Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Віктор Ющенко заявив сьогодні: «Мене засмучує те, що виборча кампанія ведеться або на спекуляціях, або на протистоянні когось із кимось. Думаю, що це рудименти старої політики. Тут дуже багато нафталіну і його запаху... Ми повинні змагатися у програмах, в ідеях".
Президент не уточнив, звідки пахне нафталіном. Може, хтось з вас, панове, знає? Яку політичну силу або окремих політиків міг мати на увазі пан Ющенко, пане Забарський?
Владислав Забарський: Я вважаю, що пан Ющенко міг мати на увазі будь-яку політичну силу. Це треба спитати у пана Ющенка.
Я вважаю, що на сьогоднішній день, підсумовуючи, ми можемо сказати, що виборча кампанія йде, хоч і з деяким скрипом, але вона рухається.
Пане Забарський, а де найбільше “скрипить”?
Владислав Забарський: Найбільш скрипить все ж таки у так званої опозиції. Це на мій погляд.
А чому “так звана”? Ви вважаєте, що “так звана”?
Владислав Забарський: Так, я вважаю, що так звана, тому що на сьогоднішній день БЮТ має дуже великий вплив на судову гілку влади. Ми це бачимо по деяких судових рішеннях, пов’язаних із виборчою кампанією, які не підлягають взагалі ні оцінці, ні критиці. “НУ” має своїх губернаторів і виконавчу владу на місцях, і взагалі Президента з його Секретаріатом...
Хіба можна казати, що це є опозиція в повному розумінні цього слова?
Тобто, Ви вважаєте, що саме в цих місцях, де Ви назвали, і найбільше “скрипить”, а чи ще десь “скрипить”?
Владислав Забарський: Я вважаю, що саме так.
Анатолій Семинога: Звичайно, що є. Я хочу погодитися повністю з Президентом. Я переконаний, що пан Президент мав на увазі сьогодні саме антикризову коаліцію, більшість, яка була у ВР, і основа цієї більшості – це Партія регіонів, тому що відчувається в цієї політичної сили дійсно криза жанру, нічого нового ця політична сила не придумала, як іти на вибори зі старими гаслами про російську мову, про НАТО і таке інше.
І ще одне ноу-хау, яке сьогодні впроваджене, це намагання довести до абсурду ті ініціативи, з якими виступають інші політичні сили. Ми бачили, були свідками того, як намагаються сьогодні довести до абсурду ідеї про зняття депутатської недоторканності, розуміючи, що Партії регіонів це не на руку, як намагаються сьогодні довести до абсурду дійсно соціальні програми, які впроваджувалися сьогоднішньою опозицією або помаранчевими урядами.
Тобто, те, що сьогодні цікавить людей, те, що сьогодні громадяни наші підтримують, то ця політична сила намагається звести нанівець такими своїми ініціативами, як гуртожиток для народних депутатів десь на лівому березі або ініціативи при народженні дитини, там величезні суми.
Пане Семинога, а що, в гуртожитку пожити народному депутатові...
Анатолій Семинога: Та немає питань. Я уявляю, як Янукович буде жити в гуртожитку на лівому березі! Можете собі представити таку картину?
Якщо Партія регіонів сьогодні готова до таких дійсно кроків, то ми, опозиція, завжди радо підтримаємо.
А 1 200 гривень на місяць Вам особисто, пане Семинога, вистачить?
Анатолій Семинога: Підтримаємо цю ініціативу. Вистачить, якщо буде потрібно.
Вибачте, ми в опозиції працювали і готові працювати ще багато-багато років, незалежно від того, яка буде у нас зарплата.
Але ж ідея сама про зняття депутатської недоторканності – це як перший крок до подолання тієї корупції, яка сьогодні є в державі, яка сьогодні дійсно має місце, вона величезна.
А скажіть, будь ласка, крім нафталіну, що ще є? Є якісь сюрпризи, несподіванки, яких ні Ви, ні Ваші друзі, колеги не очікували?
Микола Поровський: Як лідер Республіканської християнської партії, політичної сили, яка заснована політв’язнями, тими, кого називали “совістю українського народу” (Михайло Горинь, світлої пам’яті, Микола Руденко), то я вважаю, що я маю право дати політичну оцінку тим політичним партіям, які сьогодні при владі і від списків яких тхне справді нафталіном. Найбільше, я вважаю, напевне, від списків тієї політичної сили, котра обіцяла “покращення життя вже сьогодні”. Подивіться списки, вони найменше змінилися в Партії регіонів.
З іншого боку, суспільство делегувало свої повноваження і віддало найбільші надії політикам помаранчевого табору, які у ВР п’ятого скликання мали в своїх руках більшість, які, на жаль, не реалізували надій наших виборців, українського народу зробити ефективну більшість і зробити той український прорив, реалізувати українську національну ідею, якої прагне український народ.
Я мав велике щастя голосувати за Акт державної незалежності України в першому скликанні, і мені не байдуже, що зробили з нашою країною, з моєю державою ці люди, які зараз зосередили в своїх руках найбільшу повноту влади, найперше – це політична сила Регіони.
Ви ж подивіться, до чого вони довели. Всього 35% населення України з довірою ставляться до влади, а 60% населення вважають, що влада веде країну не туди! І це на 16-му році незалежності.
Але там не мовиться, до якої конкретно влади. А влада у нас – це не тільки уряд і...
Ну, це таке.
Але Ви не відповіли на моє запитання, чи були в оці перші 20 днів передвиборчої кампанії сюрпризи, про які б Вам хотілося щось сказати?
Микола Поровський: Найбільшим сюрпризом, я вважаю, є те, що сьогодні ЦВК зареєструвала виборчий блок НДП, республіканської християнської і ДПУ, Блок Людмили Супрун в “Український регіональний актив”.
А що ж Віктор Ющенко, адже Ви ж завжди були за списками Віктора Ющенка? Чого ж це втекли від нього? Це що, така зрада, може, чи що?
Микола Поровський: Як для політичної сили (ще раз кажу), заснованої політв’язнями, для мене було неприпустимо бути під керівництвом колишнього соціаліста...
Вас Ющенко, “НУ” не хотіли брати до себе?
Микола Поровський: За правдиву радикальну позицію, скажімо...
Зрозуміло. Не хотіли...
Микола Поровський: ...Республіканська християнська партія не була бажаною учасницею. А торгуватися? Ми були прибічниками створення “Правиці”, однією із п’яти партій, яка підписала декларацію про створення національно-патріотичного блоку. Але, на жаль, лідери цинічно сторгувалися з “НУ” за місця в списку.