Василь Зілгалов Прага, 24 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Смерть першого президента Росії Бориса Єльцина на 77 році життя якоюсь мірою не стала несподіванкою на фоні низького середнього рівня життя в Росії. Говорячи про покійного Єльцина, оглядачі вказують на низку ранніх і загадкових смертей депутатів Сєрґея Юшенкова, Ґалини Старовойтової, журналістів Анни Політковської, Юрія Щекочихіна, Влада Лістьєва, які сталися внаслідок атмосфери беззаконня, яку ера Єльцина допомогла створити в Росії. Спадщина Єльцина суперечлива, а найбільшим його витвором, на думку оглядачів, є своєрідний «анти-Єльцин» в особі нинішнього президента Росії Володимира Путіна.
Колишній український президент Леонід Кравчук вважає, що Україна має бути вдячною за свою безкровну незалежність Біловезьким угодам, під яким поставив підпис і Борис Єльцин.
Суперечливим у спадщині Єльцина є процес так званої «копійчаної приватизації», наслідком якої стало нове для світу явище «нових русскіх» чи «олігархів». Бо ці реформи, на думку експертів, не були завершені і зрештою призвели до падіння популярності самого ініціатора цих змін. Це, можливо, стало причиною стрибка смертності в Росії в 90-их роках, коли померло від 2,5 до 3 мільйонів осіб. Саме у цей час росіяни із заздрістю спостерігали за зростанням якості життя в Естонії чи Угорщині, де не було й сотої долі ресурсів, які мала Росія Єльцина.
У чому різниця між Єльциним і Путіним?
Тому оглядачі вважають, що наступникові Єльцина відносно легко вдалося обмежити рівень демократії в недобудованій країні. Євґеній Волк, глава московського офісу «Герітейдж Фаундейшен», вважає: «Єльцин здійснив радикальний прорив. Звичайно, він багато у чому залишався людиною своєї епохи з усіма її суперечностями. Але він був щирим у прагненні до свободи, відмови від тоталітарного режиму. Путіну за характером всієї його попередньої діяльності, всього його минулого, не могло подобатися правління Єльцина з правами для преси, олігархами, громадськими організаціями».
Деякі експерти вважають, що найбільшою помилкою Єльцина був момент, коли він обрав свого наступника. Про це заявив Радіо Свобода колишній член уряду Єльцина, нині політичний експерт Володимир Лисенко: «Я думаю, що найсумнішою сторінкою в нашій історії та в житті Бориса Ніколаєвича було те, коли він із Борисом Бєрезовським підшукував спадкоємця, котрий буде після Єльцина очолювати нашу державу. Борис Ніколаєвич, звичайно, зробив величезну помилку, привівши до влади нинішнього главу держави».
Щоправда, обидва лідери не вагалися, коли доходило до застосування сили. Так було, коли у 93 році Єльцин посилав танки на парламент чи доходило до збройного розв‘язання конфлікту у Чечні.
«Прапор Єльцина» може підхопити опозиція
Нинішній господар Кремля виступив із заявою про смерть Єльцина за лічені години після його смерті. Політолог Євґеній Волк вважає, що це не була випадковість: «Очевидне бажання не допустити, щоб похорони Єльцина перетворилися у якусь політичну подію, яку могли б використати опозиційні сили для проведення акцій. Є серйозні побоювання, що ті, хто зараз виступає за свободу і збереження демократії у Росії, можуть підхопити прапор Єльцина». Першого президента Росії ховатимуть у середу у Москві, через два дні після смерті, набагато швидше, ніж це прийнято за російськими традиціями.
Фотогалерея:
Матеріали до теми:
Борис Єльцин – людина, яка поховала комунізм. У Києві все більше ознак угоди між президентом і прем’єром. (Огляд європейської преси) Першого президента Росії Бориса Єльцина поховають у Москві на Новодівочому