Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Кирило Булкін: Депутати з коаліції вже, схоже, оговталися від другого указу Президента. Про це свідчить день сьогоднішній - ухвалення постанови про одночасні парламентські і президентські вибори. Бути їм не пізніше 9 грудня цього року. А передувати їм має не лише закон про відкриті списки, а й більш грандіозний план, внесення змін до Конституції.
Яких саме? Як парламент 5-го скликання збиратиме конституційну більшість? Чи погодиться опозиція і Президент на запропонований план щодо одночасних виборів?
Шановні гості, постанова Верховної Ради про одночасне проведення президентських і парламентських виборів – це серйозний розрахунок на можливість такого розвитку подій чи засіб політичного тиску? Віктор Мусіяка: Я думаю, що криза вже зайшла до такого стану, що сьогоднішні рішення можуть розглядатися хіба що, як кажуть зараз, як меседжі, послання відповідних знаків Президентові, що парламент в принципі готовий розглядати всі питання, необхідні для того, щоб провести дострокові вибори.
При цьому парламент, звичайно, намагається зберегти власне обличчя і реакцію відповідну свою продемонструвати щодо того, що Президент робив впродовж останнього місяця, ці два укази його, тому запропонував провести ще й дочасні вибори.
Що стосується самої цієї можливості, то, знаєте, пропущена та можливість, коли можна було розпочати процес, який би завершився створенням всіх умов для проведення дійсно дострокових парламентських виборів з забезпеченням всіх прав виборчих громадян.
Можна було б говорити не тільки про парламентські вибори, можна було б говорити і про президентські вибори. Тим більше на цьому етапі загострення ситуації, я вважав би, що можна говорити взагалі про обрання нове і парламенту, і Президента, і місцевих органів самоврядування, але, звісно, після внесення відповідних змін до Конституції.
Сьогодні це стає малоймовірним на фоні того, що відомі Вам фракції заявили про складання мандатів, про так зване “обнулення” списків.
Так що, це рішення парламенту може сприйматися, як сигнал Президентові, що ми готові до обговорення цих питань.
Микола Сірий: Дане рішення ВРУ потрібно розглядати з політико-правової точки зору. Не лише з правової.
В загальному вимірі, на мою думку, це рішення є, за своєю спрямованістю, формою політичного шантажу, коли ВРУ абсолютно безпідставно пов’язує в один вузол і необхідність проведення дострокових парламентських виборів, і дострокових президентських виборів.
Але є і позитивна риса в цьому рішенні. Вона полягає в тому, що нарешті більшість ВРУ погодилася з тим, що дострокові вибори – це нормальний, звичайний інструмент розв’язання конституційної кризи для демократичної держави.
Так що, з одного боку, ми бачимо хоча і меседж, але агресивний меседж парламентської позиції нинішньої, але, з іншого боку, і певна надія, яка звучить в цьому рішенні.
А чи здатна парламентська більшість у цій ВРУ ухвалити якимсь чином зміни до Конституції, про які йдеться також у цій постанові?
Микола Сірий: На мою думку, коли є політична проблема, коли є політична криза, то не потрібно її перевантажувати великою кількістю нових кризових проблем. Необхідно все-таки знайти оту базу, в якій зав’язано вузол політичної кризи, і розв’язувати політичну кризу, починаючи із базових позицій.
На мою думку, основа політичної кризи була закладена ще тоді, коли формувалися списки політичних партій на вибори 2006 року. Виборці після того, як вибори пройшли, побачили у цих списках, як ми знаємо, і водіїв, і масажисток, і секретарок.
Пані Ставнійчук, сьогодні ЦВК ухвалила рішення обнулити списки БЮТ і відмовила у цьому ж “НУ”.
Що це означає? Тобто, нинішній парламент чинний?
Марина Ставнійчук: По-перше, йдеться не про народних депутатів України. ЦВК розглядала питання, пов’язані з тими кандидатами в народні депутати України, які ще не визнані обраними. Це зовсім інші юридично питання, ніж ті, які ви обговорюєте.
Як на мене, то на сьогодні в парламенті є ще 300 голосів чи більше, ніж 300 народних депутатів України.
Виходить, що ті, хто далі в списках “НУ”, будуть зараховані автоматично депутатами?
Марина Ставнійчук: Виходячи з того рішення, яке сьогодні прийняла ЦВК, то вони мають право бути визнані обраними і зареєстрованими народними депутатами України.
Чиї настанови ЦВК готова виконувати?
Марина Ставнійчук: Я вже казала неодноразово, що ЦВК у досить складній правовій ситуації, тому що на сьогоднішній день чинний указ Президента України від 26 квітня. З моменту опублікування відповідної постанови ВРУ набуде чинності постанова ВРУ.
Але я звертаю увагу, що в чинному законі “Про вибори народних депутатів України” відсутня належна процедура організації позачергових виборів народних депутатів. До цього, на жаль, ніхто не прислуховується.
Майже місяць назад була зроблена заява декількох членів ЦВК, в тому числі я готувала, тобто я якби перша посадова особа у ЦВК, яка її підписала, але ніхто не зважає на цю заяву. Видаються укази, нардепи працюють над іншими питаннями, але до сих пір жодної законодавчої ініціативи у питанні вдосконалення процедури проведення позачергових виборів немає.
Пані Ставнійчук, є шанси в ЦВК достроково провести вибори?
Марина Ставнійчук: Я як посадова особа у ЦВК не можу сказати, що немає шансів на проведення позачергових виборів.
Але я повинна сказати, що правова база, яка сьогодні міститься в законі “Про вибори народних депутатів України” є надто недостатньою для належного правового, організаційного, методичного забезпечення позачергових виборів народних депутатів України.
Мені шкода, що до цього питання ніхто не прислуховується.
Президент звільнив заступника голови КСУ Валерія Пшеничного за порушення присяги.
Шановні гості, якими можуть бути наслідки цього рішення в цьому конфлікті?
Віктор Мусіяка: Наслідок – це звільнення Пшеничного з посади. Але у Президента є таке право щодо тих шести суддів, яких він призначає. Але має бути реальна підстава. Він мав би розшифрувати, в чому виражається це порушення присяги, тоді немає ніяких сумнівів. Але це, звичайно, може також бути оскарженим у судді.
Микола Сірий: З огляду на те, що КСУ сьогодні знаходиться в центрі подій політичного і суспільного життя, то перш за все важливою є мотивація рішення Президента. Якщо для суспільства ця мотивація переконлива, то ми всі з цим маємо погодитися.
Яким, на вашу думку, шановні гості, може бути оптимальний вихід з сьогоднішньої ситуації?
Віктор Мусіяка: Якщо мати на увазі стан, в якому зараз перебуває парламент, я не говорю вже про коаліцію, тому що тут вимагають іще багатьох роз’яснень, можливо, судових розглядів щодо того, що пов’язано з складанням повноважень. Але я так думаю, що внести зміни вже неможливо в Конституцію (це нормальний шлях був би), зараз тільки має бути переговорний процес, який забезпечив би нормальне проведення цього процесу виборчого.
Звичайно, дострокові вибори мають відбутися, але мають відбутися в нормальному стані.
Микола Сірий: На мою думку, серед парламентських партій більшість конструктивних партій, партій, здатних сісти за стіл переговорів і виробити конструктивний цілісній пакет виходу із ситуації. Це можливо зробити. Це кращий варіант.
Йдеться про те, що якщо парламентські партії, які складають більшість, не будуть виставляти умову прив’язувати до парламентських виборів президентські вибори, що ніякого зв’язку не мають, то можна опрацювати пакет рішень.
Я думаю, що за певних умов і парламентські опозиційні сили можуть на певний час повернутися до парламенту і прийняти спільне рішення. Тобто, теоретично це можливо. Але також нормальний вихід із ситуації, а це послідовно виконувати указ Президента.
Віктор Мусіяка: Якщо вони наполягають на тому, що вони вже склали повноваження, то яке повернення може бути? Мабуть, це повернення вже не можливе.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)