Бізнес із відходів захистить довкілля?

Кому потрібне сміття при дорозі? Людям чи комунальним службам, які скидають його на полігонах за містом? Найбільше – переробним підприємствам, що на цьому роблять гроші, які, як кажуть, не пахнуть. Із битого скла, пластмасових пляшок та целофанових обгорток тут виробляють нові дешеві матеріали.

На підприємстві “Київміськвторресурси” тверді упаковки перетворюють на дизпаливо – 10 т на добу. Ось тобі й “нафта” під ногами!

Вторинна сировина – і прибуток, і заміна первинній

Про доцільність такого бізнесу розповів заступник директора “Київміськвторресурси” Ігор Завірюхін: “Сировина колись закінчиться (первинна сировина). Колись люди вирубають усі ліси, викопають усю руду і таке інше. Тобто вторинна сировина зростатиме і зростатиме. І цей бізнес завжди буде прибутковим. Я хочу, щоб нам (і таким підприємствам, як ми) просто не заважали працювати. І все! І все буде зроблене! Тому що це – економічно доцільно!”.

Переробка відходів – один із напрямів екологічного бізнесу. Адже у цьому випадку дбають не лише про розмір кишені, а й про довкілля.

Податки для сміттєпереробників – “зашморг”

Однак, влада цього не розуміє: нечисленним переробним підприємствам вже затягують зашморг на шиї податок на додану вартість (ПДВ). Відповідно – обігові гроші, на які щодня заводи закупають сміття у населення та фірм, мимоволі йдуть в тінь.

Віктор Линник, член групи “Ініціатива глобального екобізнесу”, обурюється з цього приводу: “Ми маємо сотні тисяч тонн битого скла на полігоні. Але спитати б директора Куренівського склозаводу: він має 30% економії енергії тільки тому, що він в печі завантажує скло! І це притому, що Україна не має своїх стабільних енергопостачів. А здавати бите скло в пункти, яких 158 пунктів у Києві? А їх штампують і пресують податками, так само як і тих, що торгують алкоголем, тютюном. Різниці немає”.

Види екологічного бізнесу

Інші види діяльності екологічного бізнесу – це відновлення цілісності екосистем, опріснення морської води, освоєння технологій своєчасної ліквідації лісових пожеж, реалізація проектів планетарного значення, зокрема реконструкції поверхні Землі.

Загалом проект передбачає створення не лише технопарків, технополісів та спеціалізованих підприємств, а й Міжнародної супершколи для підготовки фахівців нової генерації, яка не руйнує, а створює.

Для усього цього, кажуть ініціатори глобального екобізнесу, не потрібні величезні гроші. Досить – кооперації з чиновниками, бізнесменами, вченими, міжнародними організаціями та залучення у перспективі венчурного капіталу на нові проекти. А решту – зміст, концепцію інфраструктури екобізнесу, програму діяльності Міжнародної супершколи – українці вже розробили. І з цього приводу у жовтні 2007 року вони планують провести круглий стіл за участі закордонних колег.

Матеріали до теми:

• Сміттєзвалище в сосновому лісі. • Сміттєпереробний завод як панацея. • Чисто там, де скаржаться.