Галина Терещук Львів, 16 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Обіцянки влади сприяти розвиткові українського кіно залишаються обіцянками. Художній фільм «Владика Андрей», про митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, єдиний проект, який отримав статус держзамовлення на 2007 рік. Однак нині режисеру Олесеві Янчуку доводиться працювати в борг. Обіцяні гроші від уряду не надходять.
Встановлюється справедливість
1947 рік. Володимирська в’язниця у Росії. Молодший брат митрополита Андрея Шептицького отець Климентій засуджений. Щоб відзняти цю подію з життя отця знімальна група приїхала у Золочів, у навчальну частину МВС. Кілька епізодів зайняли цілий день важкої праці.
Акторові Тарасу Жиркові роль отця Климентія дуже близька. У його пам’яті спливли спогади про покійного батька, колишнього в’язня сибірських таборів.
Тарас Жирков: «Встановлюється справедливість. А коли ти є не тільки свідком, але й співучасником, то розумієш, що в усьому працює Божий промисел. Що та неправда, десятиліття оббріхувань і обливань брудом митрополита, таких святих імен, що до нас вони повертаються. За усім цим багато сліз, горя і страждань».
Про митрополита Шептицького в багатьох українців радянське уявлення
Режисер Олесь Янчук за перебігом зйомок спостерігав також і через комп’ютер, перегляд, зауваження і новий дубль. Український митець кілька років поспіль жив з ідеєю зняти художній фільм про таку величну постать 20 століття як митрополит Андрей Шептицький, людина графського походження, яка з 1901 до 1944 очолювала Українську греко-католицьку церкву, служила Богові і народові, пережила дві світові війни і різні режими.
Якщо на заході України, каже режисер, ще знають про митрополита правду, то на сході чи півночі країни і далі уявлення радянської пропаганди.
Олесь Янчук хоче наблизити постать Шептицького до людей, показати його глибокомислячою людиною, вірною слугою Бога та народу, дуже добрим і водночас вимогливим, справедливим і чуйним.
Олесь Янчук: «Хочеться відтворити історичну правду, щоб на екрані все було достовірно, до найменших деталей. А це потребує великих зусиль, щось купити, взяти в оренду. Не лише маю на увазі портретну схожість акторів, гриму, але все продумати до дрібниць. Ми знімали сцену, коли у 20-их роках минулого століття помічник маршала Пілсудського телефонує зі Львова до Варшави – треба було відповідний телефон. Три дні асистент шукав. Я згадав, що бачив такий у Київському музеї Грушевського. З цього апарату говорив перший український президент. Таких випадків чимало, від них залежить, чи буде сцена чи ні».
Олесь Янчук назвав свою стрічку «Владика Андрей», а не «Митрополит». Оскільки у листах до глави церкви звертались Ваше Екселенціє, а ще просто — Владико. Це свідчило про велику любов і повагу людей до такої величної постаті.
Олесь Янчук знімає фільм у борг
Зйомки фільму завершаться у червні. Попереду поїздки у Крим і Ватикан. А далі монтаж. Зараз режисер працює в борг. Із обіцяних 8-ми мільйонів гривень, наприкінці минулого року виділили трішки більше 2 мільйонів. 300 тисяч гривень надала Львівська облрада. Гроші у бюджеті передбачені, але їх не виділяють. То про який розвиток українського кіно може бути мова, запитує режисер Олесь Янчук. При цьому він зазначив: «Обіцяли у січні, лютому, тепер у березні. Але я бачу, що з того нічого не буде. Щось міняють, якийсь порядок денний, щось має бути затверджене в міністерствах. Усе це носить формальний, абсолютно безстрасний характер. Замість того, щоб була політика сприяння, державного протекціонізму в кіно».
Для прикладу, нині на російській кіностудії «Мосфільм» знімають 140 фільмів, на кіностудії імені Довженка – один «Владика Андрей», який опинився у фінансовій скруті.
Подейкують, що уже до виходу фільму на екран до нього, з політичних, релігійних міркувань вороже налаштовані деякі урядовці, не кажучи про деяких представників церков.
Матеріали до теми:
Українізація кіно. Чи готовий до дублювання українською глядач?