 1933 року, навчаючись на юридичному факультеті Люблінського університету, стає зв’язковим Крайової екзекутиви. З 1933 по 1936 рік Василь Кук відбуває перший арешт, а потім ув’язнення. З травня 1937 року перейшов на нелегальне становище.

30 червня 1941 року брав участь у проголошенні Акта про відродження Української держави у Львові, очолив спеціальну похідну групу, яка мала завдання здійснити таку ж акцію в Києві. Заарештований нацистами під Києвом. Утік, продовжив підпільну роботу, очоливши у Дніпропетровську Провід ОУН.

Кук вперше запровадив в практику ОУН випуск листівок російською мовою. Архівні документи свідчать про те, що Василеві Куку вдалося залучити до підпілля етнічно неукраїнське представників російськомовне населення. Василь Кук обстоював реформування ідеології ОУН від «донцовської» правої до ліволіберальної. У виданій у 1950 році за керівництва В.Кука підпільній брошурі «Хто такі бандерівці та що вони хочуть» прослідковувалися навіть соціал-демократичні ідеї.

У 1944 році Василь Кук повертається в Галичину, стає одним із найближчих соратників Романа Шухевича, згодом його заступником. Після смерті останнього в березні 1950 р. перебирає на себе обов’язки керівника УПА.

Захоплений у полон 1954 р. Василь Кук 6 років перебував в ув’язненні, звідки був звільнений у часи хрущовської «відлиги». З 1960 року працював у Центральному державному історичному архіві в Києві, в Інституті історії АН УРСР. Після написання праці «Марксизм-ленінізм про українське національне питання» був звільнений з роботи із забороною працювати в школах та наукових установах.

Після проголошення Незалежності України Василь Кук очолив науковий напрям роботи Всеукраїнського Братства ОУН-УПА і вже не брав активної участі у політичному житті країни. Однак, до кінця життя продовжував брати участь у громадському житті.

Матеріали до теми:

• Головний командир УПА Василь Кук – перед мікрофоном Свободи Фотогалерея "УПА - 64 роки":