Віталій Пономарьов Київ, 27 серпня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Цього дня 151 рік тому народився Іван Франко. Ми звикли бачити в ньому насамперед поета, а він був ще і доктором філософії, науковцем, політиком, публіцистом, драматургом, перекладачем, видавцем і взагалі першим українцем, який заробляв собі на життя самою лише літературною працею.
Іван Франко народився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичах неподалік Дрогобича. Навчався у початковій школі в Ясениці Сільній, у василіянській школі та у гімназії в Дрогобичі, в університетах Львова, Чернівців та Відня. Він писав українською, німецькою та польською мовами і перекладав із чотирнадцяти мов. Франко написав близько чотирьох тисяч художніх та наукових творів, однак уславився насамперед як поет.
«Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! Глибокі рани серця як чудово Вигоює – якби ти знав оце! Ти, певно б, поуз болю і розпуки, Заціпивши уста, безмовно не минав, Ти сіяв би слова потіхи і принуки, Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки, – Якби ти знав!».
Гімназистом Франко був близький до москвофільства, студентом захопився соціалізмом, а сорока трьох років став критиком марксизму і прихильником незалежності України. Двадцяти одного року він був уперше заарештований і провів 9 місяців у в’язниці. Через 3 роки за підбурення селян проти влади поет був удруге заарештований і ув’язнений на 3 місяці.
Франко став співзасновником Русько-української радикальної партії та Національно-демократичної партії. Він тричі безуспішно балотувався до австрійського парламенту та Галицького сейму, а під час однієї з виборчих кампаній пережив замах на своє життя.
Іван Франко помер 28 травня 1916 року у Львові. Його вірш «Не пора», який композитор Денис Січинський поклав на музику, українці Галичини та діаспори співали як національний гімн.
«Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! Глибокі рани серця як чудово Вигоює – якби ти знав оце! Ти, певно б, поуз болю і розпуки, Заціпивши уста, безмовно не минав, Ти сіяв би слова потіхи і принуки, Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки, – Якби ти знав!».
Гімназистом Франко був близький до москвофільства, студентом захопився соціалізмом, а сорока трьох років став критиком марксизму і прихильником незалежності України. Двадцяти одного року він був уперше заарештований і провів 9 місяців у в’язниці. Через 3 роки за підбурення селян проти влади поет був удруге заарештований і ув’язнений на 3 місяці.
Франко став співзасновником Русько-української радикальної партії та Національно-демократичної партії. Він тричі безуспішно балотувався до австрійського парламенту та Галицького сейму, а під час однієї з виборчих кампаній пережив замах на своє життя.
Іван Франко помер 28 травня 1916 року у Львові. Його вірш «Не пора», який композитор Денис Січинський поклав на музику, українці Галичини та діаспори співали як національний гімн.