ГЛАС НАРОДУ:
/images/photo/question_50.jpg Природні катаклізми: невдалий рік чи наслідки людської безвідповідальності?
/images/photo/SL_30.07.2007_1.jpg Максим, студент: - Звичайно, людина винна, і вже пізно щось міняти. Гроші - це сила...
/images/photo/SL_30.07.2007_2.jpg Оксана менеджер по маркетингу: - Це наслідок людської діяльності. зараз більше уваги приділяється будуванню заводів, і не звертається увага на те, як це буде впливати на середовище. Просто люди заробляють гроші.
/images/photo/SL_30.07.2007_3.jpg Андрій, системний адміністратор: - Навіть не знаю, мабуть, наслідок людської діяльності. Це і глобальне потепління, і безліч заводів. Може трохи пізніше, коли люди порозумнішають, щось зміниться, а зараз ні.
Таня, школярка: - Не можна сказати, що люди тут взагалі ні при чому, по більшій мірі, причина - людська діяльність. У нас такий народ, що їм краще все собі, і вони не дивляться на навколишнє середовище, не думають про те, що буде, якщо природу знищувати.
/images/photo/SL_30.07.2007_5.jpg Антон, поліграфіст: - І людина напартачила, і природа обізлилася. Зараз вже людський фактор не зменшити, він тільки буде розвиватися.
Марічка Набока, Сашко Лащенко
/images/photo/Oxfoprd_water_220.jpg
Повінь у Оксфорді
(AFP)
Цей рік видався екологічно важким.
Дуже тепла зима, як в Україні, так і в Європі. Сніг в Африці, там, де його майже не буває. Надзвичайно сильний буревій у Європі. В Англії і досі ліквідують наслідки нещодавньої повені... Не оминули екологічні неприємності й Україну. З початку літа посуха, за відсутності дощів страждають врожаї різних культур. У багатьох областях терміново пересівали зернові (загалом, кожен п’ятнадцятий гектар по Україні).
А 22—23 липня Волинню пройшовся буревій.
Невдалий рік чи наслідки людської безвідповідальності?
Людина шкодить довкіллю, і більшість катаклізмів – наслідок саме її діяльності. У цьому переконує кліматолог Ірина Ставчук. Виявляється, саме цей рік за кількістю і непередбачуваністю катаклізмів виявився найбільш неприємним. Зміни клімату, спричинені діяльністю людини, стають абсолютно непередбачуваними. Вони збільшують кількість аномальних природних явищ та стихійних лих.
Натомість інший експерт Микола Дмитренко стверджує, що людський фактор на клімат впливає мало, а кліматичні зміни не є аж такими суттєвими.
Протилежну думку має історик, метео-дослідник Вазіра Мартазінова. Вона стверджує, що значні зміни клімату почалися не сьогодні і не вчора, а майже століття тому:
“Глобальне потепління почалося точно з 1911 року. Тоді протягом 30 років температура піднімалася — ось був перший етап глобального потепління.”
Отже, думки експертів щодо цього питання розбіглися. Але ж ніхто не буде сперечатися з тим, що людина на Землі вже наробила чимало лиха.
“Ставлення до довкілля? Мені все одно...”
Чи можна вплинути на людей, щоб вони замислилися над охороною природного середовища?
Костянтин Родик, редактор журналу “Книжник-Review” впевнений, що так. І можна це зробити мовою мистецтва, зокрема літератури. Такі книжки, як “Зграя” німецького письменника Франка Шетцінга, мають не лише розголос у суспільстві. Завдяки саме цій книжці (а в ній, зокрема розповідається про те, яка катастрофа може статися з шельфом у нафтоносних районах) була проведена інспекція нафтових платформ.
Кому залишаємо дірку від бублика?
Озонову дірку вперше виявили у 1985 році у Південній півкулі, над Антарктидою. Діаметр — понад тисячу кілометрів. І от уже понад двадцять років триває дискусія вчених:у чому причина? Винні люди чи це природний процес? Остаточної відповіді немає досі. Але в іншому науковці погоджуються: ослаблення озонового шару підсилює потік сонячної радіації на Землю і викликає у людей зростання числа ракових захворювань шкіри. Людство вжило спільних заходів, і озоновий шар відновлюється. Але повного затягування озонової дірки чекати нескоро, каже еколог Іван Парнікоза:
“Головна шкода озоновому шару – це фріонові гази, які використовуються у виробництві холодильників і запуски космічних атолів. Відповідно, поки ця діяльність не припиняється, озоновий шар зазнає руйнівних впливів.”
За розрахунками британських вчених, якщо навіть вдасться втілити всі угоди щодо відновлення озонового шару, затягування озонової дірки відбудеться не раніше, ніж через півстоліття.
На думку кліматолога Ірини Ставчук, зміни на краще можливі. Варто лише згадати приказку про гілку, на якій сидиш:
“Якщо ми не змінимо свій стиль життя, якщо не зменшимо викиди парникових газів, то самі ж поставимо під загрозу нормальне життя майбутніх поколінь. Потрібно розробляти і впроваджувати відновлювані джерела енергії - це енергії вітру, сонця і біомаси.”
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Матеріали до теми:
Литовський спортсмен пливе через Балтійське море, щоб привернути увагу громадськості до захисту екології Відповідь ЄС на зміни климату «Саме найбідніші з найбідніших — це ті, хто потерпатиме від кліматичних змін найбільше» Як лікувати планету від хвороби під назвою потепління? Ґор закликає конгресменів до подолання кліматичної кризи Італія та Іспанія — найбільші жертви глобального потепління Нищення лісів у Новій Україні. Чому ліси вирубуються і чим це загрожує? Дерева допоможуть людству боротися зі змінами в кліматі Північно-Західній Європі загрожує різке похолодання
Людина шкодить довкіллю, і більшість катаклізмів – наслідок саме її діяльності. У цьому переконує кліматолог Ірина Ставчук. Виявляється, саме цей рік за кількістю і непередбачуваністю катаклізмів виявився найбільш неприємним. Зміни клімату, спричинені діяльністю людини, стають абсолютно непередбачуваними. Вони збільшують кількість аномальних природних явищ та стихійних лих.
Натомість інший експерт Микола Дмитренко стверджує, що людський фактор на клімат впливає мало, а кліматичні зміни не є аж такими суттєвими.
Протилежну думку має історик, метео-дослідник Вазіра Мартазінова. Вона стверджує, що значні зміни клімату почалися не сьогодні і не вчора, а майже століття тому:
“Глобальне потепління почалося точно з 1911 року. Тоді протягом 30 років температура піднімалася — ось був перший етап глобального потепління.”
Отже, думки експертів щодо цього питання розбіглися. Але ж ніхто не буде сперечатися з тим, що людина на Землі вже наробила чимало лиха.
“Ставлення до довкілля? Мені все одно...”
Чи можна вплинути на людей, щоб вони замислилися над охороною природного середовища?
Костянтин Родик, редактор журналу “Книжник-Review”: - Зараз з’явився термін “інсайдерська література”. Вона виносить на поверхню інформацію, яка не потрапляє до ЗМІ. Адже навіть на Заході писати про техногенні катастрофи – означає вступати в конфлікт з потужними концернами і потужними грошима.
Кому залишаємо дірку від бублика?
Озонову дірку вперше виявили у 1985 році у Південній півкулі, над Антарктидою. Діаметр — понад тисячу кілометрів. І от уже понад двадцять років триває дискусія вчених:у чому причина? Винні люди чи це природний процес? Остаточної відповіді немає досі. Але в іншому науковці погоджуються: ослаблення озонового шару підсилює потік сонячної радіації на Землю і викликає у людей зростання числа ракових захворювань шкіри. Людство вжило спільних заходів, і озоновий шар відновлюється. Але повного затягування озонової дірки чекати нескоро, каже еколог Іван Парнікоза:
“Головна шкода озоновому шару – це фріонові гази, які використовуються у виробництві холодильників і запуски космічних атолів. Відповідно, поки ця діяльність не припиняється, озоновий шар зазнає руйнівних впливів.”
За розрахунками британських вчених, якщо навіть вдасться втілити всі угоди щодо відновлення озонового шару, затягування озонової дірки відбудеться не раніше, ніж через півстоліття.
На думку кліматолога Ірини Ставчук, зміни на краще можливі. Варто лише згадати приказку про гілку, на якій сидиш:
“Якщо ми не змінимо свій стиль життя, якщо не зменшимо викиди парникових газів, то самі ж поставимо під загрозу нормальне життя майбутніх поколінь. Потрібно розробляти і впроваджувати відновлювані джерела енергії - це енергії вітру, сонця і біомаси.”
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Матеріали до теми:
Литовський спортсмен пливе через Балтійське море, щоб привернути увагу громадськості до захисту екології Відповідь ЄС на зміни климату «Саме найбідніші з найбідніших — це ті, хто потерпатиме від кліматичних змін найбільше» Як лікувати планету від хвороби під назвою потепління? Ґор закликає конгресменів до подолання кліматичної кризи Італія та Іспанія — найбільші жертви глобального потепління Нищення лісів у Новій Україні. Чому ліси вирубуються і чим це загрожує? Дерева допоможуть людству боротися зі змінами в кліматі Північно-Західній Європі загрожує різке похолодання