Російські випробування ракет – «більш політичний акт, аніж військово-технічний». (Інтерв’ю з керівником Центру досліджень Армії конверсії та роззброєння)

Людмила Ваннек Прага, 30 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Росії пройшли випробування крилатої та балістичної ракет. Про те, що випробування були успішними, заявив віце-прем’єр Росії Сєргєй Іванов. Першу ракету запустили на космодромі Плєсєцк, що під Архангельськом, а іншу, майже одночасно, на полігоні Капустін Яр в Астраханській області. Радіо Свобода запросило до розмови керівника Центру досліджень Армії конверсії та роззброєння Сергія Згурця.
Сергій Згурець
(RadioSvoboda.Ua)
Пане Згурець, чи російські випробування являють собою якусь небезпеку для сусідньої України?

С.З.: Насправді ці випробування нових ракет балістичних і оперативно-тактичних здійснюються на російських полігонах і фактично вони не загрожують Україні. З іншого боку – показово, що коли ми говоримо про міжконтинентальні балістичні ракети, то це ті ракети, які через 4-5 років замінять ракети, які на сьогодні стоять на озброєнні армії Росії і які обслуговуються сьогодні українськими фахівцями. Тому що сьогодні Росія озброєна ракетами, які розроблялися і підготовлялися на «ПівденМаші».

Р.С.: Перший віце-прем’єр Росії Сєргєй Іванов вже після випробувань заявив, що відтак його країна має стратегічні комплекси, які здатні подолати будь-які існуючі і майбутні системи ПРО. Це можна назвати прямим натяком на тему американських ПРО в Європі?

С.З.: Насправді, коли ми говоримо про міжконтинентальні балістичні ракети, то родзинкою цих випробовувань є те, що до цього часу нова ракета «Тополь», яка була поставлена на озброєння російської армії десь 5 років тому, мала лише одну боєголовку. Тепер вони провели випробування і здійснили пуск цієї ракети з боєголовкою, яка розподіляється на 6 і 10 боєголовок. Тобто, поява такої ракети говорить про те, що Росія продемонструвала власну технологію створення боєголовки, яка має велику ефективність з точки зору протидії будь-якій системі протиракетної оборони. Фактично вона засвідчила, що як раніше, так і зараз спроможна зруйнувати той протиракетний щит, який потенційно може створити американська сторона. Росіяни демонструють, що дійсно вони мають можливість домогтися певних переваг в ядерному протистоянні і, таким чином, опосередковано примушують країни, які готові розміщувати бази ПРО в Європі, робити певні висновки, що так чи інакше доведеться рахуватися з усіма негативами і позитивами розміщення баз ПРО на своїй території.

Р.С.: Але чи справді бази ПРО в Єроопі загрожують Росії, це питання вже більш риторичне...

С.З.: Насправді, вони не загрожують, тому що існують певні розрахунки, які відомі і російським генералам, і американським генералам: ракети, які будуть стартувати з території Росії, умовно кажучи, у бік США, вони будуть стартувати і летіти через Північний полюс, і «протиракети», які розміщують у Польщі, насправді неспроможні їх наздогнати навіть із суто технічних характеристик.

Р.С.: Отже, Росії йдеться передусім про імідж, а не про захист від справжньої загрози, чи я правильно зрозуміла Вас?

С.З.: З точки зору тиску на Європу й на американців, ці два види озброєнь (оперативно-тактичний і стратегічно-наступальний) є насправді досить дестабілізуючими чинниками. Знову починається відтік ситуації в часи «холодної війни», коли ставки робляться на наявність деструктивної зброї, аніж на можливість домовленості між тими чи іншими країнами в рамках існуючих договорів і угод. Це більш політичний акт, аніж акт військово-технічний. Зараз, напередодні виборів, подібні «месиджі» важливі для зміцнення військово-політичної еліти в Росії, і створення таких «фетишів», за які ухоплюється російський виборець. «Ми – супердержава» – для них дуже важливе. Тобто, треба чимось гордитися. Окрім військової сили, їм мало чим можна пишатися.

Матеріали до теми:

• Нова стратегічна ракета Росії – ще один виклик США. Віктор Ющенко хотів би виграти темп. (Огляд європейської преси) • Американці досліджують місцевість у Чехії для радара протиракетної оборони • Переговори про ПРО • Буферна Зона