ГЛАС НАРОДУ:
/images/photo/question_50.jpg Як Ви рятуєтеся від спеки?
/images/photo/SL_04.06.2007_n1.jpg Галина, вчителька української мови та літератури: - Від спеки нікуди не сховаєшся - вона завжди погано впливає на і самопочуття людини, і на стан рослин.
/images/photo/SL_04.06.2007_n2.jpg Микола, механік: - Нормально я спеку переносив, працюючи свого часу в Алжирі, хоча там температура сягали 53 градусів. Але ж там вологість менша, ніж в Україні. Тому там я без проблем сприймав жару, а тут не можу її переносити.
/images/photo/SL_04.06.2007_n3.jpg Світлана, працівниця житлово-комунального господарства: - Тяжко, тяжко - тиск скаче, серце ненормально працює. А що поробиш? Хіба що на протяги покладатися.
/images/photo/SL_04.06.2007_n4.jpg Артем - студент: - У спеку стараюся майже зовсім не виходити з дому. А якщо без цього не обійтися, порятунок - кондиціонер. Щоправда, одного разу через нього застудився.
/images/photo/SL_04.06.2007_n5.jpg Олена - студентка, працює офіціанткою: - А я обожнюю, коли за вікном - плюс 32 градуси. Адже я люблю море, пляжі, люблю загоряти. Спекотне літо - саме моя пора року, взимку та восени у мене депресія.
Олександр Лащенко, Віола Бурда
/images/photo/Zasuha_pshenitsya_220.jpg
На пшеничному полі. Якщо в найближчий день не підуть дощі, це поле врожаю не дасть. 29 травня 2007 року. Миколаївщина.
(Ukrinform)
Незважаючи на те, що в останні дні сонце подарувало українцям передишку, селянам ще довго доведеться оговтуватися від недавньої спеки. Адже зараз від посухи, якої зазнали кілька областей, терміново пересівають півмільйона гектарів зернових, констатував міністр агропромислового комплексу Юрій Мельник. (Тобто, виходить, що пересівати треба у середньому кожен п’ятнадцятий гектар по Україні). Міністр зазначив, що у десяти регіонах із зерновими склалася навіть критична ситуація. Маються на увазі Донеччина, Луганщина, Кіровоградщина, Запоріжжя, Миколаївщина, Херсонщина, Одещина, Дніпропетровщина, Черкащина та Крим. Якого ж врожаю очікувати українцям? З’ясовують “Звуки життя” – “Сію-посіваю”.
БУХАНЕЦЬ МОЖЕ ПОДОРОЖЧАТИ НА 30 КОПІЙОК
Одним із десятки “нещасливих” регіонів стосовно зернових стала Дніпропетровщина. За даними на сьогодні, тут вигоріли два відсотки посівів. Втім, ще десята частина - виснажені рослини, які, в разі відсутності рясних дощів, теж не доживуть до врожаю. Тепер на Дніпропетровщині замість звичних двадцяти п’яти центнерів зерна з гектару очікують лише п’ятнадцять. Обласна влада Дніпропетровська б’є на сполох - регіон очікує підвищення цін на хліб, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська:
“Обласна влада зібрала у понеділок на термінову нараду виробників борошна та хліба. Головне прохання до них – утримувати ціни на продукцію. Однак борошномельні заводи та хлібопекарні цього владі не обіцяють. Вони переконують, що запаси дешевого зерна вичерпуються у них за кілька днів. Тому далі вони збираються купувати пшеницю і жито на 200-300 гривень дорожче. А це неминуче, на думку експертів, може призвести до стрибка цін на хліб – один буханець може подорожчати на 30 копійок”.
“Сьогодні у нас вигоріли й повністю знищені тридцять тисяч гектарів посівів зернових. Це і ярові більшою частиною, і трошки озимих. Хоча ніякої паніки у нас немає. Торік ми зібрали мільйон 260 тисяч урожаю, і в нас немає підстав говорити, що цього разу ми зберемо менше. Якщо підуть дощі, у нас є гарні шанси взяти півтора мільйона тонн”.
А ВИНОГРАДУ В КРИМУ ЗБЕРУТЬ УДВІЧІ БІЛЬШЕ, НІЖ ТОРІК
Як посіви зерна, так і виноградні та персикові сади кримське агроміністерство наказало інтенсивно поливати. За врожай персиків та винограду можна не турбуватися - заспокоює Павло Акімов. Виноград ще не потребує особливого догляду, до того ж його коріння глибоко під землею, відтак посуха загибеллю йому не загрожує. А врожай винограду цього року очікується навіть удвічі більший, ніж торік.
Якщо Дніпропетровщина, за прогнозами, втратить близько десяти центнерів з гектару, то Львівщина - лише два-чотири центнери. На заході країни поки що менше переймаються за врожай зернових - адже дощі там були частіше, ніж на сході або півдні, зауважує львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук:
“Заступник голови Львівської обладміністрації з питань агрокомплексу Іван Стефанишин каже, що сьогодні загрози великої втрати посівів немає. А рівень вологості достатньо живить зерно. Водночас цього року на Львівщині очікують на добрий урожай овочів – зокрема, картоплі, моркви, буряка”.
Від півдня країни чекати гарного врожаю зернових – марно, переконує фермер із Миколаївської області Сергій Архіпов. Ніхто з приватних господарів не чекав, що після теплої зими буде спекотне літо, а тому не страхували ризик неврожаю - це ж теж гроші, які можна застосувати у виробництві...А тепер, бідкається Сергій Архипов, можливо, хтось оформить страховку заднім числом та бодай трохи відіб’є збитки від посухи:
“Урожай на Миколаївщині згорів – це факт. Якби нормальна була держава, вона мала б компенсувати це все. Не тільки одні витрати, а й втрачену вигоду. Зрештою, все перекультивується і посадять соняшник. Соняшник, гречку”.
ПІСЛЯ КОРОТКОГО ПЕРЕПОЧИНКУ - ЗНОВУ БЕЗДОЩІВ’Я
Після аномального травня, який почався незвично прохолодно, а потім різко став надзвичайно спекотним, від небесної канцелярії цього літа можна чекати будь-яких сюрпризів. Народний синоптик Володимир Лис дає такий прогноз: усе літо, за винятком кількох днів, буде спекотним та посушливим, і лише друга половина серпня порадує дощами. Хоча це вже майбутньому врожаю не зарадить. Зі свого боку, в українському Гідрометцентрі констатують: після кількох днів передишки спека знову нагадуватиме про себе. Розповідає начальник відділу агрометеорології Тетяна Адаменко:
“Опадів у південно-східній Україні, де спека особливо вплинула на врожай, не передбачається. На жаль. А останні дощі дійшли до центральних областей, які також потерпали від посухи. Вони, звичайно, поліпшили ситуацію для кукурудзи, для пізніх культур. Але стосовно ранніх хлібів – це вже неефективно”.
Весняні прогнози врожаю зерна треба вже суттєво коригувати: втрати сягатимуть сорока відсотків – каже Іван Томич, почесний голова Асоціації фермерів України:
“Дефіцит зерна буде приблизно в обсягах напівголодного 2003-го року. Говорити вже про будь-які пересіви, будь-які страхові варіанти – це нульовий варіант, тільки витратний”.
Наразі уряд збирає інформацію з регіонів - скільки зернових посівів загинули, скільки треба пересівати і які збитки для врожаю. Допоки не буде повної інформації, держава не виділятиме кошти, зокрема, на пересів. На що вже є гроші, розповідає заступник міністра АПК Сергій Мельник:
“Уже по бюджету (те, що було по ньому прийнято) вже виділяється 100 мільйонів для аграрного фонду і 200 мільйонів міністерство має перерозподілити між іншими програмами для продовольчих ресурсів. А стосовно інших збитків – коли встановимо, скільки їх буде, тоді й ухвалюватимемо рішення”.
“Відтермінувати кредитні ресурси для тих, хто постраждав від стихійного лиха. І взяти ціну за їх обслуговування за рахунок бюджету. Відшкодувати бодай за мінімальними витратами посів, вартість насіння, мінеральних добрив на ті площі, які гинуть. Ті сільгосппідприємства, які зазнали стихійного лиха, до кінця року звільнити від сплати податків”.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Одним із десятки “нещасливих” регіонів стосовно зернових стала Дніпропетровщина. За даними на сьогодні, тут вигоріли два відсотки посівів. Втім, ще десята частина - виснажені рослини, які, в разі відсутності рясних дощів, теж не доживуть до врожаю. Тепер на Дніпропетровщині замість звичних двадцяти п’яти центнерів зерна з гектару очікують лише п’ятнадцять. Обласна влада Дніпропетровська б’є на сполох - регіон очікує підвищення цін на хліб, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська:
“Обласна влада зібрала у понеділок на термінову нараду виробників борошна та хліба. Головне прохання до них – утримувати ціни на продукцію. Однак борошномельні заводи та хлібопекарні цього владі не обіцяють. Вони переконують, що запаси дешевого зерна вичерпуються у них за кілька днів. Тому далі вони збираються купувати пшеницю і жито на 200-300 гривень дорожче. А це неминуче, на думку експертів, може призвести до стрибка цін на хліб – один буханець може подорожчати на 30 копійок”.
Павло Акімов: "Сьогодні у нас вигоріло 30 тисяч гектарів посівів зернових. Хоча паніки ніякої немає"
“Сьогодні у нас вигоріли й повністю знищені тридцять тисяч гектарів посівів зернових. Це і ярові більшою частиною, і трошки озимих. Хоча ніякої паніки у нас немає. Торік ми зібрали мільйон 260 тисяч урожаю, і в нас немає підстав говорити, що цього разу ми зберемо менше. Якщо підуть дощі, у нас є гарні шанси взяти півтора мільйона тонн”.
А ВИНОГРАДУ В КРИМУ ЗБЕРУТЬ УДВІЧІ БІЛЬШЕ, НІЖ ТОРІК
Як посіви зерна, так і виноградні та персикові сади кримське агроміністерство наказало інтенсивно поливати. За врожай персиків та винограду можна не турбуватися - заспокоює Павло Акімов. Виноград ще не потребує особливого догляду, до того ж його коріння глибоко під землею, відтак посуха загибеллю йому не загрожує. А врожай винограду цього року очікується навіть удвічі більший, ніж торік.
Якщо Дніпропетровщина, за прогнозами, втратить близько десяти центнерів з гектару, то Львівщина - лише два-чотири центнери. На заході країни поки що менше переймаються за врожай зернових - адже дощі там були частіше, ніж на сході або півдні, зауважує львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук:
“Заступник голови Львівської обладміністрації з питань агрокомплексу Іван Стефанишин каже, що сьогодні загрози великої втрати посівів немає. А рівень вологості достатньо живить зерно. Водночас цього року на Львівщині очікують на добрий урожай овочів – зокрема, картоплі, моркви, буряка”.
Від півдня країни чекати гарного врожаю зернових – марно, переконує фермер із Миколаївської області Сергій Архіпов. Ніхто з приватних господарів не чекав, що після теплої зими буде спекотне літо, а тому не страхували ризик неврожаю - це ж теж гроші, які можна застосувати у виробництві...А тепер, бідкається Сергій Архипов, можливо, хтось оформить страховку заднім числом та бодай трохи відіб’є збитки від посухи:
“Урожай на Миколаївщині згорів – це факт. Якби нормальна була держава, вона мала б компенсувати це все. Не тільки одні витрати, а й втрачену вигоду. Зрештою, все перекультивується і посадять соняшник. Соняшник, гречку”.
ПІСЛЯ КОРОТКОГО ПЕРЕПОЧИНКУ - ЗНОВУ БЕЗДОЩІВ’Я
Після аномального травня, який почався незвично прохолодно, а потім різко став надзвичайно спекотним, від небесної канцелярії цього літа можна чекати будь-яких сюрпризів. Народний синоптик Володимир Лис дає такий прогноз: усе літо, за винятком кількох днів, буде спекотним та посушливим, і лише друга половина серпня порадує дощами. Хоча це вже майбутньому врожаю не зарадить. Зі свого боку, в українському Гідрометцентрі констатують: після кількох днів передишки спека знову нагадуватиме про себе. Розповідає начальник відділу агрометеорології Тетяна Адаменко:
“Опадів у південно-східній Україні, де спека особливо вплинула на врожай, не передбачається. На жаль. А останні дощі дійшли до центральних областей, які також потерпали від посухи. Вони, звичайно, поліпшили ситуацію для кукурудзи, для пізніх культур. Але стосовно ранніх хлібів – це вже неефективно”.
Весняні прогнози врожаю зерна треба вже суттєво коригувати: втрати сягатимуть сорока відсотків – каже Іван Томич, почесний голова Асоціації фермерів України:
“Дефіцит зерна буде приблизно в обсягах напівголодного 2003-го року. Говорити вже про будь-які пересіви, будь-які страхові варіанти – це нульовий варіант, тільки витратний”.
Наразі уряд збирає інформацію з регіонів - скільки зернових посівів загинули, скільки треба пересівати і які збитки для врожаю. Допоки не буде повної інформації, держава не виділятиме кошти, зокрема, на пересів. На що вже є гроші, розповідає заступник міністра АПК Сергій Мельник:
“Уже по бюджету (те, що було по ньому прийнято) вже виділяється 100 мільйонів для аграрного фонду і 200 мільйонів міністерство має перерозподілити між іншими програмами для продовольчих ресурсів. А стосовно інших збитків – коли встановимо, скільки їх буде, тоді й ухвалюватимемо рішення”.
Іван Томич: "Ті сільгосппідприємства, які зазнали стихійного лиха, до кінця року звільнити від сплати податків"
“Відтермінувати кредитні ресурси для тих, хто постраждав від стихійного лиха. І взяти ціну за їх обслуговування за рахунок бюджету. Відшкодувати бодай за мінімальними витратами посів, вартість насіння, мінеральних добрив на ті площі, які гинуть. Ті сільгосппідприємства, які зазнали стихійного лиха, до кінця року звільнити від сплати податків”.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: