Юрій Дулерайн Нью-Йорк, 6 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – В американському Сенаті, верхній палаті Конгресу, відновилося після тижневої перерви обговорення законопроекту про імміграцію, що його запропонував Білий дім з метою врегулювати нестримний потік нелегальних іммігрантів. За підрахунками адміністрації президента Джорджа Буша, в Америці нині мешкає до 12 мільйонів нелегальних іммігрантів, серед яких, до речі, є й певний відсоток громадян України.
Законопроект викликав гострі суперечки в Сенаті, зокрема ті статті, які передбачають запровадження стобальної системи, за якою мають оцінювати користь від потенційного іммігранта для економіки країни.
Насамперед треба сказати, що новий законопроект надасть можливість отримати легальний статус більшості “нелегалів”. А от щодо потенційних іммігрантів віком від 25 до 39 років, то законопроект передбачає систему оцінки кожного з огляду на освіту, професійну підготовку, знання англійської мови, родинні зв’язки.
Прихильники, здебільшого республіканці, однопартійці президента Буша, вважають цю пропозицію першою за всю історію Сполучених Штатів систематичною спробою всебічної оцінки бажаючих отримати “зелену картку” постійного резидента і згодом стати американськими громадянами. Вони вважають, що нова система допоможе Америці успішніше конкурувати з іншими країнами за умов глобальної економіки, притягаючи найбільш підготованих, освічених і здібних. Крім того, ця система, кажуть вони, допоможе відфільтровувати людей з темним минулим.
Сенатор Роберт Менендес: “Якби ця стобальна система існувала раніше, мої батьки ніколи б не змогли приїхати до цієї країни”.
Ліндзі Грем, республіканець, сенатор від Південної Кароліни, каже: “Америці потрібна така імміграційна система, яка допоможе притягати найрозумніших світу цього. Нова система робитиме це краще від нинішньої”. Але критики, переважно законодавці-демократи, стверджують, що критерії освіти й професійної належності несправедливі, бо надають перевагу громадянам більш розвинених країн, тож, мовляв, закон сприятиме закріпленню класової нерівності.
Наприклад, Єкатерина Атанасова, інженер з Болгарії, що живе у штаті Мейн, хоче привезти до Америки свого чоловіка. За критеріями нового законопроекту, він отримає 74 бали – високий показник, бо він за фахом теж інженер, має магістерський диплом і добре володіє англійською. Крім того, родинний зв’язок додає 10 балів. Система розрахована на користь професіоналів з вищою освітою у таких ділянках як наука, технологія, інженерний фах, математика, як також у тридцятьох позиціях професій так званого “високого попиту” – хатній догляд хворих і харчова промисловість.
А от Гермініа Лікона Сандовал, прибиральниця з Гондурасу, навряд чи зможе привезти свого 30-річного сина, бо той працює шофером, на має навіть середньої освіти і майже не говорить англійською. Зі ста балів він отримає лише 15.
Сенатор Роберт Менендес, демократ від штату Нью-Джерсі, каже: “Якби ця стобальна система існувала раніше, мої батьки ніколи б не змогли приїхати до цієї країни. Мій батько за фахом - тесля, а мати працювала швачкою”. Ненсі Пелосі, демократ, спікер Палати Представників, висловила “серйозні заперечення” щодо пропонованої системи балів.
Насамперед треба сказати, що новий законопроект надасть можливість отримати легальний статус більшості “нелегалів”. А от щодо потенційних іммігрантів віком від 25 до 39 років, то законопроект передбачає систему оцінки кожного з огляду на освіту, професійну підготовку, знання англійської мови, родинні зв’язки.
Прихильники, здебільшого республіканці, однопартійці президента Буша, вважають цю пропозицію першою за всю історію Сполучених Штатів систематичною спробою всебічної оцінки бажаючих отримати “зелену картку” постійного резидента і згодом стати американськими громадянами. Вони вважають, що нова система допоможе Америці успішніше конкурувати з іншими країнами за умов глобальної економіки, притягаючи найбільш підготованих, освічених і здібних. Крім того, ця система, кажуть вони, допоможе відфільтровувати людей з темним минулим.
Сенатор Роберт Менендес: “Якби ця стобальна система існувала раніше, мої батьки ніколи б не змогли приїхати до цієї країни”.
Ліндзі Грем, республіканець, сенатор від Південної Кароліни, каже: “Америці потрібна така імміграційна система, яка допоможе притягати найрозумніших світу цього. Нова система робитиме це краще від нинішньої”. Але критики, переважно законодавці-демократи, стверджують, що критерії освіти й професійної належності несправедливі, бо надають перевагу громадянам більш розвинених країн, тож, мовляв, закон сприятиме закріпленню класової нерівності.
Наприклад, Єкатерина Атанасова, інженер з Болгарії, що живе у штаті Мейн, хоче привезти до Америки свого чоловіка. За критеріями нового законопроекту, він отримає 74 бали – високий показник, бо він за фахом теж інженер, має магістерський диплом і добре володіє англійською. Крім того, родинний зв’язок додає 10 балів. Система розрахована на користь професіоналів з вищою освітою у таких ділянках як наука, технологія, інженерний фах, математика, як також у тридцятьох позиціях професій так званого “високого попиту” – хатній догляд хворих і харчова промисловість.
А от Гермініа Лікона Сандовал, прибиральниця з Гондурасу, навряд чи зможе привезти свого 30-річного сина, бо той працює шофером, на має навіть середньої освіти і майже не говорить англійською. Зі ста балів він отримає лише 15.
Сенатор Роберт Менендес, демократ від штату Нью-Джерсі, каже: “Якби ця стобальна система існувала раніше, мої батьки ніколи б не змогли приїхати до цієї країни. Мій батько за фахом - тесля, а мати працювала швачкою”. Ненсі Пелосі, демократ, спікер Палати Представників, висловила “серйозні заперечення” щодо пропонованої системи балів.