Валентина Одарченко Рівне, 18 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні – міжнародний день пам’яток визначних місць. Цього дня в Україні розпочався тиждень заповідників і національних парків. Радіо Свобода розповідає про сучасну долю однієї з унікальних пам’яток – Державного історично-архітектурного заповідника «Поле Берестецької битви».
Насправді ж і музею, і монастиря на місці Берестецької битви 1651 року могло не бути, якби мешканці навколишніх сіл піддалися політиці забуття національних святинь, котру проводила у післявоєнні роки радянська влада. Якби не було доктора археології Свєшнікова, котрий з допомогою студентів і селян розпочав тут наукові розкопки. І якби не було тут продовжувачів його справи – таких, як рівненський археолог Богдан Прищепа.
Богдан Прищепа: Це незвичайна пам’ятка археологічна, бо коли археолог розкопує поселення, там люди жили сотні років. І лишилося багато речей, які фіксували їхнє життя, а тут усі ці речі відклалися в землі буквально за два тижні…
РС: А що таїть у собі ще ця земля, і якими були останні найцікавіші знахідки?
Б.П.: Велику роботу тут провів Свєшніков, його експедиція працювала тут більше 20-ти років. Але роботи треба продовжувати, тому що тоді була знайдена одна переправа, а по писемних документах відомо, що їх було кілька – це ті шляхи через річку Пляшівку, якими козаки відступали. Ми спробували продовжити розвідку, щоб знайти ці інші переправи. Ми за ініціативою дирекції заповідника близько двох місяців обстежували всю оту ділянку вздовж річки Плюшевої, де був козацький табір – уявіть собі, 70-80 тисяч людей…
Це від острова Журавлиха, де розташований музей, і до села Острів, де проводив розкопки Ігор Кирилович Свєшніков… І знайшли кілька таких цікавих ділянок, де теж провели повноцінні розкопки. Знайшли цілу серію речей, пов’язаних із Берестецькою битвою – деталі озброєння, частини шабель, гаки для підвішування шабель, кулі від мушкетів, пряжки, ножі, а деякі речі унікальні. Одна із найбільш знаменитих наших знахідок – мідний медальйон із двох частин, такий ковчежець для святих мощей – можливо, це була панагія.
РС: Кому він міг належати?
РС: Що зараз необхідно, щоб продовжити розкопки?
Б.П.: У нас є і науковці, і сили кваліфікованих робітників, які могли б цим займатися, є студенти-історики, які проходять археологічну практику, а от кошти…
РС: Де їх можна взяти, хто повинен їх виділяти?
Б.П.: Це може бути з різних джерел. Досі це були гроші з державного бюджету. --------------------- Колись на цьому полі і за цю землю билися війська польського короля Яна Казимира, татарського хана і Богдана Хмельницького. Нині за те, чиїми ж є козацькі могили, періодично затівають суперечку керівники Рівненщини, Львівщини й Волині.
Від 1990 року у дні Берестецької битви сюди щороку збираються тисячі прочан … і тисячі мітингувальників, які іноді навіть б’ються за місце на трибуні.
Тим часом козацькі могили чекають не мітингувальників, а прочан. А працівники музею – обіцяного державою будівництва його нового приміщення, у якому має розміститися панорама Берестецької битви.